Шепетов Іван Михайлович

Іван Михайлович Шепетов
Народження	11 липня 1902(1902-07-11) Кам'янське, Романківська волость, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	21 травня 1943(1943-05-21) (40 років) Флоссенбюрґ, Флоссенбюрг, Нойштадт-ан-дер-Вальднааб, Верхній Пфальц, Баварія, Німецький Райх вогнепальна рана
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	піхота
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби	1918—1943
Партія	КПРС
Звання	Генерал-майор
Командування	96-та гірськострілецька дивізія 14-та гвардійська стрілецька дивізія
Війни / битви	Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна
Нагороди	Почесний громадянин Кам'янського

Іва́н Миха́йлович Ше́петов (нар. 11 липня 1902(19020711) — пом. 21 травня 1943) — радянський воєначальник часів Другої світової війни, генерал-майор. Герой Радянського Союзу (1941). Почесний громадянин Кам'янського.

Життєпис

Народився 11 липня 1902 року в місті Кам'янському в робітничій родині. Українець. Після закінчення школи працював на Дніпровському металургійному заводі токарем.

До лав РСЧА вступив у 1918 році. Учасник Громадянської війни в Росії, брав участь в штурмі Перекопу. 1921 року закінчив Полтавську піхотну школу, 1924 року — 5-ту Українську кавалерійську школу імені С. М. Будьонного в Єлизаветграді, 1927 року — Військово-політичні курси. Член ВКП(б) з 1924 року. Воював проти банд басмачів у Туркестані. У 1931—1934 роках навчався у Військовій академії імені М. В. Фрунзе.

У довоєнний час І. М. Шепетов обіймав посади начальника штабу полку 7-ї Таджицької кавалерійської дивізії, командира полку 30-ї кавалерійської дивізії, начальника навчальної частини Тамбовського кавалерійського училища, заступника командира 115-ї стрілецької дивізії, командира 2-ї моторизованої бригади. З 22 березня 1941 року полковник І. М. Шепетов — командир 96-ї Вінницької гірськострілецької дивізії імені Я. Ф. Фабриціуса Київського ОВО, що дислокувалася в Північній Буковині та Чернівцях.

Учасник німецько-радянської війни з 22 червня 1941 року. З початком війни дивізія полковника Шепетова входить до складу 18-ї армії Південного фронту. Після прикордонних боїв дивізія під його командуванням забезпечувала відхід армії від Державного кордону СРСР. 27 липня 1941 року 18-та армія з боями відступила через річку Південний Буг, а 96-та гірськострілецька дивізія зайняла оборону на ділянці Гайворон — Шляхова.

Загроза оточення радянських 6-ї і 12-ї армій південніше Умані змусила керівництво Південно-Західного напрямку організувати контрнаступ силами 18-ї армії з метою уникнення можливого оточення. До складу ударного угруповання 17-го стрілецького корпусу увійшла і 96-та гірськострілецька дивізія, терміново перекинута в район Голованівська, де вийшла на напрям головного удару німецького 49-го гірського ко́рпусу.

Колишній комісар 43-го гірськострілецького полку І. М. Матвеєв у своїх спогадах розповідав:

«31 липня німецькі танки і гірськострілецькі частини прорвалися до Голованівська. 2 серпня полковник Шепетов отримав від командарма важку задачу —- прикривати відхід 18-ї армії від Голованівська до Первомайська. Бої, марші, контратаки, нічні переходи злилися в один безперервний потік. Цей моторошний тиждень боїв біля Голованівська з добірними німецькими частинами 49-го гірсько-стрілецького корпусу загартувала нас, зробила справжніми солдатами. Незважаючи на виняткові труднощі і втрати, наш бойовий дух, віра в командування і свої власні сили були дуже високі. З цим важким завданням ми впоралися...»

На початку серпня 1941 року дивізія потрапила в оточення біля Первомайська, але спромоглася не лише вирватися з нього, організувавши переправу через Південний Буг в районі Чаусове, але і забезпечила вихід інших частин 18-ї армії.

В оточенні східніше Миколаєва, дивізія полковника Шепетова, перебуваючи в авангарді 18-ї армії, раптовим нічним ударом прорвала ворожу оборону поблизу Грейгове чим сприяла вдалому виходу з оточення основних сил армії. 18 серпня 1941 року поблизу селища Засілля 96-та гсд знову розбила ворога й забезпечила здійснення військами 18-ї армії переправи через Дніпро.

У представленні до присвоєння звання Героя Радянського Союзу вказано:

Тов. Шепетов енергічний, грамотний, культурний командир. В боях проти фашистської Німеччини тов. Шепетов не командував військами зі щілин. Сам постійно знаходився на полі бою. Вся дивізія з успіхом виконувала завдання командування, наносячи значних втрат ворогу. Тов. Шепетов показав зразки вміння організовувати бій. Під його керівництвом дивізія особливо відмінно вела себе в боях під Голованівськом, на східному березі річки Буг, і під с. Інгулець.

12 жовтня 1941 року І. М. Шепетову було присвоєне військове звання «генерал-майор».

Наказом НКО № 20 за мужність і героїзм особового складу, виявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, 24 січня 1942 року 96-та гірськострілецька дивізія була перетворена в 14-ту гвардійську стрілецьку дивізію.

У травні 1942 року під час Харківської операції дивізія Шепетова знову потрапила в оточення. В районі північніше міста Ізюм вона спробувала прорватися на схід, але Шепетов в бою отримав поранення і 25 травня потрапив у полон. Спочатку він перебував у німецькому шпиталі в фортеці Летцен, потім з липня 1942 року — в концентраційному таборі Хаммельбург, де долучився до табірного підпілля радянських військовополонених. За антинацистську агітацію в грудні 1942 року Шепетова перевели до Нюрнберзької в'язниці, а згодом — у табір Флоссенбюрг. У травні 1943 року здійснив спробу втекти з табору, але невдало.

21 травня 1943 року розстріляний за спробу втечі.

Нагороди і почесні звання

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 листопада 1941 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, генерал-майору Шепетову Івану Михайловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 565).

Також був нагороджений орденом Червоного Прапора (11.11.1941) і медаллю «XX років РСЧА».

Почесний громадянин міста Дніпродзержинська.

Родина

Син Шепетов Юрій Іванович (? - 2015) - мешканець Санкт - Петербурга, інженер, історик - аматор, біограф батька.

Пам'ять

Ім'ям Івана Шепетова названо вулиці в Дніпродзержинську та Миколаєві.

Меморіальні дошки встановлено в Дніпродзержинську, на станції Грейгове, Чернівцях, Кіровограді, меморіальному музеї колишнього концтабору Флоссенбюрг.

Цікаво

В 1944 році німецькою розвідкою була спланована операція «Цеппелін», головною метою якої було фізичне знищення Йосипа Сталіна. Головний виконавець акції, за легендою — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, був забезпечений Золотою Зіркою і орденом Леніна, які належали генерал-майору І. М. Шепетову. Диверсант був схоплений і знешкоджений.

Посилання

• Біографія [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] на сайті «Герои страны» (рос.)
• Профіль на сайті «Бессмертный полк» (рос.)