Єланець
| Селище Єланець | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Миколаївська область |
| Район | Вознесенський район |
| Громада | Єланецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засновано | 1802 |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 6.1 км² |
| Населення | ▬ 4916 (01.01.2017)[1] |
| Поштовий індекс | 55507 |
| Телефонний код | +380 5159 |
| Географічні координати | 47°41′52″ пн. ш. 31°51′16″ сх. д. / 47.69778° пн. ш. 31.85444° сх. д.Координати: 47°41′52″ пн. ш. 31°51′16″ сх. д. / 47.69778° пн. ш. 31.85444° сх. д. |
| Водойма | річка Гнилий Єланець
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Вознесенськ |
| До станції: | 45 км |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 90 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 55500, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт Єланець, вул. Василя Стуса, 20 |
| Карта | |
  Єланець | |
 Єланець | |
| |
|
| |
Єла́нець (у 1802—1810 — Гнилий Єланець, у 1810—1858 — Новомосковськ) — селище в Україні, у Вознесенському районі Миколаївської області. Центр Єланецької селищної громади, до 2020 року райцентр. Лежить на річці Гнилий Єланець. Неподалік від Єланця міститься природний заповідник Єланецький степ та залишки зруйнованого «Палацу природи».
Історія[ред. | ред. код]
.jpg)
За результатами підписаного 10 липня 1774 року Кючук-Кайнарджійського мирного договору територія між Дніпром та Південним Бугом відходить до Російської імперії.
Селище Гнилий Єланець засноване в 1802-1804 роках.
1858 — перейменування із Новомосковська в Єланець.
За даними на 1859 рік у південному поселенні Єланець Єлизаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 1855 осіб (922 чоловіки та 933 жінки), налічувалось 278 дворове господарство, існувала православна церква, відбувались базари[2].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Єланецької волості, мешкало 2479 осіб, налічувалось 470 дворів, існували православна церква, школа, земська станція, 8 лавок, відбувались базари щонеділі[3].
Напередодні Першої світової війни волосний центр Єланець налічував 4,5 тис. жителів. У центрі села, на великій базарній площі, стояли церква, синагога, земська поштова станція (телеграфну лінію від міста Братське до Єланця провели в 1908—1909 роках), торгували 15 лавок, кілька трактирів.
Дізнавшись про перемогу Лютневої революції, жителі Єланця в кінці березня 1917 року обрали раду селянських депутатів. Більшість у ній становили есери.
27 січня 1920 року — внаслідок радянсько-української війни — була остаточно встановлена радянська влада.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 44 жителі селища[4].
З 8 серпня 1941 року по 19 березня 1944 року Єланець був окупований нацистами.
У 1963 році Єланець отримав електричний струм від державної мережі.
У 1968 році Єланець віднесено до селищ міського типу.
У 1935—2020 роках селище було адміністративним центром Єланецького району.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Чисельність, ос. | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 5 363 | 95,16 % |
| Російська | 191 | 3,39 % |
| Молдовська | 60 | 1,06 % |
| Інші | 22 | 0,39 % |
| Разом | 5 636 | 100,00 % |
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Головна вулиця селища — Соборна. Вона прямує з півночі на південь вздовж річки. Паралельно їй до Парку Слави йде проспект Незалежності.
ЗМІ[ред. | ред. код]
Видається газета «Єланецький вісник».
Персоналії[ред. | ред. код]
- Блінков Ігор Юрійович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Гідзенко Юрій Павлович (нар. 1962) — льотчик-космонавт, Герой Росії.
- Данилов Олександр Юхимович (1925–2000) — військовий диригент, професор Київського інституту культури і мистецтв.
- Золотоноша Лілія Анатоліївна (нар. 1963) — українська поетеса, юрист, журналіст, громадський діяч.
- Лозко Галина Сергіївна (нар. 1952) — український етнолог, релігієзнавець, засновниця Об'єднання рідновірів України.
- Пащенко Вілорій Іванович (нар. 1945) — український актор. Заслужений артист України.
Фото[ред. | ред. код]
-
Руїни дитячої "Казки" -
Пожежна станція -
Меморіал Героям Другої світової війни -
Веселка над Єланцем
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1463)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Єланець. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Вебсторінка Єланецького району [Архівовано 15 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Історія сіл і міст Української РСР (рос.)
- Облікова картка[недоступне посилання з лютого 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Л. T. Масенко. Про походження і правопис назви Яланець
|
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
| |||||||||||||||||
|
