10-й Одеський міжнародний кінофестиваль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
10-й Одеський міжнародний кінофестиваль
Офіційний постер 10-го ОМКФ
Фільм відкриття «Прекрасна епоха»
Фільм закриття «Бог існує, її ім'я — Петрунія»
Місце проведення Одеса, Україна
Нагорода Золотий Дюк
(«А потім ми танцювали» та «Додому»)
Заснування 2010
Ведучий Олег Панюта та Яніна Соколова
Дата проведення 12 — 20 липня 2019
oiff.com.ua
CMNS: 10-й Одеський міжнародний кінофестиваль у Вікісховищі
← 9-й ОМКФ11-й ОМКФ →
Фестивальний палац під час 10-го ОМКФ, 2019

10-й Одеський міжнародний кінофестиваль пройде з 12 по 20 липня 2019 року в Одесі, Україна. Фільмом відкриття кінофестивалю стала французька стрічка «Прекрасна епоха» режисера Ніколя Бедоса.[1] Спеціальною гостею фестивалю стала французька акторка Катрін Денев, яка отримала почесну нагороду ОМКФ — «Золотого Дюка» за внесок у кіномистецтво.[2]

Гран-прі фестивалю за результатами голосування глядачів отримали одразу два фільми через мінімальний розрив у голосуванні: грузинська стрічка Левана Акіна «А потім ми танцювали» та українська драма Нарімана Алієва «Додому».[3]

Перебіг фестивалю[ред. | ред. код]

12 грудня 2018 року організатори Одеського міжнародного кінофестивалю оголосили, що з 2019 року фестиваль запроваджує нову номінацію — «Приз глядацьких симпатій» Національного конкурсу, нагорода за перемогу в якій складатиме 60 000 грн. Фільм-переможець у цій номінації визначатиметься глядачами кінофестивалю, які виставляють оцінки фільмам-учасникам Національної конкурсної програми за шкалою від 1 до 5 відразу після закінчення показу кожної з картин.[4]

18 грудня 2018 року 10-й Одеський міжнародний кінофестиваль оголосив про початок відбору фільмів у конкурсні програми, який тривав до 12 квітня 2019.[5]

26 березня 2019 року 10-й Одеський міжнародний кінофестиваль презентував офіційний імідж, концептуальний стиль якого цьогоріч розробляла студія графічного дизайну 111room, а основою стали роботи одеського фотографа Оксани Канівець.[6][7]

2 квітня 2019 року ОМКФ оголосив про відкриття прийому заявок у програму EastSeries — платформи для презентації найкращих проектів телесеріалів з Центральної та Східної Європи шляхом участі у публічному пітчингу. Заявки приймаються до 27 травня 2019[8]

2 травня 2019 було оголошено, що спеціальною гостею фестивалю стане американська акторка, режисерка та співачка Роуз Макгоуен.[9]

23 травня 2019 Одеський МКФ оголосив, що британському письменникові і режисерові Майку Лі буде вручено премію «Золотий Дюк» за внесок у кіномистецтво.[10]

10 червня 2019 було оголошено, що спеціальною гостею фестивалю стане французька акторка Катрін Денев, яка отримає почесну нагороду ОМКФ — «Золотого Дюка» за внесок у кіномистецтво. Окрім того, в межах Одеського МКФ акторка особисто представить міні-ретроспективу фільмів, найзнаковіших для своєї акторської кар'єри, а також проведе майстер-клас.[2]

На пресконференції 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю, що відбулася 18 червня 2019 у Києві (кінотеатр «Оскар») та 19 червня в Одесі (готель «Лондонська») оголосили Міжнародну конкурсну програму, до якої селекційна комісія відібрала 12 повнометражних фільмів з 18 країн (враховуючи країни копродукції). Вони змагатимуться за Гран-прі ОМКФ — «Золотого Дюка» — та інші нагороди Міжнародного конкурсу.[11][12]

21 червня ОСКФ назвав учасників Національних конкурсних програм повнометражних та короткометражних фільмів. До Національного конкурсу повного метру ввійшли чотири українські фільми, до Національного конкурсу короткого метру – десять стрічок.[13] Цього ж дня було оголошено програму Конкурсу європейських документальних фільмів, у якому візьмуть участь 8 стрічок з 11 країн світу.[14]

