Перейти до вмісту

Балві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Балві
Лютеранська церква
Лютеранська церква
Герб Балві
Герб
Flag of Балві
Прапор
Балві. Карта розташування: Латвія
Балві
Балві
57°07′57″ пн. ш. 27°15′57″ сх. д. / 57.13250° пн. ш. 27.26583° сх. д. / 57.13250; 27.26583
КраїнаЛатвія
РегіонЛатгалія
КрайБалвський край
Перша згадка1224
Площа
 • Загалом5,08 км²
Населення (2016)[1]
 • Загалом7109 ос.
 • Густота1 399,4 осіб/км²
Часовий поясEET (UTC+2)
 • Літній часEEST (UTC+3)
Сайтwww.balvi.lv
Мапа
Мапа

Ба́лві (латис. Balvi, нім. Bolwen) — місто в Латвії, центр Балвського краю. Розташоване в історичному районі Латгалія за 226 км від Риги. Населення понад 7 тис. мешканців.

Назва

[ред. | ред. код]

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване в історичному районі Латгалія за 226 км від Риги.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше згадується у 1224 році в складі Ризького єпископства, створеного німецькими хрестоносцями на завойованих ними після 1204 року прибалтійських землях. У 1551 році ризький архієпископ Вільгельм Бранденбурзький передав у лен землі поблизу Больвена (нині Балві) лицарю Майснеру.

У період між 1562—1772 роками Больвен входив до складу Речі Посполитої. Через це місцеве населення не зазнало лютеранської Реформації й зберегло католицизм. У 1765 році польський дворянин, староста Марієнгаузенського тракту Констанцій Хілсен збудував у поселенні дерев'яний костел і маєток.

У 1772 році після першого поділу Речі Посполитої Больвен був приєднаний до Російської імперії. З 1802 року Боловск входив до складу Люцинського повіту Вітебської губернії. Імператриця Катерина II подарувала місцеві землі своєму раднику Івану Єлагіну. Родина Горожанських викупила їх близько 1806 року, а в 1876 році Боловск став власністю прибалтійського німецького роду Тразеє-Розенек. Приблизно половину населення містечка наприкінці XIX — на початку XX століть становили євреї. У 1834 році в Боловську з'явилася православна церква.

У грудні 1917 року Люцинський повіт увійшов до складу Республіки Ісколата. У лютому 1918 року територію зайняли німецькі війська. Після Листопадової революції в Німеччині в грудні 1918 року німці залишили Люцинський повіт, який зайняла Червона армія. Балві увійшли до складу Соціалістичної Радянської Республіки Латвії, проголошеної 17 грудня 1918 року. У 1919 році Балві зайняли війська Латвійської Республіки. 5 липня 1919 року в Балві був сформований Латгальський партизанський полк.

У 1919 році село Балві отримало статус селища. У 1925 році селище увійшло до складу новоутвореного Яунлатгальського (з 1938 року — Абренського) повіту. У 1928 році Балві отримали статус міста, а в 1938 році був затверджений міський герб.

14 червня 1941 року радянською владою була проведена депортація «неблагонадійних» елементів.

У роки Другої світової війни, 2 липня 1941 року, місто було окуповане німецькими військами. Єврейське населення було практично повністю знищене під час Голокосту.

У 1944 році перед контрнаступом радянських військ німці повністю спалили місто. Балві було визволено 30 липня 1944 року в ході Псковсько-Островської операції силами 321-ї стрілецької дивізії 54-ї армії 3-го Прибалтійського фронту під командуванням полковника В. К. Чеснокова.

Після війни місто відбудували за радянськими планами. У 1949 році воно стало центром новоутвореного Балвського району.

Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років Балві був одним із центрів так званої «Співочої революції» — руху за незалежність балтійських республік від СРСР. Нині Балві є важливим культурно-історичним центром Латгалії. У 2005 році було затверджено прапор міста.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]