Перейти до вмісту

Хоробре серце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хоробре серце
Braveheart
ЖанрІсторичний фільм, драма, пригодницький
РежисерМел Гібсон
ПродюсерБрюс Дейві
Алан Ледд
Мел Гібсон
СценаристРендалл Воллес
ОповідачАнґус Макфадьєн Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях
Мел Гібсон
Софі Марсо
Патрік Макгуен
Брендан Глісон
ОператорДжон Толл
КомпозиторДжеймс Горнер
КінокомпаніяIcon Productions
Дистриб'юторВ США Paramount Pictures, в решті країн 20th Century Fox
Тривалість177 хв.
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСША США
Рік1995
Дата виходу25 квітня 1995
Кошторис$53 млн
Касові збори$210 409 945[1]
IMDbID 0112573
НаступнийRobert the Bruced Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Хоробре серце у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Хоробре серце у Вікіцитатах

«Хоробре серце» (англ. Braveheart) — американський історичний фільм 1995 року, знятий Мелом Гібсоном, що розповідає про боротьбу Шотландського королівства за незалежність проти англійського панування. Головний герой фільму — Вільям Воллес, ватажок шотландців, у виконанні Мела Гібсона.

На 1 березня 2024 року фільм займав 79-ту позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Оповідання ведеться від імені Роберта Брюса. 1280 рік. Король Англії Едуард I Довгоногий окупував значну частину Шотландії і заборонив шотландцям мати зброю. Після вбивства англійцями вождів шотландських кланів у казармах Айра в Ейрширі розгоряється війна між Шотландією та Англією. У боротьбі із загонами короля гинуть батько і брат десятирічного Вільяма Воллеса. Воллеса під опіку бере дядько — Аргайл.

Через 20 років Воллес повертається в рідне село, сподіваючись завести сім'ю і вести господарство, по можливості уникаючи «проблем». Воллес починає зустрічатися з дівчиною Маррон, з якою дружив з дитинства. Щоб уникнути встановленого королем Едуардом I принизливого «права першої ночі», Маррон і Воллес вінчаються таємно. Воллес відбиває Маррон у англійських солдатів, які намагалися її зґвалтувати через недотримання правил. Маррон не встигає втекти з села, і місцевий шериф, оголосивши, що «Напад на солдатів короля дорівнює нападу на самого короля», вбиває дівчину. Воллес з'являється з повинною, але замість здачі вступає в бій із солдатами. Жителі стихійно піднімають повстання, Воллес убиває шерифа на місці смерті Маррон, вийнявши з його піхов той самий ніж, яким він убив дівчину. Шотландці проголошують його своїм вождем. Початок цієї помсти лежав в основі всього його життя в боротьбі за свободу свого народу і своєї країни.

Повстання розгорається, до загону Воллеса приєднуються й інші шотландські клани. Воллес здобуває кілька перемог над англійськими військами, зокрема в битві на Стерлінгському мосту. Однак під час Фолкеркської битви шотландська знать зраджує Воллеса, пішовши зі своїми військами, і він зазнає поразки. Пішовши в підпілля, Воллес убиває двох представників знаті, які зрадили його.

З Воллесом зустрічається принцеса Ізабелла, дружина принца Едуарда (майбутнього Едуарда II), сина Едуарда I.

Воллес, усе ж сподіваючись на підтримку з боку шотландської знаті, зустрічається з Робертом Брюсом (майбутнім королем Шотландії Робертом I), але потрапляє в полон до англійців: виявляється, батько Роберта, незважаючи на смертельну хворобу та приреченість померти найближчим часом, потай від сина спільно з шотландською знаттю влаштував засідку.

У Лондоні Воллеса судять за зраду королю. Однак Воллес каже, що ніколи не визнавав і не визнає Едуарда своїм королем. За це суд засуджує його до «очищення через біль». На лондонській площі Воллеса катують і пропонують швидку смерть, якщо він скаже «Пощади!». Але, Воллес, зібравши останні сили, вигукує «Свобода!». Подивившись на натовп, що зібрався на площі, Воллес бачить там Маррон і посміхається їй. У цей момент Воллеса обезголовлюють.

Через деякий час Роберт Брюс із залишками шотландської армії зустрічається з англійськими військами на полі Беннокберна, щоб отримати згоду на коронацію. Однак поглянувши на хустку, яка належала Воллесу, Брюс переосмислив усе. Вигукуючи ім'я Воллеса, Брюс із шотландськими солдатами йдуть в атаку на англійців.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації
Нагорода Категорія Номінант Результат
«Оскар» «Найкращий фільм» Мел Гібсон, Алан Ледд і Брюс Дейві Перемога
«Найкраща режисерська робота» Мел Гібсон Перемога
«Найкраща операторська робота» Джон Толл Перемога
«Найкращий звуковий монтаж» Лон Бендер і Пер Галлберг Перемога
«Найкращий грим» Пітер Фремптон, Пол Паттісон і Лоїс Бюрвелл Перемога
«Найкращий оригінальний сценарій» Рендалл Воллес Номінація
«Найкращий дизайн костюмів» Чарльз Ноуд Номінація
«Найращий звук» Енді Нельсон, Скотт Міллан, Анна Белмер і Браян Сіммонс Номінація
«Найкращий монтаж» Стівен Розенблюм Номінація
«Найкраща музика до драматичного фільму» Джеймс Горнер Номінація
«Золотий глобус» «Найкращий режисер» Мел Гібсон Перемога
«Найкращий фільм (драма)» Брюс Дейві Номінація
«Найкращий сценарій» Рендалл Воллес Номінація
«Найкраща музика до фільму» Джеймс орнер Номінація
«BAFTA» «Найкраща операторська робота» Джон Толл Перемога
«Найращий дизайн костюмів» Чарльз Ноуд Перемога
«Найкращий звук» Пер Гальберг, Лон Бендер, Браян Сіммонс, Енді Нельсон, Скотт Міллан та Анна Белмер Перемога
«Найкраща режисерська робота» Мел Гібсон Номінація
«Найкраща музика до фільму» Джеймс Хорнер Номінація
«Найкращий грим» Пітер Фремптон, Пол Паттісон і Лоїс Бюрвелл Номінація
«Найкраща робота художника-постановника» Том Сандерс Номінація
«Сатурн» «Найкращий пригодницький фільм чи бойовик» Номінація
«Найкраща музика» Джеймс Хорнер Номінація
«Найкращі костюми» Чарльз Ноуд Номінація
Премія Асоціації американських монтажників «Eddie» «Найкращий монтаж у художньому фільмі» Стівен Розенблюм Перемога
Премія Американського товариства кінематографістів «Найкраща операторська робота» Джон Толл Перемога
Awards Circuit Community Awards «Найкраща робота художника-постановника» Том Сандерс та Пітер Ховітт Перемога
«Найкращий дизайн костюмів» Чарльз Ноуд Перемога
«Найкращий грим» Перемога
«Найкраща музика до фільму» Джеймс Хорнер Перемога
«Найкращий каскадерський ансамбль» Перемога
«Найкращий режисер» Мел Гібсон Номінація
«Найкраща операторська робота» Джон Толл Номінація
«Найкращий оригінальний сценарій» Рендалл Уоллес Номінація
«Найкращий монтаж» Стівен Розенблюм Номінація
«Найкращий звук» Номінація
Critics' Choice Movie Awards «Найкраща режисерська робота» Мел Гібсон Перемога
Фестиваль мистецтва кінооператорів Камерімідж Джон Толл Номінація
Премія Товариства кінематографії та звукозапису Визначне досягнення у зведенні звуку для художнього фільму Енді Нельсон, Скотт Міллан, Анна Белмер і Браян Сіммонс Номінація
Cinema Writers Circle Awards (Іспанія) «Найкращий фільм іноземною мовою» Перемога
Премія Гільдії режисерів США «Найкраща режисура — художній фільм» Мел Гібсон Номінація
Імперія «Найкращий фільм» Перемога
Flaiano International Prizes (Італія) «Найкраща іноземна акторка» Кетрін Маккормак Перемога
Юпітер «Найкращий іноземний режисер» Мел Гібсон Перемога
«MTV Movie Awards» «Найвидовищніший епізод» За битву при Стерлінгському мосту Перемога
«Найкращий фільм» Номінація
«Найкраща чоловіча роль» Мел Гібсон Номінація
«Найбажаніший чоловік» Мел Гібсон Номінація
Премія Гільдії звукорежисерів художнього кіно «Golden Reel Awards» «Найкращий монтаж звуку: Звукові ефекти та їх запис» Перемога
«Найкращий монтаж звуку: Діалоги» Перемога
«Найкращий монтаж звуку: Звукові ефекти» Перемога
Премія Національна рада кінокритиків США «Найкращі 10 фільмів року» Перемога
«За внесок у кіно» Мел Гібсон Перемога
Премія Товариства південно-східних критиків США «Найкращий фільм» Номінація
Премія Гільдії сценаристів США «Найкращий сценарій, написаний безпосередньо для екрану» Рендалл Воллес Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]