Бобровська Соломія Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бобровська Соломія Анатоліївна
Народилася 20 грудня 1989(1989-12-20) (29 років)
Рівне, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність політикиня
Відома завдяки українська громадська діячка, політикиня
Посада Народний Депутат України IX скликання, партія Голос
Партія Голос
Нагороди «За жертовність і любов до України» УПЦ КП (2015)

Україна Народний депутат України
9-го скликання
Голос 29 серпня 2019 —
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Бобровська.

Соломія Анатоліївна Бобровська (нар. 20 грудня 1989(19891220) року, Рівне) — українська громадська та політична діячка, народний депутат України 9-го скликання, екс-виконувачка обов'язків голови Одеської обласної державної адміністрації (2016—2017).

Освіта[ред. | ред. код]

2005—2007 — учениця Регіонального інформаційно-комп'ютерного центру Рівненської обладміністрації.

2007 —2012  — студентка філософського факультетуЛьвівського національного університету ім. Франка, магістерка філософії.

Випускниця Інституту громадського лідерства.

Заочно навчається в аспірантурі Львівського університету ім. Франка.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У 2002 році вступила у скаутську організацію Пласт, у рамках якої у віці 16 років заснувала дівоче об'єднання на всеукраїнському рівні.

З 2009 року — членкиня ВМГО «Фундація регіональних ініціатив».

У 2012—2014 роках та у січні — червні 2015 року — кураторка проектів громадської організації «Центр громадянських свобод» у місті Києві.

Активістка Громадського руху «Чесно. Фільтруй Раду!». Соломія Бобровська є співзасновницею громадських ініціатив Євромайдан SOS та Допомога ДПСУ.

Наразі — очолює ГО «Українська Основа», одним з напрямків якої є проект Студії жіночої політичної взаємодії для жінок південної та східної України.

Професійний досвід[ред. | ред. код]

У 2010 році у рамках Канадсько-української парламентської програми пройшла стажування у Канадському парламенті в офісі депутата Ліберальної партії Ендрю Каніа[en].

Стажувалась у Жіночій раді державної адміністрації штату Массачусетс (Бостон, США).

У квітні — грудні 2014 року — радниця (помічниця) віцепрем'єра України з гуманітарних питань Олександра Сича.

У жовтні 2015 — квітні 2016 року — радниця голови Одеської державної адміністрації Міхеіла Саакашвілі.

У квітні 2016 — січні 2017 року — заступниця голови Одеської обласної державної адміністрації.

9 листопада 2016 призначена виконувачкою обов'язків голови Одеської обладміністрації. Стала наймолодшою в Україні очільницею області (на той час їй було 26 років). Пробула на посаді до 12 січня 2017 року.

Нагороджена медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (2015).

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Одна з основних членів партії «Голос» Святослава Вакарчука.[1] Кандидатка у народні депутати на парламентських виборах 2019 року, № 9 у списку.[2]

Секретарка Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва[3]. Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Вакарчук заявив про створення партії і похід у Раду, Українська правда, 16 травня 2019
  2. ↑ Партія Вакарчука оголосила список на вибори Ради LB.ua
  3. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)

Джерела[ред. | ред. код]

Перші секретарі Одеського
обласного комітету КПУ
Михайло Майоров (1932–1933) · Євген Вегер (1933–1937) · Дмитро Євтушенко (1937) · Микола Кондаков (в.о., 1937–1938) · Григорій Телешев (1938–1939) · Анатолій Колибанов (1939–1941) · Анатолій Колибанов (1944–1945) · Олексій Кириченко (1945–1950) · Олексій Єпішев (1950–1951) · Василь Марков (1951–1953) · Олексій Єпішев (1953–1955) · Леонтій Найдек (1955–1958) · Олександр Федосєєв (1958–1961) · Михайло Синиця (1961–1963) · Михайло Синиця (промисловий, 1963–1964) · Петро Дорошенко (сільський, 1963–1964) · Михайло Синиця (1964–1970) · Павло Козир (1970–1977) · Микола Кириченко (1977–1983) · Анатолій Ночовкін (1983–1988) · Георгій Крючков (1988–1990) · Руслан Боделан (1990–1991)
Coat of Arms of Odesa Oblast.svg
Голови Одеського
обласного виконавчого комітету
Яків Пахомов (1932–1933) · Федір Голуб (1933–1935) · Петро Бойко (1935–1937) · Микола Волков (в.о., 1937) · Пилип Шевцов (в.о., 1937) · Григорій Гальченко (1937–1938) · Никифор Кальченко (1938–1941) · Йосип Горлов (1944–1946) · Костянтин Караваєв (1946–1953) · Микола Гуреєв (1953–1954) · Олександр Федосєєв (1954–1958) · Михайло Хорунжий (1958–1963) · Костянтин Коваленко (промисловий, 1963–1964) · Михайло Хорунжий (сільський, 1963–1964) · Михайло Хорунжий (1964–1969) · Андрій Дудник (1969–1971) · Віктор Походін (1971–1985) · Андрій Печеров (1985–1990) · Анатолій Бутенко (1990–1991) · Руслан Боделан (1991–1992)
Голови Одеської
обласної ради
Голови Одеської
обласної державної адміністрації
Валентин Симоненко (1992) · Владлен Ільїн (1992–1994) · Руслан Боделан (1994–1998) · Сергій Гриневецький (1998–2005) · Василь Цушко (2005–2006) · Борис Звягінцев (в.о., 2006) · Іван Плачков (2006–2007) · Микола Сердюк (2007–2010) · Едуард Матвійчук (2010–2013) · Микола Скорик (2013–2014) · Володимир Немировський (2014) · Ігор Палиця (2014–2015) · Міхеіл Саакашвілі (2015–2016) · Соломія Бобровська (в. о., 2016–2017) · Максим Степанов (2017–2019) · Сергій Паращенко (т.в.о., 2019) · Світлана Шаталова (т.в.о., 2019)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бобровська_Соломія_Анатоліївна&oldid=26120712