Дериватив

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття описує явище за законодавством України.
Можливо, Вам буде цікаво прочитати про інший погляд: Похідний фінансовий інструмент
.


Деривати́в (похідни́й фіна́нсовий інструме́нт) — договір стандартної форми, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати базовий актив на визначених у цьому договорі умовах у майбутньому. Стандартна форма деривативу встановлена законодавством.

Поняття[ред.ред. код]

Визначення та термінологія[ред.ред. код]

Відносно деривативів в законодавстві України використовуються такі терміни та визначення:

  • Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати базовий актив на визначених ним умовах у майбутньому[1].
  • Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством[2].
  • Похідні цінні папери (деривативи) — лише щодо деривативів, які існують як цінні папери[3].
  • Похідні (деривативи)[4].

Ознаки деривативів[ред.ред. код]

В будь-якому випадку деривативи мають такі ознаки:

  • є фінансовими інструментами,
  • є цивільними договорами,
  • мають стандартну форму.

Похідні цінні папери[ред.ред. код]

Досить часто в літературі всі деривативи називають похідними цінними паперами. Дійсно, в деяких країнах світу всі деривативи вважаються цінними паперами та відносяться до категорії похідних цінних паперів. Проте, для України таке розуміння не є прийнятним. Згідно законодавства та теорії права в Україні не всі деривативи є похідними цінними паперами.

В українській правовій думці цінними паперами вважаються винятково такі похідні фінансові інструменти[5]:

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, до компетенції якої віднесено правове регулювання випуску та обігу похідних цінних паперів[3], своїми актами регулює винятково емісію опціонів в формі сертифікатів опціонів[6]. Таким чином, можна казати, що в Україні як похідні цінні папери існують винятково сертифікати опціонів.

Форвардні контракти та свопи не вважаються похідними цінними паперами.

Форма деривативу[ред.ред. код]

Дериватив в будь-якому випадку укладається у письмовій формі та повинен містити всі передбачені законодавством реквізити. Оскільки дериватив є договором, то на нього поширюються також вимоги цивільного законодавства щодо договору.

Дериватив укладається у письмовій формі. Вимоги щодо певних бланків, на яких повинен був би друкуватись дериватив не встановлені, так само немає вимог щодо обов'язкового нотаріального чи іншого посвідчення деривативу.

Використання деривативів[ред.ред. код]

Використання для планування поставок[ред.ред. код]

В умовах розвинутого ринку деривативи виступають потужним засобом планування виробництва та постачання, а також попереднього фінансування виробника.

Так, товарний виробник (наприклад, сільгосппродукції) з метою отримання інформації про можливий попит на майбутню продукцію (врожай) розміщує деривативи на кожний вид своєї продукції (кукурудзи, соняшника, зернових тощо). При успішному розміщенні деривативів, виробник отримує інформацію про майбутні потреби ринку, а також, якщо це передбачено умовами розміщення,— додаткове фінансування для здійснення виробництва (на закупівлю посівного матеріалу, палива тощо). За відсутності попиту на розміщений базовий актив, виробник має можливість змінити пріоритети виробництва та розмістити деривативи з іншим базовим активом. Такий механізм дозволяє уникнути перевиробництва певної категорії товару.

Споживач продукції (елеватор, переробник сільгосппродукції тощо) шляхом придбання деривативів може гарантувати майбутні поставки базових активів для своїх власних потреб (з урахуванням природних та інших ризиків).

У випадку фіксації ціни базового активу на момент укладання деривативу (та, можливо, її сплати), дериватив може використовуватись як фінансовий актив, оскільки зростання вартості базового активу у майбутньому може виступати як доходність такого фінансового активу.

Використання як фінансового інструменту[ред.ред. код]

Дериватив може використовуватись як фінансовий інструмент, якщо передбачає попереднє фінансування постачальника (виробника). При цьому покупець деривативу може отримати дохід від тримання деривативу, що обчислюється як різниця між вартістю деривативу на момент його придбання та на момент його продажу (виконання).

Розвинутий фондовий ринок передбачає можливість появи деривативів без постачання, які на момент виконання виконуються грошовими коштами. Така операція є спекуляцією на можливій зміні ринкової вартості базового активу (акцій, облігацій, валюти тощо).

Види деривативів[ред.ред. код]

Основні види[ред.ред. код]

Українське законодавство передбачає існування таких видів деривативів:

При цьому ф'ючерсний контракт та опціон існують як похідні цінні папери, а форвардний контракт та своп — не є цінними паперами[5].

Поява визначення свопів в законодавстві України та їх віднесення до деревативів є новелою чинного законодавства, що введено Податковим кодексом України у 2010 році, інші закони такого визначення не містять.

За базовим активом[ред.ред. код]

Деривативи можуть поділятись за базовим активом, а саме:

  • ціннопаперові деривативи,
  • деривативи з матеріальними активами,
  • деривативи з нематеріальними активами,
  • грошові деривативи.

Базовим активом може бути виключно речі, визначені родовими ознаками.

Біржові та позабіржові[ред.ред. код]

Окремі види деривативів можуть бути укладені виключно на біржі (організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами).

Біржовими деривативами є:

Позабіржовими деривативами є:

За умовами деривативу[ред.ред. код]

Відповідно до викладених у деривативі умов, вони поділяються на безумовні, коли постачальник (покупець) зобов'язаний в будь-якому випадку поставити (придбати) базовий актив або сплатити штрафні санкції та умовні, коли постачальник (покупець) може відмовитись від проведення операції без сплати штрафних санкцій.

Деривативи можуть бути з фіксованою ціною (визначеною на момент його підписання) або з ринковою ціною (коли ціна визначається на момент виконання зобов'язання). Ринкові деривативи переважно укладаються на організованому ринку, оператор якого забезпечує визначення ринкової ціни.

Обіг деривативів[ред.ред. код]

Обіг деривативів, які існують як цінні папери, здійснюється відповідно до правил обігу цінних паперів, тобто шляхом:

Права за деривативами, що існують винятково як договори, можуть відступатися шляхом цесії, або в інший спосіб, що встановлений деривативом.

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів
  2. Податковий кодекс України.
  3. а б Стаття 21 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.
  4. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок.
  5. а б Мица Юрій Вікторович. "Правова природа похідних цінних паперів." Х.: дис. на здобуття наук. ступ. к.ю.н., 2006 р.
  6. Порядок реєстрації випуску опціонних сертифікатів та проспекту їх емісії
  7. Підпункт 14.1.45.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Посилання[ред.ред. код]