Целіковська Тамара Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тамара Олексіївна Целіковська
рос. Тамара Алексеевна Целиковская
Народження 17 листопада 1935(1935-11-17)
Смерть 12 липня 2019(2019-07-12) (83 роки)
Країна СРСР СРСР, Україна Україна
Навчання Київський інженерно-будівельний інститут
Діяльність архітекторка
Праця в містах Київ, Одеса, Дніпропетровськ, Крим
Найважливіші споруди станції Київського метрополітену
Членство Національна спілка архітекторів України
Звання
Заслужений архітектор України
Заслужений архітектор України
Автограф
CMNS: Целіковська Тамара Олексіївна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Целіковська.

Целіко́вська Тама́ра Олексі́ївна ( (17 листопада 1935(1935-11-17), Єлець, Липецька область, РСФРР, СРСР — 12 липня 2019(2019-07-12), Київ) — українська архітекторка, член Спілки архітекторів України з 1969 року, заслужена архітекторка України (1995)[1][2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в 1935 році в місті Єлець Липецької області, РРФСР. У 1953–1959 роках навчалась на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту.

У 1959–1963 роках працювала в Науково-дослідному інституті будівельних конструкцій Академії будівництва і архітектури УРСР (НДІБК АБіА УРСР).

З 1963 року — архітектор проєктного інституту «Київметропроект» — Київської філії проектно-вишукувального інституту «Метродіпротранс». У 1994 році інститут «Київметропроект» перейменовано на ДП «ПІ Укрметротунельпроект», у якому працювала до 2014 року на посадах начальника архітектурно-планувальної майстерні та головного архітектора проєкту.

Померла 12 липня 2019 року після важкої тривалої хвороби.

Наукова та суспільна діяльність[ред. | ред. код]

У 1960 році як молодший науковий співробітник НДІБК АБіА УРСР брала участь у розробці «Инструкции по применению стеновых конструкций из эффективной керамики» (РСН 71-61), затвердженої Державним комітетом Ради Міністрів УРСР у справах будівництва 11 грудня 1961 року.

Є співавтором книги «Київський метрополітен» (1976 рік, друге видання в 1980 році, разом із Ф. М. Зарембою і М. В. Марченком). Член Національної спілки архітекторів України (з 1991 року) і Спілки архітекторів СРСР (з 1969 року). У 1980–1987 роках у складі групи спеціалістів інституту «Київметропроект» консультувала болгарських архітекторів по проєктуванню метрополітену в м. Софії.

У 1985–1990 роках — секретар Київського відділення Спілки архітекторів СРСР.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Архітектор — автор проєктів (у складі творчих колективів):

Архітектор — автор проєктів станцій Київського метрополітену (у складі авторських колективів):

Архітектор — автор проєктів станцій Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену (у складі авторських колективів): «Герцена», «Теличка» (1990-ті — 2010-ті роки; спільно з архітекторами М. М. Альошкіним, В. Л. Гнєвишевим).

Архітектор — автор проєктів станцій Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену (у складі авторських колективів): «Глибочицька», «Подільська», «Суднобудівна», «Труханів острів», «Затока Десенка», «Райдужна» (2000-ні — 2010-ті роки; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, Є. М. Плащенком, О. В. Нашивочніковим, А. П. Юхновським, О. М. Панченком, Ф. М. Зарембою).

Зображення[ред. | ред. код]

  • «Чернігівська»
    «Чернігівська»
  • «Берестейська»
    «Берестейська»
  • «Нивки»
    «Нивки»
  • «Поштова площа»
    «Поштова площа»
  • «Лісова»
    «Лісова»
  • «Тараса Шевченка»
    «Тараса Шевченка»
  • «Почайна»
    «Почайна»
  • «Оболонь»
    «Оболонь»
  • «Олімпійська»
    «Олімпійська»
  • «Площа Льва Толстого» (вестибюль)
    «Площа Льва Толстого» (вестибюль)
  • «Мінська» (вестибюль)
    «Мінська» (вестибюль)
  • «Палац „Україна“»
    «Палац „Україна“»
  • «Либідська»
    «Либідська»
  • «Театральна»
    «Театральна»
  • «Видубичі»
    «Видубичі»
  • «Позняки»
    «Позняки»
  • «Харківська»
    «Харківська»
  • «Лук'янівська»
    «Лук'янівська»
  • «Печерська»
    «Печерська»
  • «Дорогожичі»
    «Дорогожичі»
  • «Житомирська»
    «Житомирська»
  • «Академмістечко»
    «Академмістечко»
  • «Сирець»
    «Сирець»
  • «Бориспільська»
    «Бориспільська»
  • «Вирлиця»
    «Вирлиця»
  • «Червоний хутір»
    «Червоний хутір»
  • «Деміївська»
    «Деміївська»
  • «Голосіївська»
    «Голосіївська»
  • «Васильківська»
    «Васильківська»
  • «Виставковий центр»
    «Виставковий центр»
  • «Іподром»
    «Іподром»
  • «Теремки»
    «Теремки»

Публікації[ред. | ред. код]

  • Инструкция по применению стеновых конструкций из эффективной керамики» (РСН 71-61) / сост. И. А. Рохлин, М. И. Каракурчи, И. Н. Майборода, при участии Т. А. Целиковской. — К. : [б. и.], 1962. (рос.)
  • Заремба Ф. М., Целиковская Т. А. Киевский метрополитен. — К. : Будівельник, 1976. — 96 с., ил. (рос.) (укр.) (англ.)
  • Заремба Ф. М., Целиковская Т. А., Марченко М. В. Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — К. : Будівельник, 1980. — 168 с., ил. (рос.) (укр.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 23 червня 1995 року № 476/95 «Про присвоєння архітекторам почесних звань України». [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Архітектори, яким присвоєно почесне звання «Заслужений архітектор України» [Архівовано 30 березня 2018 у Wayback Machine.] // Хто є хто в будівництві та архітектурі 2010. [Архівовано 30 березня 2018 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Наказ Комітету охорони і реставрації пам'яток історії, культури та історичного середовища від 16.05.1994 року № 10.
  4. ↑ Наказ Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 25.06.2011 № 10/38-11. [Архівовано 30.03.2018, у Wayback Machine.] (Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві. [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.])
  5. ↑ Архітектурне рішення платформеної ділянки затверджено в 1995 році, справа № 386. Платформенну частину побудовано в конструкціях. Будівництво станційного комплексу «Львівська брама» законсервовано.

Джерела[ред. | ред. код]


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Целіковська_Тамара_Олексіївна&oldid=41364607