Україна-2 (поїзд)
МПЛТ | |
---|---|
Поїзд на станції Київ-Пасажирський | |
Виробництво | |
Роки виробництва | 2011—2014 |
Країна виробництва |
![]() |
Завод |
ПрАТ Крюківський вагонобудівний завод м. Кременчук |
Побудовано поїздів | 2 |
Побудовано вагонів | 10 |
Ширина колії | 1520 мм |
Технічні дані | |
Службова швидкість | до 160 км/год |
Кількість вагонів | 5 |
Композиція | П+П+П+П+П+Л |
Довжина вагона | 26 696 мм |
Ширина | 3 420 мм |
Висота | 4 400 мм |
Матеріал вагона | нержавіюча сталь |
Експлуатація | |
Країна експлуатації |
![]() |
Роки експлуатації | з 2012 року |
Оператор | УЗШК |
Лінії |
Київ — Кривий Ріг Київ — Одеса |
МПЛТ (Міжрегіональний поїзд локомотивної тяги або Україна-2) — перший український швидкісний міжрегіональний поїзд локомотивної тяги підвищеної комфортності категорії Інтерсіті/Інтерсіті+ виробництва ПрАТ «Крюківський вагонобудівний завод», створений на замовлення Укрзалізниці[1] для забезпечення швидкісного залізничного сполучення під час проведення Євро-2012.
Назва[ред. | ред. код]
У 2012 році на сайті підприємства зазначалось, що поїзд, який курсує за маршрутом Харків-Київ-Харків, має назву «Столичний експрес»[2]. У 2014 році в ЗМІ і на сайті Укрзалізниці поїзд називався «Україна-2»[3][4] Така ж назва присутня і на рекламних плакатах Крюківського вагонобудівного заводу,[5] хоча серед продукції підприємства жодної назви поїзда не вказано.[6]
Станом на 2020 рік на сайті Укрзалізниці для двох поїздів вказана назва МПЛТ-001 та МПЛТ-002 відповідно.[7]
Історія будівництва[ред. | ред. код]
У березні 2011 року на КВБЗ був створений перший кузов[1], а через 5 місяців був презентований перший вагон. Збірка інших восьми вагонів міжрегіонального поїзда закінчена у вересні 2011 року.[8]
16 грудня 2011 року завершились випробування поїзда,[9] 27 грудня на засіданні міжвідомчої комісії був підписаний акт про приймання дослідних зразків вагонів локомотивної тяги міжрегіонального сполучення зі швидкістю 160 км/год на візках з пневматичним підвішуванням і дисковими гальмами моделі 68-7041. КВБЗ дозволили виготовити дослідну партію вагонів для 10 поїздів по 9 вагонів у складі кожного.[10]
Упродовж січня-лютого 2012 року поїзд «Україна-2» проходив обкатувальні випробування за маршрутами Харків — Сімферополь — Харків, Харків — Київ — Харків.[11] Склад був сформований з модернізованого електровоза ЧС7 електровозного депо «Харків — Жовтень» і дев'яти дослідних зразків пасажирських вагонів.
15 березня 2012 року після дооснащення одного з вагонів буфетом склад був переданий Південній залізниці. Згодом Укрзалізниця докупила ще один, 10 вагон, розділивши поїзд на два поїзди з 5-вагонною комплектацією.
Типи та обладнання вагонів[ред. | ред. код]
Під час уведення в експлуатацію склад міжрегіонального поїзда локомотивної тяги включав дев'ять вагонів п'яти моделей 61-7061, 61-7062, 61-7063, 61-7064, 61-7065:[12]
- два вагони першого класу з VIP-зоною (по 60 пасажирських місць);
- два вагони першого класу (по 64 пасажирських місця);
- три вагони другого класу (по 94 пасажирських місця);
- вагон з місцями для людей з інвалідністю (84 пасажирських місця);
- вагон третього класу (112 пасажирських місць).
Станом на 2020 рік курсують два поїзди МПЛТ у 5-вагонній комплектації наступного складу:[7]
Вагони обладнані системою відеоспостереження, інформаційними табло і покажчиками, системами зв'язку «провідник-пасажир», аудіотрансляції і ТБ-моніторами (VIP салон), системою супутникової навігації, Wi-Fi, автоматичними електропривідними дверима зсувного типу, системою блокування дверей на швидкості понад 5 км/год тощо.[6]
Вагон №3 на території ПрАТ КВБЗ під час технічного огляду
Експлуатація[ред. | ред. код]
З 1 квітня 2012 року[13] і до впровадження експлуатації електропоїздів компанії Hyundai Rotem поїзд працював на маршруті Київ — Харків. У подальших планах було використання поїзда на маршруті Харків-Сімферополь.[14]
З 16 грудня 2013 року і до січня 2014 року курсував за маршрутом Донецьк — Сімферополь — Харків — Сімферополь — Донецьк.[15] У першій половині 2014 року склад поїзду використовувався на маршруті Харків-Київ-Харків у зв'язку зі зняттям з експлуатації електропоїздів Hyundai через їх несправність.[4]
З 22 серпня 2014 року сполучав Дарницю та Тернопіль (№ 747/748). Курсує щоденно через Вінницю та Хмельницький,[16] а також Дарницю з Одесою (№ 763/764) через Вінницю і Жмеринку.
