Шипіт (водоспад)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна. Докладніше — на сторінці Шипіт (значення).

Шипіт
Шипіт у травні
48°39′14″ пн. ш. 23°16′16″ сх. д. / 48.654° пн. ш. 23.271° сх. д. / 48.654; 23.271Координати: 48°39′14″ пн. ш. 23°16′16″ сх. д. / 48.654° пн. ш. 23.271° сх. д. / 48.654; 23.271
Розташування	Україна, Закарпатська область, Міжгірський район, біля с. Пилипець
Висота над р.м., м	744 м
Повна висота, м	14 м
Кількість каскадів	5
Русло	р. Пилипець
Шипіт Шипіт у Вікісховищі

Ши́піт (Ши́пот) — водоспад в Українських Карпатах, на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава, при підніжжі гори Гемби; гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.

Географія[ред. • ред. код]

Розташований у неглибокій ущелині річки Пилипець (притока Репинки, басейн Тиси), у межах Міжгірського району Закарпатської області, приблизно за 10 км від залізничної станції Воловець, за 6 км від села Пилипець.

Водоспад утворився на місці виходу стійких пісковиків палеогену й гравелітів з тонкими прошарками сланців. Особливо багатоводний водоспад навесні, коли на схилах Гемби тануть сніги. Сюди організують спеціальні автобусні екскурсії із санаторіїв і пансіонатів Закарпаття і Прикарпаття. За 300 метрів від водоспаду розташований гірськолижний підйомник (це служить орієнтиром для охочих відвідати водоспад).

Фестиваль[ред. • ред. код]

Щорічно, починаючи з 1993 року, неподалік від водоспаду на початку липня проходить неформальний фестиваль, на який приїжджають хіпі та представники різних субкультур з України, Білорусі та інших країн. Кульмінацією святкувань є Свято Івана Купала в ніч на 7 липня з місцевими традиціями й колоритом. Події на Шипоті стали головним мотивом книги «Трохи пітьми» українського письменника Любка Дереша.

Галерея[ред. • ред. код]

водоспад влітку
водоспад восени
водоспад узимку
фестиваль

Посилання[ред. • ред. код]

Водоспад Шипіт
Звабинка Закарпаття, — гірський водоспад Шипот, потерпає від сміття — «Старий Замок Паланок», 02.07.2009
Шипіт водоспад
Водоспад Шипіт на Мандрівка Україною
Водоспад Шипіт, фото і опис
Водоспад Шипіт

п о р Водоспади

Найвищі водоспади світу	Анхель • Тугела • Три Сестри • Олоупена • Юмбілла • Віннуфоссен • Баліфоссен • (Скорґа) • Пу'ука'оку • Джеймс Брюс • Браун • Струпенфоссен • Рамнеф'єль • Вайгілау • Колоніал Крік • Монгефоссен • Ґокта • Мутаразі • К'єлфоссен • Йоганнесбурґ • Йосемітський • Тру-де-Фер

Найширші водоспади світу	Кхон • Пара • Гуайра † • Конго • Іґуасу • Мокона • Патос-е-Марібонду † • Урубупунґа † • Верміліон • Селіло † • Вікторія • Стенлі • Ніагарський • Інга • Лівінгстон

Найбільші водоспади світу	Інга • Лівінгстон • Стенлі • Гуайра † • Кхон • Селіло † • Кетл † • Пара • Паулу-Афонсу • Урубупунґа † • Ніагарський • Верміліон • Іґуасу • Патос-е-Марібонду † • Вікторія

