Химчин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Химчин
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Косівський район
Рада/громада Химчинська сільська рада
Код КОАТУУ 2623688201
Основні дані
Засноване 1590
Населення 3245
Площа 60 км²
Густота населення 54,08 осіб/км²
Поштовий індекс 78632
Телефонний код +380 03478
Географічні дані
Географічні координати 48°23′02″ пн. ш. 25°08′59″ сх. д. / 48.38389° пн. ш. 25.14972° сх. д. / 48.38389; 25.14972Координати: 48°23′02″ пн. ш. 25°08′59″ сх. д. / 48.38389° пн. ш. 25.14972° сх. д. / 48.38389; 25.14972
Водойми Химчинець
Місцева влада
Адреса ради 78632 Івано-Франківська область, Косівський район, с. Химчин, тел. 2-73-22
Карта
Химчин. Карта розташування: Україна (1991-2014)
Химчин
Химчин
Химчин. Карта розташування: Івано-Франківська область
Химчин
Химчин

Химчин у Вікісховищі?

Хи́мчин (також Хімчин) — село Косівського району Івано-Франківської області.

Географія[ред.ред. код]

Межує з селами Рожнів, Вербовець, Пістинь, Трач, Корости, Кривоброди Косівського району, Тростянець Снятинського району.

Протяжність з заходу на схід 7 км, з півночі на південь 5 км. Відстань від Косова по автошляху 22 км, від залізничної станції Заболотів — 21 км.

Має 53 присілки і кутки: Гвізд, Дані, Кубаня, Іванчин, Верхні Телецки, Нижні Телецки, Буди, Верхи, Кравець, Буковєна, Гураня, Багни, Мірєвець, Моріг, Осередок, Шпаяви, Замчище, Гори, Климпуш, Гостиво, Мателино, Тиринтино, Савино, Ями, Хімчинці, Ґаджін, Циганівка, Баб'юково, Горбачево, Пугарі, Помірок, Залім, Гнилоза, Варашівка, Каменець, Палічина, Ланище, Млачки, Корнеєві гори, Полінки, Дудидрина, Малюково, Хромівка, Центр, Горбова дорога, Долів, Кирдалівка, Корита, над ставками, Сусина гора, Мавково, Томівка, Лупєнки.

Площа лісів, переважно широколистих, становить 403 га; їх назви: Гнилий Потік, Зруб, Замчище, Горбачево, Шпаяви, Мірєвець, Залім, Площа, Буди, Хімчинець, Каменець.

Річка Хімчин (довжина 13 км, з них у межах села — 6 км), витікає з джерела на висоті Ґрунь (450 м), ширина русла від 0,8–1 м у верхній течії, до 2,5–4 м у нижній, де її звуть Млинівкою. Притоки всі ліві — Кривец, Томівка, Тарганець, Пласковець.

Історія[ред.ред. код]

Село виникло 1590 р. як Хомчин.

В УПА полягли 29 хімчинців. Багато жертв і з боку прихильників (добровільних чи вимушених) радянської влади, які загинули в ході жорстокої боротьби між УПА та комуністичним режимом.

Пам'ятки історії та культури[ред.ред. код]

Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1868 р., Належить до УПЦ Київського Патріархату. Настоятель протоієрей Ярослав Хрущ.

Пам'ятник односельцям, які загинули під час Другої світової війни (1967).

У 1990 р. освячено могилу в пам'ять січових стрільців та всіх борців за волю України.

Хрести на місці загибелі повстанців УПА[1].

10 серпня 1994 р. освячено хрест на місці загибелі восьми повстанців, виданих зрадником.

Персоналії[ред.ред. код]

  • Василь Романюк (9.12.1925 — 14.07.1995) — патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир.
  • П. Корнеюк — український журналіст, громадський і політичний діяч, активіст НРУ.
  • П. Мотрук — посол України в Польщі.
  • Остафійчук Богдан Костянтинович — доктор фізико-математичних наук, професор, у 2005—2012 роках  — ректор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.

Кандидатами наук стали химчинці Б. Розпутняк, О. Будзуляк, П. Гостюк, І. Матейчук.

Типові прізвища[ред.ред. код]

Атаманюк, Гостюк, Луканюк, Марчук, Матійчук, Остафійчук Романюк, Розвадовський, Мотрук, Скоропанюк, Підлетейчук, Гребенюк, Стефурак.

Народні промисли[ред.ред. код]

У селі розвинені промисли: вишивка (П. Мотрук, П. Сусак), художнє ткацтво (П. Зюзяк, В. Матійчук, П. Остафійчук); виготовлення народного одягу (Й. Романюк, В. Луканюк); лозоплетіння і в'язання (П. Романюк, Я. Луканюк, Г. Атаманюк, Д. Мотрук, В. Матійчук); художня обробка шкіри (М. Марчук).

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.