Хармелін Юрій Аркадійович

Хармелін Юрій Аркадійович
Народився	23 травня 1954(1954-05-23) Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Помер	8 серпня 2020(2020-08-08) (66 років) Кишинів, Молдова
Країна	СРСР  Молдова
Діяльність	stage management
Alma mater	Pyatigorsk State Universityd і Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Нагороди

Юрій Аркадійович Хармелін (23 травня 1954(1954-05-23), Кишинів — 8 серпня 2020(2020-08-08), Кишинів) - радянський і молдовський театральний режисер і педагог. Майстер мистецтв (Maestru în Artă; 2000) та Заслужена людина (Om Emerit; 2007) Республіки Молдова. Засновник та беззмінний головний режисер кишинівського театру « З вулиці Троянд» (1978-2020). Почесний громадянин Кишинева (2014).

Життєпис

Юрій Хармелін народився 1954 року в Кишиневі . У 1977 році закінчив П'ятигорський державний інститут іноземних мов за спеціальністю «Викладач англійської та німецької мов» та одночасно за загальним факультетом як керівник шкільного гуртка. Працював учителем у сільській школі в Чечено-Інгушській АРСР, з 1978 року - викладачем англійської та німецької мов і піонервожатим у кишинівській середній школі № 55 на вулиці Роз . У тому ж році заснував у цій школі самодіяльний театр, що вже наступного року став першим у СРСР шкільним народним театром юного глядача . 1985 року закінчив режисерське відділення Театрального училища імені Бориса Щукіна.

У 1988 році під його керівництвом театр школи № 55 отримав статус міського театру-студії і в школі вперше в країні були утворені два старші класи з театральною спеціалізацією під егідою Кишинівського інституту мистецтв імені Г. В. Музическу (випускники цих класів проходили спеціальний відбір для подальшого навчання на створеному в тому ж 1988 році факультеті театрального мистецтва цього інституту, де у Юрія Хармеліна був свій курс) . Курс викладання акторської майстерності та інших пов'язаних із театром предметів було розроблено Юрієм. Хармеліним. У 1992 році ця студія відокремилася від школи, переїхала в окреме приміщення і перетворилася на Театр з вулиці Троянд, у 2008 році став державним (з 2019 року - Державний молодіжний драматичний театр «З вулиці Троянд» імені Юрія Хармеліна) . Юрій Хармелін був директором, художнім керівником та постановником всіх спектаклів колективу протягом 42-х сезонів .

Згодом Юрієм Хармеліним на основі цього театру було створено унікальну освітню систему, що включала спеціалізований театральний ліцей та театральний факультет, де випускники ліцею могли продовжити навчання за спеціальністю . З 1995 року - засновник і директор авторського навчального закладу - Міського театрального ліцею , з навчанням з 1-го по 12-ий клас, де крім загальноосвітніх предметів викладаються спеціальні театральні дисципліни (акторська майстерність, сценічна мова, хореографія, сольфеджіо інструмент до 5-го класу, потім сценічний рух, ритміка, вокал, історія театру та у старших класах (фехтування) . З 2001 року засновник та ректор Міжнаціональної академії культури, театрального мистецтва та менеджменту (з 2005 року – декан створеного на основі цієї академії театрального факультету Слов'янського університету Молдови ) .

За 42 роки роботи в театрі « З вулиці Троянд» здійснив понад 250 постановок російських та зарубіжних авторів . Зробив кілька постановок у Російському драматичному театрі імені А. П. Чехова, Республіканський театр «Лучаферул» та інші театральні колективи. Багато п'єс було перекладено російською мовою з англійської та німецької мов самим Хармеліним спеціально для здійснених ним постановок, у деяких спектаклях він брав участь як актор і сценограф .

