Ющенко Катерина Логвинівна
Катери́на Ло́гвинівна Ю́щенко (нар. 8 грудня 1919, Чигирин — пом.15 серпня 2001) — автор першої в світі мови програмування високого рівня («Адресної мови програмування»), вчений кібернетик, член-кореспондент АН УРСР (1976)[1], заслужений діяч науки, лауреат премій Ради Міністрів СРСР, дійсний член Міжнародної академії комп'ютерних наук[2], двічі — Державної премії України, премії імені В. М. Глушкова. Нагороджена орденом княгині Ольги.
Біографія
Катерина Логвинівна Ющенко (у дівоцтві Рвачова) народилася 8 грудня 1919 року. Закінчила Середньоазіатський Університет (1942). Працювала в Львівському відділі теорії імовірностей Інституту математики АН УРСР (1946 — 50), старший науковий співробітник Інституту математики АН УРСР (1950 — 57), завідувач відділу Інституту кібернетики АН УРСР (з 1957).
Доля подарувала їй можливість написати перші програми для першої ЕОМ, створеної у НАН України під керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва. За сорок років роботи в Інституті кіберенетики iм. В. М. Глушкова НАН України нею створена широковідома в Україні і за кордоном наукова школа теоретичного програмування.
Внесок в науку
Створення Адресної мови програмування — перше фундаментальне досягнення наукової школи теоретичного програмування. Випередивши створення перших мов програмування Фортран (1958), Кобол (1959) і Алгол (1960), Адресна мова програмування підготувала появу не тільки мов програмування з апаратом непрямої адресації, але й асемблерів.
У 70-80-ті роки остаточно склався предмет дослідження теоретичного програмування. Основним досягненням школи у цей час стало створення алгебро-граматичного (АГ) апарату синтезу програмного продукту.
У 90-ті роки школа теоретичного програмування сконцентрувала зусилля на дослідженні АГ-методів представлення знань про моделі організації обчислень і дружнього інтерфейсу користувача при проектуванні і розробці баз даних і знань для систем прийняття рішень, експертних систем і методів одержання знань для них, навчаючих систем різної орієнтації.
Пройшовши сорокарічний шлях досліджень, теоретичне програмування збагатилося власним розвинутим формально-алгоритмічним апаратом, а предмет досліджень істотно розширився від процедурних мов до методів подання знань, що складають штучний інтелект інструментарію розробників прикладних систем. Як спосіб спілкування з комп'ютером і засіб розробки програм, мови трансформувалися у алгоритмічні системи зі збалансованими наборами конструктивів.
Праці
Праці з теорії імовірностей, алгоритмічних мов і мов програмування, методів побудови автоматизованих систем обробки даних.
Книги
- Вычислительная машина «Киев»: математическое описание / В. М. Глушков, Е. Л. Ющенко. — К. : Техн. лит., 1962. — 183 с.
- Ющенко Е. Л. Адресное программирование / Е. Л. Ющенко. — К. : Техн. лит., 1963. — 286 с.
- Ющенко Е. Л. Программирующая программа с входным адресным языком для машины Урал −1 / Е. Л. Ющенко, Т. А. Гринченко. — К. : Наук. думка, 1964. — 107 с.
- Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа в ней / Е. Л. Ющенко, Б. Н. Малиновский, Г. А. Полищук, Э. К. Ядренко, А. И. Никитин. — К. : Наук. думка, 1964. — 280 с.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
- ↑ Національна академія наук України
- ↑ Перший в Європі комп’ютер запрограмувала жінка з Чигирина з простим ім’ям – Катерина Ющенко…
- Катерина Логвинiвна Ющенко. Дочка "ворога народу". Спогади. Процитовано 23.12.2011.
- До 90-річчя від дня народження Катерини Логвинівни Ющенко (Рвачової)
![]() |
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |