Прибужжя (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Прибужжя
Іоанно-Богословська церква
Іоанно-Богословська церква
Іоанно-Богословська церква
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Вознесенський район
Громада Прибузька сільська громада
Облікова картка Прибужжя 
Основні дані
Колишня назва Ак-Мечеть, Акмечетка
Населення 1989
Площа 2,163 км²
Густота населення 919,56 осіб/км²
Поштовий індекс 56445
Телефонний код +380 5152
Географічні дані
Географічні координати 47°40′19″ пн. ш. 31°14′32″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
24 м
Водойми р. Південний Буг
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Трикратне
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 56445, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, с. Прибужжя, вул. Акмечетська, 50
Карта
Прибужжя. Карта розташування: Україна
Прибужжя
Прибужжя
Прибужжя. Карта розташування: Миколаївська область
Прибужжя
Прибужжя
Мапа
Мапа

CMNS: Прибужжя у Вікісховищі

Прибу́жжя (до 01.02.1945 — Акмече́тка,[1] Ак-Мечеть[2][3]) — село в Україні, у Вознесенському районі Миколаївської області. Адміністративний центр Прибузької сільської громади. Розташоване на правому березі річки Південний Буг, за 25 км на північ від районного центру та за 7 км від найближчої залізничної станції Трикратне. Населення становить 1989 осіб.

Історія села[ред. | ред. код]

Під час правління Османської імперії XVII—XVIII століття, селище мало білу мечеть, внаслідок чого й отримало свою першу назву — Ак-Мечеть.

Першими мешканцями села стали переселенці з Полтавської губернії, які зберегли стару назву.

За часів СРСР в селі містилась центральна садиба колгоспу імені Суворова, працював комбінат будівельних матеріалів, асфальтобетонний і щебеневий заводи.

В селі знаходиться середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека, дитячий садок, відділення зв'язку, кілька магазинів.

Концтабір[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни у жовтні 1941 року біля сел Богданівка, Доманівка та Акмечетка та було створено табори знищення. Румунські окупаційні війська звозили в табір євреїв з Бессарабії, Буковини, Одеси, Східного Поділля і самої Румунії[4].

Наприкінці 1941 року в таборі було близько 54 тисяч осіб. Кількість жертв, страчених у Доманівському районі, перевищує 115 тисяч осіб.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Уродженцями села є:

Література[ред. | ред. код]

  • Прибужжя // «История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область» -Киев: Институт истории АН УССР, 1981, стор. 371–372.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]