Єланець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Єланець
Ранковий туман над Гнилим Єланцем
Ранковий туман над Гнилим Єланцем
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район/міськрада Єланецький район
Рада Єланецька селищна рада
Код КОАТУУ: 4823055100
Основні дані
Засноване 1802
Статус з 1968 року
Площа 6.1 км²
Населення 4916 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 55507
Телефонний код +380 5159
Географічні координати 47°41′52″ пн. ш. 31°51′16″ сх. д. / 47.69778° пн. ш. 31.85444° сх. д. / 47.69778; 31.85444Координати: 47°41′52″ пн. ш. 31°51′16″ сх. д. / 47.69778° пн. ш. 31.85444° сх. д. / 47.69778; 31.85444
Водойма річка Гнилий Єланець
Відстань
Найближча залізнична станція: Вознесенськ
До станції: 45 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 90 км
Селищна влада
Адреса 55500, смт Єланець вул. Василя Стуса, 20
Карта
Єланець. Карта розташування: Україна
Єланець
Єланець
Єланець. Карта розташування: Миколаївська область
Єланець
Єланець

Commons-logo.svg Єланець у Вікісховищі

Єла́нець (у 1802—1810 — Гнилий Єланець, у 1810—1858 — Новомосковськ) — селище міського типу, центр Єланецького району Миколаївської області України. Розташоване на річці Гнилий Єланець.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Докладніше: Єланецька волость
Пам'ятник Т. Шевченку

За результатами підписаного 10 липня 1774 року Кючук-Кайнарджійського мирного договору територія між Дніпром та Південним Бугом відходить до Російської імперії.

Селище Гнилий Єланець засноване в 1802-1804 роках. 

1858 — перейменування із Новомосковська в Єланець.

За даними на 1859 рік у південному поселенні Єланець Єлизаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 1855 осіб (922 чоловіки та 933 жінки), налічувалось 278 дворове господарство, існувала православна церква, відбувались базари[2].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Єланецької волості, мешкало 2479 осіб, налічувалось 470 дворів, існували православна церква, школа, земська станція, 8 лавок, відбувались базари щонеділі[3].

Напередодні Першої світової війни волосний центр Єланець налічував 4,5 тис. жителів. У центрі села, на великій базарній площі, стояли церква, синагога, земська поштова станція (телеграфну лінію від міста Братське до Єланця провели в 1908—1909 роках), торгували 15 лавок, кілька трактирів.

Дізнавшись про перемогу Лютневої революції, жителі Єланця в кінці березня 1917 року обрали раду селянських депутатів. Більшість у ній становили есери.

27 січня 1920 року — після Громадянської війни — була остаточно встановлена радянська влада.

З 8 серпня 1941 року по 19 березня 1944 року Єланець був окупований нацистами.

У 1963 році Єланець отримав електричний струм від державної мережі.

У 1968 році Єланець віднесено до селищ міського типу.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Головна вулиця селища Соборна. Вона прямує з півночі на південь вздовж річки. Паралельно їй до Парку Слави йде проспект Незалежності.

ЗМІ[ред.ред. код]

Видається газета «Єланецький вісник».

Персоналії[ред.ред. код]

Фото[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1463)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)