Журі[ред. | ред. код]

Міжнародний конкурс[ред. | ред. код]

До складу журі Міжнародного конкурсу увійшли:[12][15]

Ім'я та прізвище Професія Країна
Петер Бросенс Голова журі, режисер Бельгія Бельгія
Іванна Сахно акторка Україна Україна
Карел Ох директор МКФ у Карлових Варах Чехія Чехія
Баррі Ворд актор Ірландія Ірландія
Нана Еквтімішвілі режисерка, продюсерка, письменниця Грузія Грузія

Національний конкурс[ред. | ред. код]

До складу журі Національного конкурсу (повнометражного і короткометражного) увійшли:[15]

Ім'я та прізвище Професія Країна
Ніколас Елліот журналіст США США
Йоанна Кос-Краузе режисерка Польща Польща
Манія Акбарі режисерка, акторка Іран Іран
Іванна Дядюра продюсерка Україна Україна

Конкурс європейських документальних фільмів[ред. | ред. код]

До складу журі Європейського документального конкурсу увійшли:[15]

Ім'я та прізвище Професія Країна
Білл Гуттентаг режисер, сценарист, продюсер США США
Соня Кронлунд режисерка, радіоведуча, продюсерка Франція Франція
Дар'я Бассель програмна координаторка Docudays UA, кінопродюсерка Україна Україна

Журі ФІПРЕССІ[ред. | ред. код]

До складу журі Міжнародної федерації кінопреси (ФІПРЕССІ) увійшли:[15]

Ім'я та прізвище Професія Країна
Дмитро Десятерик кінокритик Україна Україна
Джованні Вімеркаті кінокритик Італія Італія
Ванда Бенджеллул кінокритик Швеція Швеція

Конкурсна програма[ред. | ред. код]

Лауреат Гран-прі «Золотий Дюк» виділений окремим кольором.
Найкращий фільм виділений окремим кольором.

Міжнародний конкурс[ред. | ред. код]

Фільми, відібрані до Міжнародного конкурсу:[11][12]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
А потім ми танцювали And Then We Danced Леван Акін Грузія Грузія
Додому Evge Нарісан Алієв Україна Україна
Монос Monos Алехандро Ландес Колумбія Колумбія
Аргентина Аргентина
Нідерланди Нідерланди
Німеччина Німеччина
Данія Данія
Швеція Швеція
Королева сердець Dronningen Май Ель-Тухі Швеція Швеція
Данія Данія
Тут був Саша Čia Buvo Saša Ернестас Янкаускас Литва Литва
Тель-Авів у вогні Tel Aviv On Fire Самех Зоабі Ізраїль Ізраїль
Чоловік, який купив Місяць L'uomo che comprò la luna Паоло Дзукка Італія Італія
Сувенір The Souvenir Джоанна Гоґґ США США
Велика Британія Велика Британія
Шлях згоди He Qun lu Луо Ханьсін КНР КНР
Сиротинець Parwareshgah Шахрбану Садат Афганістан Афганістан
На посту! Au Poste Кантен Дюпйо Франція Франція
Ініціали С.Ґ. Initials S.G Ранія Аттьє та Даніел Ґарсія Аргентина Аргентина
Ліван Ліван
США США

Національний повнометражний конкурс[ред. | ред. код]

Фільми, відібрані до Національного повнометражного конкурсу:[13][16]

Українська назва Режисер(и) Країна виробництва Тип
U311 «Черкаси» Тимур Ященко Україна Україна
Польща Польща		 худ.
Мої думки тихі Антоніо Лукіч Україна Україна худ.
Тато — мамин брат Вадим Ільков Україна Україна док.
Панорама Юрій Шилов Україна Україна
Польща Польща		 док.
Східняк Андрій Іванюк Україна Україна худ.