Графіком руху на 2019—2020 роки[17] передбачено курсування поїздів у 5-вагонній комплектації на маршрутах Київ — Кривий Ріг та Київ — Одеса.
Актуальні маршрути станом на 2020 рік | |||||||
Номер поїзда Періодичність |
Станція відправлення | Проміжні станції | Станція прибуття | Категорія поїзда | Довжина маршруту | Час в дорозі | Тип поїзда |
763 / 764 щоденно |
Київ | Вінниця, Жмеринка, Вапнярка, Подільськ | Одеса | ІС+ | 654 км | 7:14 / 7:06 | МПЛТ-001 |
740 / 739 щоденно |
Київ | Кривий Ріг | Кривий Ріг-Головний | ІС | 448 км | 5:47 / 5:38 | МПЛТ-002 |
Скасовані маршрути | |||||||
Номер поїзда | Станція відправлення | Проміжні станції | Станція прибуття | Категорія поїзда | Довжина маршруту | Період курсування | Причина скасування |
161 / 162 | Харків | Полтава-Київська | Київ | ІС+ | 489 км | 2 квітня 2012 року — 26 травня 2012 року[18] | Заміна рухомого складу |
747 / 748 | Дарниця | Київ, Козятин, Калинівка, Вінниця, Гнівань, Деражня, Хмельницький, Волочиськ | Тернопіль | ІС | 504 км | 22 серпня 2014 року — 23 січня 2020 року[19] | Заміна рухомого складу |
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Презентація швидкісного міжрегіонального поїзда локомотивної тяги виробництва КВБЗ [Архівовано 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б На Крюковском вагоностроительном заводе собран первый кузов скоростного межрегионального поезда [Архівовано 2014-05-02 у Wayback Machine.] — КВБЗ- 25.03.2011
- ↑ Скоростной поезд КВСЗ открыл эпоху межрегиональных перевозок. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 14 вересня 2020.
- ↑ З Харкова до Києва курсують поїзди «Шкода» та «Україна-2» [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.] — Укрзалізниця — 14.02.2014
- ↑ а б Проблемні Hyundai на маршрутах замінили Skoda, «Україна-2» та звичайні потяги з купе [Архівовано 1 травня 2014 у Wayback Machine.] — ТСН — 13.02.2014
- ↑ Виставкова експозиція на честь 10-річчя пасажирського вагонобудування України [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.] — КВБЗ
- ↑ а б Межрегиональные скоростные поезда [Архівовано 4 червня 2017 у Wayback Machine.] — КВБЗ
- ↑ а б Схеми пасажирських вагонів та поїздів. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 14 вересня 2020.
- ↑ Первый вагон для межрегионального поезда [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.]- КВБЗ — 30.08.2011
- ↑ Завершились испытания украинского скоростного межрегионального поезда локомотивной тяги [Архівовано 2014-05-02 у Wayback Machine.] — КВБЗ — 26.12.2011
- ↑ Украинский скоростной поезд стал настоящим прорывом. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
- ↑ Первый украинский скоростной поезд испытали на ЮЖД. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
- ↑ Крюковский вагоностроительный завод" заканчивает сборку вагонов для межрегионального поезда. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
- ↑ З 1 квітня на маршруті Київ-Харків ходитиме поїзд підвищеної комфортності [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.] — УНІАН — 23.03.2012
- ↑ З початку квітня перший міжрегіональний поїзд Крюківського вагонобудівного заводу почне працювати на маршруті Київ — Харків [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.] — Зроблено в в Україні — 29.03.2012
- ↑ Нові вигідні пропозиції для пасажирів, що подорожують у 1-му класі поїздів категорії «ІНТЕРСІТІ+» [Архівовано 4 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Укрзалізниця — 25.04.2013
- ↑ З Києва до Тернополя курсуватиме швидкісний поїзд Інтерсіті. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
- ↑ Службовий розклад руху поїздів на 2019—2020 роки. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 14 вересня 2020.
- ↑ ЮЖД укомплектовала поезд Киев-Харьков девятью вагонами Крюковского завода. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 14 вересня 2020.
- ↑ УЗ: «Інтерсіті» між Києвом і Тернополем курсуватиме щодня. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 14 вересня 2020.
|