Бобровська Соломія Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соломія Анатоліївна Бобровська
Solomiia Bobrovska.jpg
Народилася 20 грудня 1989(1989-12-20) (32 роки)
Рівне, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність політична діячка, громадська діячка
Відома завдяки українська громадська діячка, політикиня
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка (2012)
Знання мов українська
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада Народний Депутат України IX скликання, партія Голос
Партія Голос
Нагороди
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Голос 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Соломія Анатоліївна Бобровська (нар. 20 грудня 1989(19891220) року, Рівне) — українська громадська та політична діячка, народний депутат України 9-го скликання, з 29 серпня 2019 року член депутатської фракції Політичної Партії «Голос», екс-виконувачка обов'язків голови Одеської обласної державної адміністрації (2016—2017).

З 29 серпня 2019 року секретар Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки та освіта[ред. | ред. код]

Соломія Бобровська народилася 20 грудня 1989 року у місті Рівне. Батько — Анатолій Леонідович Бобровський, професор Рівненського державного гуманітарного університету та депутат Тернопільської міської ради VI скликання від фракції ВО «Свобода».[1]

2005—2007 — навчалася в Регіональному інформаційно-комп'ютерному центрі Рівненської обладміністрації.

2007 —2012  — студентка філософського факультету Львівського національного університету ім. Франка, магістерка філософії. Працювала над кандидатською дисертацією, на тему: «Свобода як джерело соціально-правової легітимації громадянського суспільства».

Випускниця Інституту громадського лідерства.[2]

Випускниця спільного проєкту Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи — «Українська школа політичних студій»

Заочно навчалася в аспірантурі Львівського університету ім. Франка.

У 2010 році у рамках Канадсько-української парламентської програми пройшла стажування у Канадському парламенті в офісі депутата Ліберальної партії Ендрю Каніа[en].

У вересні — листопаді 2017 року — cтажувалась у Жіночій раді державної адміністрації штату Массачусетс (Бостон, США).

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

У квітні — грудні 2014 року — радниця (помічниця) віце-прем'єра України з гуманітарних питань Олександра Сича.

У жовтні 2015 — квітні 2016 року — радниця голови Одеської державної адміністрації Міхеіла Саакашвілі.

У квітні 2016 — січні 2017 року — заступниця голови Одеської обласної державної адміністрації.

9 листопада 2016 призначена виконувачкою обов'язків голови Одеської обладміністрації. Стала наймолодшою в Україні очільницею області (на той час їй було 26 років). Пробула на посаді до 12 січня 2017 року.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Одна з основних членів партії «Голос» Святослава Вакарчука.[3] Кандидатка у народні депутати на парламентських виборах 2019 року, № 9 у списку.[4]

Секретарка Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва[5]. Заступниця Голови Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО. Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою.[6]

12 грудня 2019 року Бобровська увійшла до складу Міжфракційного об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для популяризації гуманістичних цінностей та захисту тварин від жорстокості.[7]

У червні 2020 поставила свій підпис під постановою про звільнення Авакова з посту міністра внутрішніх справ.[6]

7 грудня 2020 року внесена в список українських фізичних осіб, проти яких російський уряд ввів санкції.[8]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

З 2002 року є членкинею Національної скаутської організації Пласт.

З 2009 року — член ВМГО «Фундація регіональних ініціатив».

Співзасновник громадських ініціатив «Євромайдан SOS» і «Допомога прикордонникам».

У 2012—2014 роках та у січні — червні 2015 року — кураторка проєктів громадської організації «Центр громадянських свобод».

У 2018—2019 роках очолювала ГО «Українська Основа», одним з напрямків якої є проєкт Студії жіночої політичної взаємодії для жінок південної та східної України.[9]

Активістка Громадського руху «Чесно. Фільтруй Раду!». Соломія Бобровська є співзасновницею громадських ініціатив Євромайдан SOS та Допомога ДПСУ.

Брала участь в акції на підтримку Сергія Стерненко.[10]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кац Илона (11 листопада 2015). Новая красотка-зам Саакашвили не замужем и пишет диссертацию о свободе. segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 9 березня 2021. 
  2. Бобровская Соломия Анатольевна. LB.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 9 березня 2021. 
  3. Вакарчук заявив про створення партії і похід у Раду [Архівовано 30 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 16 травня 2019
  4. Партія Вакарчука оголосила список на вибори Ради [Архівовано 8 червня 2019 у Wayback Machine.] LB.ua
  5. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  6. а б Бобровська Соломія Анатоліївна — Біографія, Балотування, Фракції, Декларації | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021. 
  7. У Раді створили міжфракційне об'єднання з метою захисту прав тварин. «НВ». Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 12 грудня 2019. 
  8. О внесении изменений в постановление Правительства Российской Федерации от 1 ноября 2018 г. No 1300. government.ru (рос.). 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 16 грудня 2020. 
  9. Бобровская Соломия Анатольевна. LB.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 9 березня 2021. 
  10. Глуховський Михайло (27 лютого 2021). Хто підтримує Сергія Стерненка? Обличчя протесту. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 9 березня 2021. 
  11. Top 30 Under 30: Kyiv Post awards young Ukrainian leaders | KyivPost — Ukraine's Global Voice. KyivPost. 5 грудня 2017. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 2 грудня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]