Шпичинці (Бердичівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шпичинці
Spiczynce.jpg
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Громада Вчорайшенська сільська громада
Основні дані
Засноване 1611
Населення 564
Площа 4,79 км²
Густота населення 117,75 осіб/км²
Поштовий індекс 13611
Телефонний код +380 4138
Географічні дані
Географічні координати 49°51′11″ пн. ш. 29°12′06″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
232 м[1]
Водойми Великий Став, р. Постіл

Crystal Clear action edit remove.png '

Найближча залізнична станція Бровки
Місцева влада
Сільський голова Василь Петрович Шокал
Карта
Шпичинці. Карта розташування: Україна
Шпичинці
Шпичинці
Шпичинці. Карта розташування: Житомирська область
Шпичинці
Шпичинці
Мапа

CMNS: Шпичинці у Вікісховищі

Шпи́чинці — село в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області[2]. За даними перепису 2001 року чисельність населення становить 564 особи. На 2019 населення становило 407 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Постіл.

Історія[ред. | ред. код]

За легендою назва села походить від прізвища козака Шпички який жив на цьому місці.

Перші згадки про село датовані XVI ст., (засноване 1611 року), зокрема село позначено на карті Речі Посполитої під назвою «Sxpicxyńce». А знахідки на території села датовані ще більш раннім періодом — XII—XIV століть.

На карті періоду Російської імперії 1907 року село позначено як «Спичинцы».

Народні назви вулиць села також мають географічну або історичну складову.

На почату XX століття біля села знаходились хутори, один з яких був хутір Рибіцьких (по вулиці Першотравнева).

В селі діяв водяний млин і вітряк, економія, церква.

Фундамент старої церкви

В центрі села знаходився маєток, збудований у 1810 році паном Маршицьким.

Радянську окупацію було встановлено у січні 1918 року.

Створено колгосп імені А. О. Жданова. Господарство — зерново-бурякового напряму.

1927 року організовано ТСОЗи «Надія» і «Червоні орли».

На фронтах німецько-радянської війни брали участь 326 жителів села, з них 153 — загинуло, 117 — відзначено орденами й медалями.

1950 року встановлено обеліск Слави воїнам-визволителям села, а 1965 року — воїнам-односельцям, які віддали життя за Батьківщину.

За радянських часів в селі працювала восьмирічна школа, дитячий садок, клуб, дві бібліотеки, міжрайонна протитуберкульозна лікарня на 70 ліжок, дитячий садок, відділення зв'язку, 2 магазини.

У 2017 році в селі встановлено меморіал Щербаківським.

На фрагменті іконки зображений Апостол Петро. Часто зображається з «ключами неба» в руці. Матеріал — оловяниста бронза. Іконографія по ранньому середньовіччю, ХІІ-ХІV століть

Відомі люди[ред. | ред. код]

Меморіал Щербаківським

Цікаві факти[ред. | ред. код]

На честь Данила Щербаківського у Києві названо вулицю у Шевченківському районі міста.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]