Чарівник (паранормальне)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чарівник, ілюстрація XIX ст.

Чарівни́к (чароді́й, чаклу́н, часто змішується з маг) — людина, яка практикує магію для впливу на людей або природу, чи для отримання знань або мудрості за посередництва надприродних явищ[1]. У фольклорі найчастіше постає негативним персонажем, що шкодить людям, знається з нечистою силою. Йому протиставляється відун, знахар, як знавець корисного знання, що допомагає людям[2].

У переносному значенні чарівник — вправна в чомусь людина[3], фокусник[4].

Психіатрія розглядає віру в чарівників, екстрасенсів або астрологів, як розлад психічної адаптації[5] — магіфреничний синдром[6].

Етимологія[ред.ред. код]

Такі слова як чародѣй, чародѣйникъ, чаровникъ (чарівник) та чаровница походять від старослов'янського чаръ, праслов'янського čarъ/čara (чар — привабливіть, чаклунство; чара — посудина), і присутні в інших слов'янських мовах: українські чародій, чародійка, чарівник, чарівниця; російські чародей, чародейка, чаровник, чаровница; білоруські чарадзей, чарадзейка, чараўнік, чараўніца; болгарські чародей, чародеец, чаровница; польські czarodziej, czarownik, czarownica; словенські čarodej, čarovnik, čarovnica; чеські čarodéj, čarodejnik, čarodejka, čarodejnice, čarovník (застаріле); словацькі čarodej, čarodejka. В буденній сучасній мові слова чарівник, чарівниця вважаються застарілими та продовжують використовуватися здебільшого в художніх творах.

Початково чарівник і волхв не були синонімами, хоча ці поняття близькі і пізніше в багатьох письмових джерелах XI—XVI сторіч чаклування і волхвування вказуються як різні злочини проти церкви[7]. Такі пам'ятки як «Кормча книга» і «Домострой» називають чарівниками людей, що за допомоги надприродних сил керують хмарами[8][9]. Праслов'янське слово чара також означало вода[10]. Тому дослідниками припускається, що початково чарівниками називали жерців чи тих волхвів, які ворожили на воді та яким приписувалася здатність керувати дощовими хмарами[11]. Такі ворожіння виконувалися виливанням розплавленого воску чи олова у воду, а утворені застиглі фігури тлумачилися як вказівки на майбутнє[12].

Чарівники в міфології[ред.ред. код]

Образ чарівника виокремлюється в міфах порівняно пізно, коли вони перестають бути священними поясненнями світоустрою. Чарівники й чарівниці постають людьми, котрі користуються надприродними силами, але самі при цьому належать до світу людей. У фольклорі, який виникає з міфів, це передусім негативні персонажі, що користуються допомогою нечистої сили, злих духів і демонів[13].

Міфологічні чарівники здебільшого невіддільні від жерців: служать божествам, приносять їм жертви, здійснюють обряди та заклинання, проганяють злі сили[14].

Чарівники в слов'янській міфології[ред.ред. код]

«Прихід чарівника на селянське весілля» (фрагмент). В. Максімав, 1875

Віра в чарівників[ред.ред. код]

Образ чарівника в слов'янській демонології поширений неоднорідно. В Білорусі, Україні та південних (переважно етнічних українських) районах Росії чарівник та відьма часто є взаємозамінними персонажами, які володіють приблизно однаковим набором функцій. В Карпатах цей персонаж часто розщеплюється на низку дрібних образів, в залежності від роду діяльності. На російській Півночі, де уявлення про відьму слабкі, чарівник виконує більшість її функцій. В західно-слов'янській традиції, де заняття чарівництвом приписувалося перш за все відьмі, образ чарівника розвинений в меншій мірі, ніж у східних слов'ян. В південних слов'ян образ чарівника також сформовано слабко, оскільки уявлень про заняття магією та чарівництвом співвідноситься або з жіночими персонажами вештиці, магьосниці, або з чабанами та іншими «знаючими»[15].

Образ чарівника у східних слов'ян формувався під впливом уявлень про волхвів — давньоруських язичницьких жерців, які здійснювали богослужіння, жертвопринесення та (нібито) вміли замовляти стихії та передбачати майбутнє[16]. Слово волхв є спорідненим староцерковнослов'янському влъснжти «говорити плутано, незрозуміло», з чого слідує, що волхви виконували роль оракулів та лікарів, головним засобом магічної практики яких було слово[16].

Вважалося, що чарівники можуть бути перевертнями[17]. З «Повісті врем'яних літ» відомо, що князя Всеслава Брячиславича мати народила від волхвування, й волхви нав'язали йому на голову науз (чарівний вузол), наділивши його здатністю до вовкулацтва[18].

За деякими уявленнями[17], з наближенням смерті чарівника нечиста сила мучить його, не даючи померти, поки він не передасть своїх властивостей спадкоємцям. Передати силу він здатний і проти волі людини, яка сама стане чарівником. Смерть та поховання чарівника супроводжується бурею, вихором, непогодою[19]. Після смерті чарівника слід вбити в його труп осиковий кілок, аби він не став упирем[17].

Функції чарівника[ред.ред. код]

Функції чарівника є універсальними: йому приписують можливість впливати на всі сфери життя, порушувати й відновлювати їх рівновагу, творити добро та зло за допомоги магічних дій та засобів, які впливають на атмосферні явища, врожай, добробут та здоров'я людей, скоту тощо[16]. Але перш за все це людина, що заручилася підтримкою диявола і робить шкоду. За поширеними віруваннями аби отримати здатність чарівництва, людина мусить присягнути в вірності Сатані. Для цього вона зриває натільний хрестик і топче ікону, виголошуючи богохульства. Після цього чарівник отримує в прислугу нечисту силу, але мусить постійно давати їй якесь заняття. Тому в народних віруваннях чарівники дають чортам безглузді заняття, такі як сукати мотузки з води[20].

Вважалося, що чарівники можуть наводити пристріт на людей та худобу (по́рчельники), сіяти розбрат між людьми, робити закрутки в полі, знищуючи врожай, насилати негоду, моровицю тощо[17]. Також вони вміють насилати «морок» — оманливі видіння, щоб обманути чи виставити на посміховисько. Наприклад, чарівник може змусити людину бачити як її майно горить, тоді як насправді воно ціле[20].

В західно-слов'янській традиції заняття чарівництвом відводиться відьмі, а функції чарівника часто обмежено його професійною діяльністю (наприклад, чарівництво на полюванні, під час випасу)[16].

Чарівники в сучасній культурі[ред.ред. код]

Фентезійний чарівник Мерлін

Сучасні вірування[ред.ред. код]

Хоча віра в надприродні сили чарівників вважається пережитком минулого, в них вірять 26-28 % людей[21][22]. В сучасній культурі вони частіше називаються ясновидцями, екстрасенсами, парапсихологами, спіритистами, астрологами, оракулами, з розмиттям початкових значень цих слів[23]. Хоча ставлення академічної науки до таких людей негативне і володіння ними надприродними можливостями заперечується, визнається, що вони іноді здатні виконувати функції психотерапевтів, як і в давнину[24].

Православна церква засуджує звернення до тих, хто називає себе чарівниками, знахарями, екстрасенсами. Вважається, що вони або самі обманюють людей, або диявол переконує їх у володнні надприродними силами, щоб завдати шкоди їм та їхнім відвідувачам. Начебто доведені випадки допомоги або ж шкоди від чарівників розглядаються як результати самонавіювання[25][26].

Чарівники в фентезі[ред.ред. код]

У фентезі чарівники постають як негативними, так і позитивними персонажами, нерідко залежно від того, «світлу» чи «темну» магію використовують. У численних творах чарівники послуговуються закляттями, магічними предметами, і потребують навчання чаклуванню в спеціальних установах (академіях, гільдіях). Зазвичай чарівник описується порівняно слабким фізично (як звичайна людина), але здатним атакувати на відстані, захищати союзників. Під впливом популярної настільної гри Dungeons&Dragons у фентезі, особливо західному, сформувалося кілька різновидів чарівників:

