Бобровська Соломія Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соломія Анатоліївна Бобровська
Народилася20 грудня 1989(1989-12-20) (34 роки)
Рівне, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьполітична діячка, громадська діячка
Відома завдякиукраїнська громадська діячка, політична діячка
Alma materЛНУ ім. І. Франка (2012)
Знання мовукраїнська
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання
ПосадаНародний Депутат України IX скликання, партія Голос
ПартіяГолос
Нагороди
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Почесна відзнака «Хрест Святого Миколая»
Почесна відзнака «Хрест Святого Миколая»
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Голос 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Соломія Анатоліївна Бобровська (нар. 20 грудня 1989(19891220) року, Рівне) — українська громадська та політична діячка, народна депутатка України IX скликання, з 29 серпня 2019 року член депутатської фракції політичної партії «Голос», екс-виконувачка обов'язків голови Одеської обласної державної адміністрації (2016—2017).

З 6 жовтня 2022 року членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки та освіта

[ред. | ред. код]

Соломія Бобровська народилася 20 грудня 1989 року у місті Рівне. Батько — Анатолій Леонідович Бобровський, професор Рівненського державного гуманітарного університету та депутат Тернопільської міської ради VI скликання від фракції ВО «Свобода»[1].

Протягом 2005—2007 років навчалася в Регіональному інформаційно-комп'ютерному центрі Рівненської обладміністрації. У 2007 —2012 роках — студентка філософського факультету Львівського національного університету імені І. Франка, магістерка філософії. Працювала над кандидатською дисертацією, на тему «Свобода як джерело соціально-правової легітимації громадянського суспільства».

Випускниця Інституту громадського лідерства[2] і спільного проєкту Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи «Українська школа політичних студій». Заочно навчалася в аспірантурі Львівського університету імені І. Франка.

У 2010 році у рамках Канадсько-української парламентської програми пройшла стажування у Канадському парламенті в офісі депутата Ліберальної партії Ендрю Каніа[en].

У вересні— листопаді 2017 року стажувалась у Жіночій раді державної адміністрації штату Массачусетс в місті Бостон в США.

Професійна діяльність

[ред. | ред. код]

У квітні— грудні 2014 року займала посаду радниці (помічниці) віце-прем'єра України з гуманітарних питань Олександра Сича.

З жовтня 2015 по квітнь 2016 року — радниця голови Одеської державної адміністрації Міхеіла Саакашвілі, з квітня 2016 по січень 2017 — заступниця голови Одеської обласної державної адміністрації.

9 листопада 2016 призначена виконувачкою обов'язків голови Одеської обласної державної адміністрації. Стала наймолодшою в Україні очільницею області у віці 26 років. Пробула на посаді до 12 січня 2017 року.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Одна з основних членів партії «Голос» Святослава Вакарчука[3]. Кандидатка у народні депутати на парламентських виборах 2019 року, № 9 у списку[4].

Секретарка Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва[5]. Заступниця Голови Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО. Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою[6].

12 грудня 2019 року Бобровська увійшла до складу Міжфракційного об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для популяризації гуманістичних цінностей та захисту тварин від жорстокості[7].

У червні 2020 поставила свій підпис під постановою про звільнення Авакова з посту міністра внутрішніх справ[6]. 7 грудня того ж року внесена в список українських фізичних осіб, проти яких російський уряд ввів санкції[8].

З 29 серпня 2019 до 2022 року — секретарка Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

З 2002 року є членкинею Національної скаутської організації Пласт, з 2009 року — членкиня ВМГО «Фундація регіональних ініціатив».

Співзасновниця громадських ініціатив «Євромайдан SOS» і «Допомога прикордонникам».

У 2012—2014 роках та у січні— червні 2015 року — кураторка проєктів громадської організації «Центр громадянських свобод».

У 2018—2019 роках очолювала ГО «Українська Основа», одним з напрямків якої є проєкт Студії жіночої політичної взаємодії для жінок південної та східної України[2].

Активістка Громадського руху «Чесно. Фільтруй Раду!», брала участь в акції на підтримку Сергія Стерненка у 2021 році[9].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кац Илона (11 листопада 2015). Новая красотка-зам Саакашвили не замужем и пишет диссертацию о свободе. segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  2. а б Бобровская Соломия Анатольевна. LB.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  3. Вакарчук заявив про створення партії і похід у Раду [Архівовано 30 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 16 травня 2019
  4. Партія Вакарчука оголосила список на вибори Ради [Архівовано 8 червня 2019 у Wayback Machine.] LB.ua
  5. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  6. а б Бобровська Соломія Анатоліївна — Біографія, Балотування, Фракції, Декларації | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
  7. У Раді створили міжфракційне об'єднання з метою захисту прав тварин. «НВ». Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 12 грудня 2019.
  8. О внесении изменений в постановление Правительства Российской Федерации от 1 ноября 2018 г. No 1300. government.ru (рос.). 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 16 грудня 2020.
  9. Глуховський Михайло (27 лютого 2021). Хто підтримує Сергія Стерненка? Обличчя протесту. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  10. Top 30 Under 30: Kyiv Post awards young Ukrainian leaders | KyivPost — Ukraine's Global Voice. KyivPost. 5 грудня 2017. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 2 грудня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]