Національний короткометражний конкурс[ред. | ред. код]

Фільми, відібрані до Національного короткометражного конкурсу:

Українська назва Режисер(и) Країна виробництва
Int.Kitchen.Night Аркадій Непиталюк Україна Україна
Дорослий Жанна Озірна Україна Україна
Знебарвлена Марина Степанська Україна Україна
Мала Дар'я Турецька Україна Україна
Поки не стане чорним Анастасія Фалілеєва Україна Україна
Різдвяні історії Валерія Сочивець, Філіп Сотніченко Україна Україна
Секрет, Дівчинка та Хлопчик Оксана Казьміна Україна Україна
Солітюд Єлизавета Сміт Україна Україна
У нашій синагозі Іван Орленко Україна Україна
Факт (-ура!) змін Марина Нікольчева Україна Україна

Конкурс європейських документальних фільмів[ред. | ред. код]

Фільми, відібрані до конкурсу європейських документальних фільмів:[14]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Бо ми мужики The Men’s Room Петтер Соммер, Ю Вемуд Свендсен Норвегія Норвегія
Для Сами For Sama Ваад аль-Катеб, Едвард Воттс Велика Британія Велика Британія
Зустрічі з Джимом Meeting Jim Едже Ґер Туреччина Туреччина
Іспанія Іспанія
Велика Британія Велика Британія
Німеччина Німеччина
Командирка Аріан Commander Arian Альба Соторра Іспанія Іспанія
Німеччина Німеччина
Сирія Сирія
Літній хокей Off Sides Розаліє Когутова, Томаш Бояр Чехія Чехія
Привіт, штучний інтелекте Hi, AI Ізабелла Віллінґер Німеччина Німеччина
Придністров'я Transnistra Анна Еборн Швеція Швеція
Данія Данія
Бельгія Бельгія
Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго Надія Парфан Україна Україна

Позаконкурсні програми[ред. | ред. код]

Спеціальна подія[ред. | ред. код]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва Рік
Козаки The Cossacks Джордж В. Гілл, Клеренс Браун США США 1928
Кабінет доктора Калігарі Das Cabinet des Dr. Caligari Роберт Віне Веймарська республіка Веймарська республіка 1920

Фестиваль фестивалів[ред. | ред. код]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Бакурау Bacurau Клебер Мендонса Фільйо, Жуліано Дорнель Бразилія Бразилія
Франція Франція
Біль та слава Dolor y gloria Педро Альмодовар Іспанія Іспанія
Дилда Дылда Кантемір Балагов Росія Росія
Королівство El reino Родріго Сороґоєн Іспанія Іспанія
Франція Франція
Між двома водами Entre dos aguas Ісакі Лакуеста Іспанія Іспанія
Німеччина Німеччина
Сирія Сирія
Морський диявол Kraben rahu Фаттефон Аруньфен Таїланд Таїланд
Франція Франція
КНР КНР
Паразити 기생충 / Gi-saeng-chung Пон Джун Хо Південна Корея Південна Корея
Портрет дівчини у вогні Portrait de la jeune fille en feu Селін Ск'ямма Франція Франція
Рей та Ліз Ray & Liz Річард Біллінґем Велика Британія Велика Британія
Синоніми Synonymes Надав Лапід Франція Франція
Ізраїль Ізраїль
Німеччина Німеччина

Гала-прем'єри[ред. | ред. код]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Вайнштейн Untouchable Урсула Макфарлен Велика Британія Велика Британія
Вас не було на місці Sorry We Missed You Кен Лоуч Велика Британія Велика Британія
Франція Франція
Бельгія Бельгія
Золота рукавичка Der goldene Handschuh Фатіх Акін Німеччина Німеччина
Франція Франція
Маленька червона сукня In Fabric Пітер Стрікленд Велика Британія Велика Британія
Мертві не помирають The Dead Don’t Die Джим Джармуш США США
Оленяча шкіра Le daim Кантен Дюпйо Франція Франція
Робота без авторства Werk ohne Autor Флоріан Генкель фон Доннерсмарк Німеччина Німеччина

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди були розподілені наступним чином:[17][3]

Офіційні нагороди[ред. | ред. код]

