4001 Птолемей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4001 Птолемей
Відкриття
ВідкривачК. В. Райнмут
Місце відкриттяОбсерваторія Гейдельберг-Кеніґштуль
Дата відкриття2 серпня 1949
Позначення
Названа на честьКлавдій Птолемей
Тимчасові позначення1949 PV
1949 QD1
1982 BU9
1987 OE
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь2,286576083363 а. о.
Перигелій1,890654648435 а. о.
Афелій2,682497518292 а. о.
Ексцентриситет0,173150343786
Орбітальний період1262,923114163 д
Середня орбітальна швидкість0,285052982214 °/д
Середня аномалія255,5385611652°
Нахил орбіти5,459193220531°
Довгота висхідного вузла130,7276400866°
Аргумент перицентру204,0907919227°
Фізичні характеристики
Спектральний типS (SMASSII)
Стандартна зоряна величина13,4
CMNS: 4001 Птолемей у Вікісховищі

4001 Птолемей (4001 Ptolemaeus) — астероїд головного поясу, відкритий 2 серпня 1949 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,575.

Названо на честь Клавдія Птолемея (близько 87 — †165) — давньогрецького вченого (математика, астронома, географа, астролога), твори якого мали великий вплив на розвиток астрономії, географії та оптики.


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. База даних малих космічних тіл JPL: 4001 Птолемей (англ.) . Процитовано 2014.05.13. Останнє спостереження 2014.04.08.


Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]