У 2008 році організував щорічний міжнародний театральний фестиваль камерних театрів та вистав малих форм «Молдфест.Рампа.Ру» . Історії театру та аналізу режисури Юрія Хармеліна присвячена монографія Тетяни Котович "Державний молодіжний драматичний театр "З вулиці Троянд"" ( Вітебськ : Вітебський державний університет імені П. М. Машерова, 2014. - 514 с.) . Серед учнів Ю. А. Хармеліна в Кишинівському інституті мистецтв - Юрій Деркач (1992), Сергій Тушов (1995)  ; більшість акторів ДМДТ «З вулиці Троянд» - випускники театрального ліцею та курсу Хармеліна на театральному факультеті Слов'янського університету .

Родина

• Мати - Сарра Марківна Хармеліна (1923-1992).
• Перша дружина – Наталія Борисівна Литв'як.
  • Донька - Ганна (нар. 1978)
• Друга дружина (з 1981 року) - Стелла Хармеліна, директор кишинівського Єврейського культурного центру КЕДЕМ .
  • Діти - Ірина та Роман .

Творчість

Постановки у театрі

Театральный сезон	Постановки
1978—1979	А. Салынский, «Барабанщица», драма Б. Васильев, «А зори здесь тихие», драма А. Ремез, «Был выпускной вечер», песнь о любви и дружбе А. Линдгрен, «Пеппи Длинныйчулок», музыкально-цирковое представление Э. Успенский, «Чудеса с доставкой на дом», новогодняя сказка
1979—1980	В. Маяковский, «Разговор с товарищем Лениным о дряни», сатирическое представление А. Чехов, «Медведь», комедия-шутка Н. Гоголь, «Ревизор», трагедия города N О. Михайлова, «Царевна-лягушка», откровенный разговор
1980—1981	В. Коростылёв, «Путешествие в старую сказку», сказка для детей В. Аграновский, «Остановите Малахова», драматическое исследование Г. Боровик, «Интервью в Буэнос-Айресе», политическая драма
1981—1982	Б. Васильев, «В списках не значился...», драма А. Хмелик, «А всё-такие она вертится», комедия
1982—1983	Г. Горин, «Ах, в эти средние века...», героическая комедия по мотивам романа Шарля де Костера «Легенда об Уленшпигеле» С. Злотников, «Команда», трагикомедия Н. Хантер, «Поединок в подвале», драма
1983—1984	М. Шатров, «Синие кони на красной траве», опыт публицистическоей драмы К. Чуковский, «Путаница», музыкально-сатирическое представление для детей и взрослых А. Кузнецов, «Разбитое окно», школьная история
1984—1985	М. Рощин, «Эшелон», повесть для театра М. Булгаков, «Мастер и Маргарита», инсценированные страницы романа К. Сергиенко, «Прощай, овраг», притча Е. Шварц, «Красная шапочка», сказка для детей
1985—1986	Ф. Достоевский, «Преступление и наказание», инсценированные страницы романа Г. Полонский, «Никто не поверит», притча о любви А. Володин, «Две стрелы», детектив каменного века
1986—1987	В. Синакевич, «Гадкий утёнок», представление по мотивам сказки Г. Х. Андерсена Л. Разумовская, «Дорогая Елена Сергеевна», драма Г. Полонский, «Не покидай!», сказка
1987—1988	Л. Филатов, «Про Федота-стрельца, удалого молодца», комедия-сувенир К. Гольдони, «Трактирщица», комедия
1988—1989	С. Мрожек, «Полиция», комедия-фарс В. Шекспир, «Ромео и Джульетта», народная трагедия Н. Слепакова, «Бонжур, мсье Перро!», музыкальное представление по мотивам сказки Шарля Перро «Кот в сапогах»
1989—1990	А. Шипенко, «Ла фюнф ин дер люфт!», сцены из жизни В. Левашов, «ЧМО», послесловие к приговору Б. Лейбоу, «А шэйн мэйдл», драма Т. Уайлдер, «Наш городок», рассказ о жизни
1990—1991	С. Злотников, «Команда», трагикомедия (премьера с новым актёрским составом) Е. Шварц, «Голый король», сказка для детей и взрослых «Это было, было...», ретро-комедия, придуманная театром
1991—1992	Н. Гоголь, «Мёртвые души», народная драма С. Мрожек, «Танго», трагикомедия В. Коростылёв, «Однажды в старой Дании», сказка по мотивам произведений Г. Х. Андерсена
1992—1993	Л. Петрушевская, Э. де Филиппо, С. Злотников, Н. Степакова, «Любовь», лирическая комедия С. Стратиев, «Автобус», трагикомедия А. Вампилов, «Утиная охота», драма
1993—1994	С. Мрожек, «Эмигранты», трагикомедия Н. Лесков, «Леди Макбет Мценского уезда», драма Ж.-П. Сартр, «За закрытыми дверями», психологический этюд
1994—1995	А. Волков, «Волшебник Изумрудного города», сказка У. Шекспир, «Король Лир», трагедия
1995—1996	Д. Хармс, «Полёт в небеса», полёт в стиле Хармса А. Островский, «Гроза», драма Н. Коляда, «Америка России подарила пароход», драма
1996—1997	С. Маршак, «Мистер Твистер», мюзикл А. Толстой, «Приключения Буратино в Стране дураков»,сказка о людях и куклах
1997—1998	М. Лермонтов, «Маскарад», драма К. Чуковский, «Доктор Айболит», музыкальная сказка
1998—1999	А. Пушкин, «Сказка о попе и работнике его Балде», мюзикл В. Маяковский, «Клоп», сатирическая комедия
1999—2000	В. Коростылёв, «Варшавский набат», грустное цирковое представление М. Еминеску, «Лучафэрул», поэтическая история Шолом-Алейхем, «У нас в Касриловке», музыкальная комедия
2000—2001	А. Островский, «Гроза», эротическая мелодрама И. Шрайбман, «Творения и любовь», исповедь С. Маршак, «Мистер Твистер», мюзикл А. Левин, «Кантор», лирическая комедия

