2537 Ґілмор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2537 Ґілмор
Відкриття
Відкривач К. В. Райнмут
Місце відкриття Обсерваторія Гейдельберг-Кеніґштуль
Дата відкриття 4 вересня 1951
Позначення
Названа на честь Alan C. Gilmored
Тимчасові назви 1951 RL
1977 QP2
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,655925139029 а. о.
Перигелій 2,199797486559 а. о.
Афелій 3,112052791499 а. о.
Ексцентриситет 0,171739649498
Орбітальний період 1580,964693892 д
Середня орбітальна швидкість 0,227709069905 °/д
Середня аномалія 167,7300850700°
Нахил орбіти 12,93673991042°
Довгота висхідного вузла 334,9969637281°
Аргумент перицентру 18,99782727900°
Фізичні характеристики
Стандартна зоряна величина 12,7

2537 Ґілмор (2537 Gilmore) — астероїд головного поясу, відкритий 4 вересня 1951 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,331.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 2537 Ґілмор (англ.). Процитовано 2014.05.02.  Останнє спостереження 2014.04.02.


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]