Мартин Небаба
| Мартин Небаба | |
|---|---|
 Мартин Небаба, 1651 р. (худ. Абрагам ван Вестерфельд) | |
| Чернігівський полковник | |
| 1649 — 1651 | |
| Попередник | Григорій Бут |
| Наступник | Пободайло Степан Данилович |
| Народився | поч. XVII ст. Коростишів, Київське воєводство, Річ Посполита |
| Помер | 16 липня 1651 Ріпки, Чернігівський полк, Гетьманщина |
| Відомий як | військовослужбовець |
| Країна | Гетьманщина |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Мартин Неба́ба (поч. XVII ст. — 6 липня (16 липня) 1651) — український політик та військовий діяч доби Богдана Хмельницького, засновник роду Небаб. Обирався Отаманом Запорізької Січі. Під час національно-визвольної війни України 1648—1657 — Полковник Борзенський; Полковник Чернігівський; наказний гетьман українського війська у Великому князівстві Литовському; наказний гетьман лівобережних полків України. Загинув у бою на білоруському фронті.
Походженням із міщан Коростишева.
З молодих літ перебував на Запоріжжі, деякий час був отаманом. У травні 1648 очолив повстання проти польської влади у Чернігівському воєводстві Речі Посполитої. Став організатором і першим полковником Борзнянського полку, а з початку 1649 року — полковник чернігівський.
Влітку 1649 року за дорученням Богдана Хмельницького командував українськими військами у Білорусі. Учасник Пилявської битви 1648 та походу козацьких військ у Галичину. В жовтні 1648 Мартин Небаба очолював авангард української армії під час походу на Замостя. На початку 1649 року — наказний гетьман лівобережних полків. На чолі свого полку брав участь у Зборівській облозі 1649 та Зборівській битві 1649. Виступав проти укладення Зборівського мирного договору 1649.
Влітку 1651 року полк під командуванням Небаби взяв в облогу Гомель, але внаслідок наступу значних польсько-литовських сил був змушений відступити. Керував обороною Чернігово-Сіверщини від наступу військ князя Януша Радзивілла. Загинув у бою з переважаючими силами ворога під Ріпками поблизу Лоєва (тепер Білорусь). За переказами, Януш Радзивілл, вражений мужністю Небаби, наказав над місцем його поховання насипати високу могилу.
Вдова Небаби яка мусила сама опікуватися його синами Андрієм та Охрімом, згодом удруге вийшла заміж за шаповалівського сотника Самійла Курбацького. Але й цей шлюб, як виявилося, не гарантував їй спокійного життя. Самійло Курбацький, будучи вірним присязі Гетьману України Іоанну Виговському, поплатився родиною. У травні 1659 р. удову Мартина Небаби з дітьми викрадено московськими загонами й вивезено з Борзни у Путивль. За кілька місяців її відпустили, але бідолашній жінці, яка невдовзі овдовіла вдруге, жилося важко. Гетьман Іван Брюховецький видав їй два охоронні універсали. Згодом Михайло Небаба став стародубським полковником, Андрій Небаба — шаповалівським сотником, а Охрім Небаба — «знатним військовим товаришем».
У містах Чернігів та Коростишів є вулиця Мартина Небеби.
У місті Нікополь перейменували вулицю Макаренка на вулицю Мартина Небаби.
- Ю. А. Мицик. Небаба Мартин [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 352. — ISBN 978-966-00-1061-1.м
- о. Ю. Мицик, Б. Березенко. Унікальний портрет полковника Мартина Небаби // Сіверянський літопис. - 2013. - № 4-6. - С. 3-4.
- ЛИЦАР ХМЕЛЬНИЧЧИНИ [Архівовано 30 вересня 2015 у Wayback Machine.]