Щербані (Вознесенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Щербані
дитяче містечко у Щербанях
дитяче містечко у Щербанях
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район/міськрада Вознесенський
Рада Щербанівська сільська рада
Код КОАТУУ 4822085401
Основні дані
Засноване 1734
Населення 1944
Площа 1,642 км²
Густота населення 1183,92 осіб/км²
Поштовий індекс 56553
Телефонний код +380 5134
Географічні дані
Географічні координати 47°31′24″ пн. ш. 31°45′05″ сх. д. / 47.52333° пн. ш. 31.75139° сх. д. / 47.52333; 31.75139Координати: 47°31′24″ пн. ш. 31°45′05″ сх. д. / 47.52333° пн. ш. 31.75139° сх. д. / 47.52333; 31.75139
Середня висота
над рівнем моря
43 м
Водойми р. Гнилий Єланець
Відстань до
районного центру
45 км
Найближча залізнична станція Вознесенськ
Відстань до
залізничної станції
45 км
Місцева влада
Адреса ради 56553, с. Щербані, вул. Центральна, 88
Карта
Щербані. Карта розташування: Україна
Щербані
Щербані
Щербані. Карта розташування: Миколаївська область
Щербані
Щербані

CMNS: Щербані у Вікісховищі

Щербані́ — село в Україні, у Вознесенському районі Миколаївської області. Орган місцевого самоврядування — Щербанівська сільська рада.

Населення становить 1944 особи.

Біля села розташований гідрологічний заказник «Щербанівське водосховище».

Історія[ред. | ред. код]

Палац Культури в Щербанях
Воїн у скорботі в Щербанях
Захід Сонця в Щербанях

Село виникло як зимівник[1] Бугогардівської паланки Запорозької Січі у 1734 році[2].

За даними на 1859 рік у південному поселенні Єлисаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 1663 особи (825 чоловіків та 738 жінок), налічувалось 356 дворових господарств, існувала православна церква[3].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Щербанівської волості, мешкало 1803 особи, налічувалось 685 дворів, існували православна церква, школа, земська станція, 3 лавки, відбувались базари по неділях[4].

За даними 1894 року у селі мешкало 2334 особи (1227 чоловічої статі та 1107 — жіночої), налічувалось 508 дворових господарств, існували православна церква, земська школа на 75 учнів (65 хлопчиків й 10 дівчаток), церковно-парафіяльна школа на 26 учнів (13 хлопчиків й 9 дівчаток), метеорологічна станція, земська поштова станція, 13 лавок, шинок, гуртовий склад вина й спирту, 2 винних лавки, 2 шинка, 3 ярмарки на рік, 50 базарних днів[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2972 осіб (1478 чоловічої статі та 1494 — жіночої), з яких 2821 — православної віри[6].

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ковальова О. Ф. Бугогардівська паланка: науково-популярне дослідження / Октябрина Федорівна Ковальова. — Миколаїв : Іліон, 2011. — с. 93
  2. Ковальова О. Ф. Бугогардівська паланка: науково-популярне дослідження / Октябрина Федорівна Ковальова. — Миколаїв : Іліон, 2011. — с. 86
  3. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1479)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 3358)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-260)