Водоспади України	Битківчик • Бориславський • Буковинські водоспади • Бухтівецький • Великий Гук • Вир • Вишоватські водоспади • Воєводин • Вчелька • Гейзер • Головкінського • Городилівський • Гуркало • Джур-Джур • Джурла • Дзвінка • Дзембронські • Драгобратський • Женецький (Гук) • Замлакський • Ілемнянський • Каїнкулацький • Кам'янецький • Кам'янецький (Синевир) • Капливець • Кобалар • Кобилецький Гук • Козачі Сльози • Корчин • Косівський Гук • Крапельковий • Кудринець • Лавківський • Лазний • Липовець • Лихий • Лопушнянські водограї • Лужківський • Лумшорські водоспади • Любіжнянський Гук • Малий Гук • Малієвецький • Манявський • Мізунський • Ніреський • Підгуркало • Плішка • Пробій • Прутський • Розтока • Русилівські водоспади • Рухлянка • Рушірський • Салатручіль • Сикавка • Скакало • Соловей • Сопіт • Срібні струмені • Сріблясті водоспади • Су-Учкан • Сукільські водоспади • Сучавський Гук • Терношорський Гук • Токівський • Труфанець • Учан-су • Фантом • Чемернарський Гук • Чемернарський Нижній Гук • Червоногородський • Черник • Шепітський Гук • Шипіт • Ялинський

Див. також	Кривавий водоспад

п о р Природно-заповідний фонд Міжгірського району

Національні природні парки	Синевир *

Гідрологічні заказники	Озірце • Омножанський

Іхтіологічні заказники	Кантина

Ландшафтні заказники	Грабовець

Лісові заказники	Кам'янка *

Ботанічні пам'ятки природи	Голятин * • Дуб звичайний • Сосна звичайна • Великий Яворець та Обнога *

Гідрологічні пам'ятки природи	Водоспад Шипіт

Гідрологічні пам'ятки природи (джерела)	Джерело № 1 (Верхній Бистрий) • Джерело № 1 (Колочава) • Джерело № 1 (Міжгір'я) • Джерело № 1 (Річка) • Джерело № 1 (урочище «Остріки») • Джерело № 2 (Майдан) • Джерело № 2 (Міжгір'я) • Джерело № 2 (Річка) • Джерело № 2 (урочище «Остріки») • Джерело № 3 (Верхній Бистрий) • Джерело № 3 (Голятин) • Джерело № 3 (Майдан) • Джерело № 3 (Міжгір'я) • Джерело № 3 (Річка) • Джерело № 3 (Синевир) • Джерело № 4 (Верхній Бистрий) • Джерело № 4 (Голятин) • Джерело № 4 (Річка) • Джерело № 5 (Верхній Бистрий) • Джерело № 5 (Голятин) • Джерело № 6 (Голятин) • Джерело № 7 (Голятин) • Джерело № 8 (Голятин) • Джерело № 9 (Голятин) • Джерело № 10 (Голятин) • Джерело № 11 (Голятин) • Джерело № 12 (Голятин) • Джерело № 13 (Голятин) • Джерело № 226 • Джерело № 329 • Джерело б/н (Верхній Студений) • Джерело б/н (Вучкове, Вучківське лісництво, квартал 4, виділ 6) • Джерело б/н (Вучкове, урочище «Петровець») • Джерело б/н (Майдан) • Джерело б/н (Нижній Студений) • Джерело б/н (Пилипець) • Джерело б/н (Репинне) • Джерело б/н (Тюшка) • Джерело б/н (урочище «Ізки») • Джерело б/н (урочище «Кантина») • Джерело б/н (Подобовець) • Джерело б/н (урочище «Рудавець», виділ 18) • Джерело б/н (урочище «Рудавець», виділ 20)

*загальнодержавного значення

Зміст

Географія[ред. • ред. код]

Фестиваль[ред. • ред. код]

Галерея[ред. • ред. код]

Посилання[ред. • ред. код]

Навігаційне меню

Особисті інструменти

Простори назв

Варіанти

Перегляди

Ще

Пошук

Навігація

Участь

Інструменти

Друк/експорт

В інших проектах

Іншими мовами

Шипіт у сестринських Вікіпроектах
	Портал «Географія»
	Шипіт у Вікісховищі^?