Гран-прі «Золотий Дюк»
Міжнародний конкурс
Національний конкурс
Європейський документальний конкурс
  • Найкращий фільм — «Бо ми мужики» (реж. Петтер Соммер та Ю Вемуд Свендсен) / Норвегія Норвегія
  • Спеціальний диплом — «Для Сами» (реж. Ваад аль-Катеб та Едварда Воттс) / Велика Британія Велика Британія
«Золотий дюк» за внесок у кіномистецтво
  • Майк Лі, режисер, Велика Британія Велика Британія
  • Катрін Денев, акторка, Франція Франція
  • Спеціальна статуетка «Золотий дюк» як «почесному другу та символу фестивалю» — Михайло Жванецький
  • Почесною нагородою статуеткою «Золотий Дюк» було відзначено Одеську кіностудію, якій виповнюється 100 років (приз отримав Голова Ради старійшин Одеської кіностудії, кінорежисер Генадій Тарасуль)

Незалежні нагороди[ред. | ред. код]

Приз ФІПРЕССІ

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ 10-й Одеський кінофестиваль назвав фільм-відкриття і фільм-закриття. Детектор медіа. 04.07.2019. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 11.06.2019.
  2. ↑ а б Катрін Деньов – спеціальна гостя 10-го ювілейного Одеського міжнародного кінофестивалю. Офіційний сайт Одеського МКФ. 10.06.2019. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 20.06.2019.
  3. ↑ а б Лілія Зінченко-Апостолова. Оголошено переможців 10-го Одеського кінофестивалю (ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК). Детектор медіа. 20 липня 2019. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 21.07.2019.
  4. ↑ Одеський кінофестиваль запроваджує нову номінацію - “Приз глядацьких симпатій” Національного конкурсу. Одеський Міжнародний Кінофестиваль. 27.12.2018. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 06.04.2019.
  5. ↑ Розпочато прийом заявок у конкурсні програми ОМКФ-2019. Одеський Міжнародний Кінофестиваль. 18.12.2018. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 06.04.2019.
  6. ↑ Офіційний імідж 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Одеський Міжнародний Кінофестиваль. 26.03.2019. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 06.04.2019.
  7. ↑ 10 Одеський міжнародний кінофестиваль. Офіційний імідж. Kinokolo.ua. 26.03.2019. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 06.04.2019.
  8. ↑ Відкрито приймання заявок у програму EastSeries 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Одеський Міжнародний Кінофестиваль. 02.04.2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 06.04.2019.
  9. ↑ Роуз Макгоуен - спеціальний гість ювілейного 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю!. oiff.com.ua. 05.05.2019. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 08.05.2019.
  10. ↑ Одеський кінофестиваль нагородить британського режисера Майка Лі за внесок у кіномистецтво. Детектор медіа. 23 травня 2019. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 27.06.2019.
  11. ↑ а б Оголошено Міжнародну конкурсну програму Одеського міжнародного кінофестивалю 2019. Cineast.com.ua. 19.06.2019. Архів оригіналу за 20.06.2019. Процитовано 20.06.2019.
  12. ↑ а б в Оголошено Міжнародну конкурсну програму Одеського міжнародного кінофестивалю 2019. Офіційний сайт Одеського МКФ. 19.06.2019. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 20.06.2019.
  13. ↑ а б 10-й Одеський кінофестиваль назвав учасників Національних конкурсних програм. Детектор медіа. 21 червня 2019. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 23.06.2019.
  14. ↑ а б Оголошено програму Конкурсу європейських документальних фільмів ОМКФ 2019. Cineast. 21.06.2019. Архів оригіналу за 23.06.2019. Процитовано 23.06.2019.
  15. ↑ а б в г 10-й Одеський кінофестиваль оголосив членів журі. Детектор медіа. 27 червня 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 27.06.2019.
  16. ↑ Оприлюднено програму Одеського Міжнародного кінофестивалю 2019. ТРК Україна, 2019
  17. ↑ Оголошено переможців FIPRESCI 10-го Одеського кінофестивалю. Детектор медіа. 19 липня 2019. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 20.06.2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 10-й Одеський міжнародний кінофестиваль

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=10-й_Одеський_міжнародний_кінофестиваль&oldid=40825962