Перейти до вмісту

Фіакр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фіакр на вулицях Відня

Фіа́кр (фр. fiacre) — найчастіше найманий міський кінний екіпаж[1], який використовували в країнах Західної Європи як таксі до розповсюдження трамвая та автомобіля.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Слово «фіакр» походить від назви готелю «Hôtel de Saint Fiacre» («Готель святого Фіакра») на вулиці Сен-Мартен[fr] в Парижі. Навпроти цього готелю в 1640 році відкрився заклад Ніколя Соважа для винаймання карет по годинах і поденно. Справа Соважа пішла так добре, що скоро у нього з'явилося чимало конкурентів; число фіакрів розмножилися, поліції довелося видавати для них особливі регламенти, а з їх власників стали стягувати певні особливі податки.

У Львові, скажімо, функції таксі виконували фіакри, а функції сьогоднішнього автобуса — омнібуси. Проте заможніші містяни й надалі послуговувалися фіа­крами[2].

У польських джерелах повідомляється, що в австрійській Польщі[pl] (куди входила територія сучасних Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей) словом fiakier називали той самий тип екіпажа, який в російській і прусській[pl] Польщі був відомий як dorożka[3].

Сьогодення

[ред. | ред. код]

У наш час фіакри використовуються як засоби пересування при проведенні екскурсій для туристів, які подорожують в західноєвропейські країни як елемент відтворення епохи XVIII-XIX століть.[прояснити]

Особливо славиться кінними екіпажами столиця Австрії — Відень.

Галерея

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. Із довіль­ним маршрутом руху на вимогу па­сажирів
  2. «До Стрийського пар­ку зазвичай їхали фіакром, а до Єзуїтського саду йшли піш­ки», — написав Станіслав Лем у своєму автобіографічному ро­мані «Високий замок»
  3. Nowa encyklopedia powszechna PWN. — Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 1995. — Т. 2, D-H. — С. 108. — ISBN 83-01-11965-9. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]