Очікує на перевірку

Васильки (рослина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Васильок
Васильки справжні (Ocimum basilicum)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Nepetoideae
Триба: Ocimeae
Рід: Васильки (рослина) (Ocimum)
L., 1753
Види

Біля 35 видів, у тому числі

Синоніми[1]
  • Becium Lindl.
  • Erythrochlamys Gürke
  • Hyperaspis Briq.
  • Nautochilus Bremek.
Вікісховище: Ocimum

Васи́льок[2][3][4], базилі́к[5][6] (Ocimum) — рід рослин, що складається з близько 35 видів ароматичних однорічних та багаторічних трав'янистих рослин та кущів родини глухокропивових (Lamiaceae), що походять з помірних та тропічних районів Старого Світу.

У середньовічній Європі васильок пов'язували із появою скорпіонів. Існувало повір'я, що під горщиками з васильком народжуються скорпіони, і навіть сам його запах формує скорпіона.

Культурне значення

[ред. | ред. код]

В Україні 14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковія. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. Серед квітів у букет кладуть васильок. Такий букет називається «маковійчик»[7].

На Зелені свята в деяких місцевостях України дівчата ходять по селах з вінками на голові. Вінки плетуть з конвалії, незабудок, васильку, чебрецю, вплітають і полин[8]. На Трійцю збирають цілющі трави і квіти, серед яких є також васильок[9]. На Івана Купала дівчата вплітають васильок у вінки[10]. У Медовий Спас у церкві святять васильок і чорнобривці[11].

В деяких регіонах України на свято Богоявлення, яке в народі називають Йорданом, в освячену воду кладуть гілочки сушеного васильку, що додає неймовірно приємного запаху.

Колись в Україні селяни вирощували васильок біля своїх осель. Васильок мав широке ритуальне застосування. На думку етнографів, сакралізація цієї рослини пов'язана з легендами про знайдення хреста Господнього. На місці, де євреї сховали хрест Спасителя, виросла пахуча й цілюща трава, яку в Україні назвали «васильком» від латинської назви basilic, що в перекладі означає священний, величний. За іншою легендою, рослина одержала назву «від імені святого Василя Великого, який, начебто, за життя дуже полюбляв квіти й зелень і завжди прикрашав васильком свою келію».[12].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kew World Checklist of Selected Plant Families
  2. Ocimum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Ocimum // Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович.
  4. Васильок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Базилік // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Васильки // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  7. 14 серпня — «Маковея». Українські традиції. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  8. Русалчин тиждень та Зелені свята [Архівовано 14 грудня 2018 у Wayback Machine.] / Олекса Воропай. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис.
  9. Завтра — Трійця: що можна робити в цей день, а що не можна. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  10. 7 липня — Івана Купала. Українські традиції [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.].
  11. Медовий спас 2018. Що потрібно нести в церкву на освячення. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  12. В. П. Коцур (ред.) та інш. Енциклопедичний словник символів культури України. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М. [Архівовано 14 грудня 2018 у Wayback Machine.], 2015. — С. 99.

Посилання

[ред. | ред. код]