  • Wizard (найчастіше перекладається як власне укр. чарівник, чародій) — походить від староанглійського wys — мудрий. У фентезі це здебільшого загальна назва чарівників, без зазначення походження їхньої сили і її застосування. В деяких випадках чарівник, що володіє надприродними здібностями від народження чи розкрив їх у собі сам.
  • Mage, magician (укр. маг) — походить від грецького μάγος — чародій, фокусник, і назви зорострійських жерців магів. У фентезі це як правило чарівник, який навчився магії від інших її знавців. Особливо сильний маг зветься архімагом (англ. archmage).
  • Sorcerer (укр. ворожбит, чаклун) — від латинського sors — жереб. У випадку чарівника — той, хто черпає сили з певного зовнішнього знеособленого джерела.
  • Warlock/Witch (укр. відьмак/відьма, чорнокнижник) — походить від староанглійського wǣrloga — відступник, обманщик. Чарівник, який заручився підтримкою надприродних сил шляхом угоди з ними[27][28].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Magic (Sorcery) // Microsoft Encarta 2006 Premium CD. — Microsoft, 2006.
  2. Е.Колюжный (2007-01-01). Славянские боги и ритуалы (ru). Рипол Классик. с. 38–39. ISBN 9785386000240. 
  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / упоряд. і голов. Ред.. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с. Київ; Ірпінь: Перун. 2001. с. 1370. 
  4. magician Meaning in the Cambridge English Dictionary. dictionary.cambridge.org. Процитовано 2016-11-09. 
  5. Общая психиатрия // Психиатрия: национальное руководство / Под ред. Т. Б. Дмитриевой, В. Н. Краснова, Н. Г. Незнанова, В. Я. Семке, А. С. Тиганова. — М. : ГЭОТАР-Медиа. — С. 147. — ISBN 978-5-9704-2030-0.
  6. Синдром магифренический // Большая энциклопедия по психиатрии. — Национальная психологическая энциклопедия, 2012.
  7. Описание рукописей Воскресенского первоклассного, именуемого новый Иерусалим, монастыря, писанных на пергаменте и бумаге. – Т. 8. – Вып. 2. ИАНОРЯС. 1859. с. 173. 
  8. Историческая хрестоматия церковнославянского и древнерусского языков / Под ред. А. Буслаева. — М., 1861. — Стб. 381
  9. Домострой Сильвестровского извода / Под ред. Чудинова А. Н. — СПб., 1902. — С. 24.
  10. Даль, В.И. (2003). Толковый словарь русского языка. Москва: ЭКСМО. с. 705. 
  11. Рыбаков, Б.А. Язичество Древней Руси. с. 175. 
  12. Славянская Кормчая книга XIII ст. // Качановский В. В. Славянская Кормчая книга. — ИОРЯС. — Т. 2. — Кн. 4. — С. 1105.
  13. Королев, Кирилл (2014-10-24). Энциклопедия сверхъестественных существ (ru). Litres. с. 484. ISBN 9785457364424. 
  14. Е.Колюжный (2007-01-01). Славянские боги и ритуалы (ru). Рипол Классик. с. 32. ISBN 9785386000240. 
  15. Левкиевская, 2004, с. 528
  16. а б в г Левкиевская Е. Е. Колдун // Мифы русского народа. — М.: Астрель, Аст, 2000. — 527 с. — ISBN ISBN 5-271-00676-X.
  17. а б в г КОЛДУНЫ, ведуны, ведьмаки, кудесники, чаровники, чернокнижники. Мифологический Словарь. Славянская и русская мифология. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-04. 
  18. Левкиевская, 2004, с. 528—529
  19. Левкиевская, 2000, с. 394
  20. а б Е.Колюжный (2007-01-01). Славянские боги и ритуалы (ru). Рипол Классик. с. 32–35. ISBN 9785386000240. 
  21. Смит, Джонатан (2011). Псевдонаука и паранормальные явления: Критический взгляд / Джонатан Смит ; Пер. с англ. Москва: Альпина нон-фикшн. с. 52. 
  22. За даними опитувань у США 2001—2006 років
  23. Інкубатор марновірства: кому пороблено?. ua.telekritika.ua. Процитовано 2016-11-12. 
  24. Гуцол, С. Ю. (2011). Мифологические аспекты психотерапевтического пространства в современной культуре. Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка (вид. 3). с. 111–119. 
  25. Споконвіку було слово: Феномен екстрасенсів, цілителів, чаклунів, словом новітніх «чудотворців», або як ще кажуть: шарлатанів. Радіо Свобода. Процитовано 2016-11-12. 
  26. Що таке марновірство? | Українська Православна Церква КП — Свято-Михайлівська церква м. Нововолинська. cerkva-nv.com. Процитовано 2016-11-12. 
  27. Keeping it Classy | Dungeons & Dragons. dnd.wizards.com. Процитовано 2016-11-12. 
  28. Філоненко, О. Г. (2014). MAGICvsFÄERIE: модуси магічного і магічні коди в англомовній літературі. “У тридев’ятому царстві”: феномен казки в літературі, фольклорі і медіа : матеріали Міжнародної наукової конференці. Бердянськ. с. 138. 

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Колдун. Мифологическая энциклопедия. (myfhology.narod.ru). Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-04.