Перевальськ
| Перевальськ | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна | |||||||||
| Область | Луганська область | ||||||||
| Район | Алчевський район | ||||||||
| Тер. громада | Алчевська міська територіальна громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ | UA44020010040016131 | ||||||||
| Засноване | 1902 | ||||||||
| Статус міста | з 1964 року | ||||||||
| Населення | ▼25 476 (01.01.2017)[1] | ||||||||
| Площа | 30 км² | ||||||||
| Густота населення | 849 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 94308 | ||||||||
| Телефонний код | +380-06441 | ||||||||
| Координати | 48°26′ пн. ш. 38°49′ сх. д.H G O | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 259 м | ||||||||
| Назва мешканців | перевальча́нин, перевальча́нка, перевальча́ни | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Комунарськ | ||||||||
| До станції | 7 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 45 км | ||||||||
| - автошляхами | 45 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 770 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 94300, Луганська обл., Перевальський р-н, м.Перевальськ, вул. Леніна, 21 | ||||||||
| Вебсторінка | Перевальська міськрада | ||||||||
| Міський голова | Єсауленко Володимир Іванович | ||||||||
|
| |||||||||
Перева́льськ (до 1924 — Селезнівський Рудник, у 1924–1938 — імені Паризької Комуни, у 1938–1963 — Паркоммуна) — місто в Україні, в Алчевській міській територіальній громаді Алчевського району Луганської області.
Колишній адміністративний центр Перевальського району. Наразі одне з міст, окупованих Росією[2][3].
Перевальськ розташований в південно-західній частині Луганської області, на лівому березі річки Білої, на північно-східному схилі Донецького кряжу, у межах Селезнівського геолого-промислового району на відстані 45 км від Луганська та 7 км від Алчевська, на висоті 259 м над рівнем моря.
Місто має розміри: 6 км зі сходу на захід і 35 км з півночі на південь. Поблизу міста знаходяться поклади вугілля, пісковика тощо.
У місті до недавнього часу працювали шахти «Перевальська» та «Україна».
Через Перевальськ проходять автодороги: E40М04 (Луганськ-Дебальцеве), Кишинів-Волгоград. Перевальськ має спільний з Алчевськом автовокзал. Місто має автобусне сполучення з Запоріжжям, Донецьком, Дніпропетровськом, Луганськом, Києвом, Харковом, Ростовом-на-Дону, та іншими містами.
Місцевий транспорт: автобуси, таксі, тролейбуси (до осені 2008 року).
Перевальськ заснований 1889 року й до 1924 року носив назву Селезнівський Рудник, з 1924 — селище імені Паризької Комуни (Паркомуна), з 1938 року — місто Паркомуна, в 1963 році включено в межі Комунарська. У 1965 році знову виділено в окремий населений пункт — місто Перевальськ. Після утворення 1965 року Перевальського району Перевальськ набув статус районного центру.
Місто має кілька будівель, які мають архітектурну та історичну цінність: будівля електроцеху ремонтно-механічного заводу (1914 hsr), будинок районної пекарні (початок XX століття), деякі з будівель на шахті «Перевальська».
Місто постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого радянським урядом у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — понад 707[4] до 715 жителів міста[5].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Алчевської міської територіальної громади[6].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Перевальського району увійшло до складу Алчевського району[7].
28 червня 2022 року близько 10-ї години ранку в тимчасово окупованому місті зафіксовано вибухи на базі окупаційних військ РФ. При тому, дим здіймався не над складом з боєприпасами, а в місці де перебувають самі окупанти[8]. На той час місто знаходилось за близько 60 км від лінії фронту[8]. Російські бойовики стверджували, що базу було уражено коригованим реактивним снарядом з установки HIMARS. На поширених ними фото було видно уламки від ракети M31A1 з унітарною осколково-фугасною бойовою частиною, що використовується в установках HIMARS[9].
Після удару 15.09.2022 трупи російських солдатів вивозили у переповнених вантажівках.[10]
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[11]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 55,79% |
| росіяни | 41,24% |
| білоруси | 1,18% |
| татари | 0,35% |
| вірмени | 0,19% |
| молдовани | 0,19% |
| азербайджанці | 0,15% |
| поляки | 0,11% |
| грузини | 0,11% |
| інші/не вказали | 0,69% |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 26070 | 89.22% |
| українська | 3033 | 10.38% |
| білоруська | 31 | 0.11% |
| румунська | 10 | 0.03% |
| вірменська | 4 | 0.01% |
| інші/не вказали | 72 | 0.25% |
| Усього | 29220 | 100% |
Видобуток кам'яного вугілля (ДП шахти «Україна», «Перевальська» — ДП «Луганськвугілля»), виробництво будматеріалів (ремонтно-механічний завод, завод залізобетонних виробів). Перевальський м'ясопереробний завод.
У Перевальську жили поети Павло Безпощадний і Микола Упеник, які на початку XX століття працювали на шахтах міста. У місті починав свою творчу діяльність художник Дмитро Леус, дипломант численних вітчизняних і закордонних виставок. У місті жив Герой ЧССР Рудольф Ясіок.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Верховна Рада визнала частину Донбасу тимчасово окупованою територією. dw.com. Deutsche Welle. 17 березня 2015. Архів оригіналу за 22 лютого 2025. Процитовано 23 листопада 2025.
- ↑ Сергей Шаргунов (11 ноября 2014). Семнадцать километров мы шли маршем через границу. svpressa.ru (рос.). Свободная Пресса. Архів оригіналу за 13 серпня 2015. Процитовано 23 листопада 2025.
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 362—377 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 11 березня 2016.
- ↑ Перевальськ. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б У Перевальську на Луганщині сталися вибухи на базі росіян. Мілітарний. 28 червня 2022.
- ↑ Росіяни заявляють що їхню військову частину в Перевальську обстріляли з HIMARS. Мілітарний. 29 червня 2022.
- ↑ Ольга Глущенко Після ударів ЗСУ трупи росіян вивозили переповненими вантажівками – штаб.
- ↑ Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів Історія південно-східної України. — Львів: Слово, 1992. — 152 с. — ISBN 5-8326-0011-8.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія / М. А. Алфьоров. — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
| Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
