Шарабан

Шарабан виробництва лондонської компанії Hooper & Co, друга половина XIX століття.

Шарабан у Вінздорському замку, Лондон, 1844 рік.

Моторний шарабан, 1924 рік.

Шараба́н (фр. char à bancs — «віз з лавами») — 4-колісний кінний екіпаж з декількома поперечними сидіннями або однокінний двоколісний екіпаж.

Історія

Шарабан, як окремий вид екіпажу, з'явилися у Франції на початку XIX століття. Назва походить від французького char à bancs, що у перекладі означає «візок з лавками».

Автомобільний шарабан від White Rose Motor Services

На шарабані, як правило, всі сидять обличчям у напрямку руху. Хоча у Франції шарабанами називають також екіпажі із комбінованим напрямком розташування сидінь. Наприклад, буквою «П» спинами до бортів, тощо^{[джерело?]}.

На Британські острови подібний екіпаж вперше потрапив у 1844 році, коли король Луї-Філіпп I подарував екіпаж королеві Вікторії.

Знайшов широке застосування в Російській імперії, а, отже, і відображення в тогочасній літературі (М. Горький, Ф. М. Достоєвський тощо)

На початку XX століття з'явилися моторні шарабани. З 1920-х років вийшли із вжитку.

Шарабани використовувалися для прогулянок, заміських поїздок, полювання.

У наш час

У наш час туристична компанія Wattwagenfahrten Werner Stelling у місті Куксгафен (Німеччина) розробила власний кінний екіпаж подібної будови з поперечними дерев'яними лавками, встановленими на кузові, так звані «Wattwagen» — водні вагони, що запрягаються двома кіньми для перетину водно-болотних угідь навколо острова Нойверк, з поділом на 3-4 пасажири на кожній з трьох лавок.

Щоб дістатися до «Вадденського моря» глибиною до 1,3 м, кінна карета має ходову частину з гумовими колесами і підвіску ходової частини з висотою піднятого корпусу до 1,75 м над землею. Оскільки можливе різке зростання рівня води під час припливів, високої води при поїздках на острів Нойверк уникати не вдається. Висота підняття кузова шарабана при цьому відіграє неабияку роль.

Посилання

• Шарабан // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

• Экипажное дело // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)