Федосєєв Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Федосєєв Олександр Іванович
Федосєєв Олександр Іванович.jpg
Народився 1909(1909)
Ладижин
Помер 1975(1975)
Одеса
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Звання CCCP army Rank starshyj lejtnant infobox.svg Старший лейтенант
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна Медаль «За відвагу»
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Олександр Іванович Федосєєв (1909(1909), село Ладижин, тепер місто Вінницької області — 1975, місто Одеса) — український радянський партійний діяч, голова Одеського облвиконкому, 1-й секретар Одеського обкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1956—1960 р. Член ЦК КПУ в 1960—1961 р.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у квітні 1909 року в містечку Ладижині Подільської губернії Російської імперії (нині — місто Вінницької області) у родині фельдшера. Українець.

Освіта незакінчена вища. У 1927 році закінчив учительський інститут у місті Зінов'ївську.

З 1927 року — завідувач початкової школи, директор середньої школи Гайворонського району Одеської області. Член ВКП(б) з 1940 року.

До лав РСЧА призваний у 1941 році Гайворонським РВК. Учасник німецько-радянської війни. Служив політичним керівником кулеметної роти 32-го кулеметного батальйону 82-го укріпленого району Південно-Західного фронту. Був важко поранений у серпні 1941 року. Після лікування служив агітатором 354-го резервного стрілецького полку 4-ї резервної стрілецької дивізії.

У 1945—1950 р. — завідувач районного відділу народної освіти; 2-й секретар Гайворонського районного комітету КП(б)У Одеської області; 1-й секретар Біляївського районного комітету КП(б)У Одеської області.

У жовтні 1950 — 1952 р. — секретар Одеського обласного комітету КП(б)У.

У серпні 1952 — листопаді 1953 р. — заступник завідувача Одеського обласного відділу народної освіти.

У листопаді 1953 — липні 1954 р. — 1-й секретар Фрунзенського районного комітету КПУ Одеської області.

У липні 1954 — лютому 1958 р. — голова виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих.

11 січня 1958 — 8 лютого 1961 р. — 1-й секретар Одеського обласного комітету КПУ.

З 1961 р. — директор Одеської радянсько-партійної школи.

Потім — персональний пенсіонер союзного значення. Помер у квітні 1975 року. Похований 29 квітня 1975 року на 2-му міському цвинтарі міста Одеси.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. За участь у Другій світовій війні нагороджений низкою медалей, у тому числі «За відвагу» (06.11.1945) і «За оборону Одеси» (20.12.1943).

Посилання[ред.ред. код]