Чернігівський полк

Чернігівський полк
Герб полкового центру
Розташування полку на карті.
Утворено	1648
Ліквідовано	1782
Центр	Чернігів
Сотні	Сотні полку на 1782 рік Полкова Чернігівська Березнянська Білоуська Вибельська Волинська Городнянська Любецька Киселівська Менська Понорницька Роїська Седнівська Синявська Слабинська Сосницька Столинська
Полковники
1649 – 1651	Мартин Небаба
1651 – 1653	Степан Пободайло
1653 – 1657, 1661	Іван Вибельський
1657 – 1663	Оникій Силич
1663 – 1665	Степан Красна Башта
1665 – 1669	Дем'ян Многогрішний
1669 – 1671	Іван Лисенко
1671	Василь Болдаковський
1671 – 1672	Василь Многогрішний
1672 – 1685	Василь Дунін-Борковський
1685 – 1687	Іван Самойлович
1687 – 1698	Лизогуб Яків Кіндратович
1698 – 1704	Лизогуб Юхим Якович
1706 – 1722	Павло Полуботок
1723 – 1735	Михайло Богданов
1736 – 1749	Володимир Ізмайлов
1749 – 1762	Іван Божич
1762 – 1782	Петро Милорадович

Не плутати з Чернігівським 29-м піхотним полком — полком російської імператорської армії.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чернігівський полк (значення).

Черні́гівський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Гетьманщини. Створений 1648 року. Полковий центр — місто Чернігів.

1649 року складався з 7 сотень. Полковниками за часів Б. Хмельницького були Барковський Семен (1648–1649), Мартин Небаба (1649–1651), Степан Пободайло (1651–1653), Іван Вибельський (1653–1657, 1661).

Територія полку зазнавала істотних змін. Спершу значна її частина відійшла до Ніжинського полку. У 1654 році у складі Чернігівського полку залишалися тільки міста Чернігів, Седнів, Слабин, Лоїв, Любеч. З часом територія Чернігівського полку розширилася, і на 1782 рік до його складу входили сотні: полкова Чернігівська, Вибельська, Слабинська, Білоуська, Роїська, Любецька, Городнянська, Седнівська, Березнянська, Столинська, Синявська, Киселівська, Менська, Волинська, Сосницька та Понорницька. На той час у полку було одне місто, 9 містечок і 719 сіл.

У зв'язку з ліквідацією полкового устрою в Україні Чернігівський полк 1782 року припинив своє існування, а його територія увійшла до Чернігівського намісництва.

Історія створення

Хронологічно створення Чернігівського козацького полку з центром у Чернігові датується першою половиною 1648 року – початком національно-визвольного повстання українського народу під проводом Богдана Хмельницького. З поширенням повстання на територію Чернігівського воєводства Речі Посполитої і формується Чернігівський полк. Він охоплює межі Чернігівського та Новгород-Сіверського повітів Чернігівського воєводства з такими значними сотенними містечками як Сосниця, Бахмач, Любеч та Батурин.

Історик В. М. Заруба у своїй монографії «Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр.» відзначає, що юридично територія та особовий склад Чернігівського полку були оформлені реєстром 16 жовтня 1649 року, що був складений за результатами Зборівського мирного договору між Військом Запорозьким та Річчю Посполитою. Полк складався з восьми сотень (Чернігівська, Івангородська, Бахмацька, Борзнянська, Сосницька, Батуринська, Конотопська та Дівицька) і 997 козаків та старшин. У якості чернігівського полковника фігурував один із найближчих сподвижників Хмельницького Мартин Небаба, який у 1651 році загинув у битві з військом литовського гетьмана Радзивілла неподалік Ріпок.

Полковники

• Григорій Бут (1648–1649)
• Мартин Небаба (1649–1651)
• Степан Пободайло (1651–1653)
• Іван Вибельський (1653–1657, 1661)
• Оникій Силич (1657–1663)
• Степан Красна Башта (1663–1665)
• Дем'ян Многогрішний (1665–1669)
• Іван Лисенко (1669–1671)
• Василь Болдаковський (1671)
• Василь Многогрішний (1671–1672)
• Василь Дунін-Борковський (1672–1685)
• Іван Самойлович (1685–1687)
• Яків Лизогуб (1687–1698)
• Юхим Лизогуб (1698–1704)
• Павло Полуботок (1706–1722)

Після ув’язнення у Санкт-Петербурзі чернігівського полковника та наказного гетьмана України Павла Полуботка імперський уряд почав використовувати практику призначення на полковницькі уряди осіб, що мали зовсім неукраїнського походження. Більшість з них були етнічними росіянами або вихідцями з балканських країн. Такими зокрема були і чернігівські полковники XVIII століття:

1. Михайло Богданов (1723-1735, росіянин);
2. Володимир Ізмайлов (1736-1749, росіянин);
3. Іван Божич (1749-1762, мав сербське походження);
4. Петро Милорадович (1762-1782, теж серб по батьківській лінії).

Список сотень полку

• Чернігівська полкова сотня — полкове місто Чернігів;
• Березнянська сотня — сотенне містечко Березна;
• Білоуська сотня — сотенне містечко Білоус;
• Вибельська сотня — сотенне містечко Виблі;
• Волинська сотня — сотенне містечко Волинка;
• Городнянська сотня — сотенне містечко Городня;
• Любецька сотня — сотенне містечко Любеч;
• Киселівська сотня — сотенне містечко Киселівка;
• Менська сотня — сотенне місто Мена;
• Понорницька сотня– сотенне містечко Понорниця;
• Роїська сотня — сотенне містечко Роїще;
• Седнівська сотня — сотенне містечко Седнів;
• Синявська сотня — сотенне містечко Синявка;
• Слабинська сотня — сотенне містечко Слабин;
• Сосницька сотня (1649—1654, 1668—1782) — сотенне містечко Сосниця;
• Столинська сотня — сотенне містечко Стольне.

Pагальна кількість сотень Чернігівського полку за весь час його існування налічувала 22. До прикладу, у 1649 році – 7 сотень, у 1654 році – 4, 1672-му – 16, 1750-му – 16, 1764-му – 18, 1775-1782 роках – 17.

Сотенними центрами полку були у різний час: Батурин, Бахмач, Березна, Білоус, Борзна, Виблі, Волинка, Городня, Івангород, Киселівка, Конотоп, Любеч, Мена, Понорниця, Салтикова Дівиця, Седнів, Сибереж, Синявка, Слабин, Сосниця, Стольне, Чернігів.

Джерела

• Бодянський О. Краткое описание Малой России до 1765 года — 1848 год.
• Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — 380 с.
• Заруба В. М. Козацька старшина Гетьманської України, (1648—1782): персон. склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ : ЛІРА, 2011. — 931 с.
• Коваленко С. Чернігівський полк//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — К. : Стікс, 2009.
• Кривошея В. В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене / В. Кривошея. — К. : Стилос, 2005. — 259 с.
• Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К. : ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Панашенко В. В. Чернігівський полк [Архівовано 25 січня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 524. — ISBN 978-966-00-1359-9.

Посилання

• Чернігівський полк [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
• Студьонова Л. «Черниговские князья, полковники, губернаторы» [Архівовано 14 січня 2011 у Wayback Machine.]
• Чернігівський полк: Полкова старшина
• Студьонова Л. «Ось де, люди, наша слава» [Архівовано 14 січня 2011 у Wayback Machine.]