Хімчин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хімчин
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Косівський район
Рада Химчинська сільська рада
Основні дані
Засноване 1590
Населення 3987
Площа 60 км²
Густота населення 54,08 осіб/км²
Поштовий індекс 78632
Телефонний код +380 03478
Географічні дані
Географічні координати 48°23′02″ пн. ш. 25°08′59″ сх. д. / 48.38389° пн. ш. 25.14972° сх. д. / 48.38389; 25.14972Координати: 48°23′02″ пн. ш. 25°08′59″ сх. д. / 48.38389° пн. ш. 25.14972° сх. д. / 48.38389; 25.14972
Водойми Химчинець
Місцева влада
Адреса ради 78632 Івано-Франківська область, Косівський район, с. Химчин
Карта
Хімчин. Карта розташування: Україна
Хімчин
Хімчин
Хімчин. Карта розташування: Івано-Франківська область
Хімчин
Хімчин
Мапа

CMNS: Хімчин у Вікісховищі

Х́́імчин — село Косівського району Івано-Франківської області.

Географія[ред. | ред. код]

Межує з селами Рожнів, Вербовець, Пістинь, Трач, Корости, Кривоброди Косівського району, Тростянець Снятинського району.

Протяжність з заходу на схід 7 км, з півночі на південь 5 км. Відстань від Косова по автошляху 22 км, від залізничної станції Заболотів — 21 км.

Має 53 присілки і кутки: Гвізд, Дані, Кубаня, Іванчин, Верхні Телецки, Горі, Нижні Телецки, Буди, Верхи, Кравець, Буковєна, Гураня, Багни, Мірєвець, Моріг, Осередок, Шпаяви, Замчище, Гори, Климпуш, Гостиво, Мателино, Тиринтино, Савино, Ями, Хімчинці, Ґаджін, Циганівка, Баб'юково, Горбачево, Пугарі, Помірок, Залім, Гнилоза, Варашівка, Каменець, Палічина, Ланище, Млачки, Корнеєві гори, Полінки, Дудидрина, Малюково, Хромівка, Центр, Горбова дорога, Долів, Кирдалівка, Корита, над ставками, Сусина гора, Мавково, Томівка, Лупєнки.

Площа лісів, переважно широколистих, становить 403 га; їх назви: Гнилий Потік, Зруб, Замчище, Горбачево, Шпаяви, Мірєвець, Залім, Площа, Буди, Хімчинець, Каменець.

Річка Хімчин (довжина 13 км, з них у межах села — 6 км), витікає з джерела на висоті Ґрунь (450 м), ширина русла від 0,8–1 м у верхній течії, до 2,5–4 м у нижній, де її звуть Млинівкою. Притоки всі ліві — Кривец, Томівка, Тарганець, Пласковець.

Історія[ред. | ред. код]

Село виникло 1590 р. як Хомчин.

В УПА полягли 29 хімчинців. Багато жертв і з боку прихильників (добровільних чи вимушених) радянської влади, які загинули в ході жорстокої боротьби між УПА та комуністичним режимом.

Пам'ятки історії та культури[ред. | ред. код]

Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1868 р., Належить до ПЦУ. Настоятель протоієрей Ярослав Хрущ.

Пам'ятник односельцям, які загинули під час Другої світової війни (1967).

У 1990 р. освячено могилу в пам'ять січових стрільців та всіх борців за волю України.

Хрести на місці загибелі повстанців УПА[1].

10 серпня 1994 р. освячено хрест на місці загибелі восьми повстанців, виданих зрадником.

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Василь Романюк (9.12.1925 — 14.07.1995) — патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир.
  • П. Корнеюк — український журналіст, громадський і політичний діяч, активіст НРУ.
  • П. Мотрук — посол України в Польщі.
  • Остафійчук Богдан Костянтинович — доктор фізико-математичних наук, професор, у 2005—2012 роках  — ректор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.

Кандидатами наук стали химчинці Б. Розпутняк, О. Будзуляк, П. Гостюк, І. Матейчук.

Типові прізвища[ред. | ред. код]

Атаманюк, Каюк, Бабчук, Гостюк, Луканюк, Марчук, Матійчук, Розвадовський, Романюк, Мотрук, Скоропанюк, Підлетейчук, Гребенюк, Стефурак, Федчук.

Народні промисли[ред. | ред. код]

У селі розвинені промисли: вишивка (П. Мотрук, П. Сусак), художнє ткацтво (П. Зюзяк, В. Матійчук, П. Остафійчук); виготовлення народного одягу (Й. Романюк, В. Луканюк); лозоплетіння і в'язання (П. Романюк, Я. Луканюк, Г. Атаманюк, Д. Мотрук, В. Матійчук); художня обробка шкіри (М. Марчук).Живописець, реставратор, іконописець, (Ю. Розвадовський)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]