У Російському драматичному театрі А. П. Чехова поставив вистави "Королева-мати", "За двома зайцями" українського письменника Михайла Старицького, «Чарівник Смарагдового міста» Олександра Волкова . У Республіканському театрі «Лучаферул» поставив спектакль «Танго» Славомира Мрожека молдовською мовою .

Як актор Юрій Хармелін брав участь у двох кінострічках (« Заєць над безоднею» та « Жіночі мрії про далекі країни») знявшись в епізодах.

Нагороди і премії

• Орден Республіки ( 16 листопада 2017 року ) — на знак визнання особливих заслуг у розвитку та просуванні театрального мистецтва, за значний внесок у утвердження культурних цінностей та високу творчу майстерність .
• Орден «Трудова слава» ( 28 лютого 2012 року ) — за багаторічну плідну діяльність у галузі культури, заслуги у пропаганді духовних цінностей та внесок у естетичне виховання молодого покоління .
• Медаль Пушкіна ( 28 жовтня 2014 року, Росія ) — за великий внесок у зміцнення дружби та співпраці з Російською Федерацією, збереження та популяризацію російської мови та культури за кордоном .
• Maestru în Artă ( 31 жовтня 2000 року ) — за заслуги у розвитку художньої освіти, значний внесок у пропаганду театрального мистецтва та високий професіоналізм .
• Om Emerit ( 28 травня 2007 року ) - за багаторічну плідну працю в галузі освіти, внесок у вдосконалення навчально-виховного процесу та активну організаційно-методичну діяльність .
• Почесний громадянин Кишинева (2014) .
• Заслужений діяч освіти Республіки Молдова.
• Премія імені народного артиста СРСР Кирила Лаврова (2018) .
• Міждержавна премія СНД «Зірки Співдружності» за 2019 .