413 Едбурґа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
413 Едбурґа
Відкриття
Відкривач Макс Вольф
Місце відкриття Обсерваторія Гейдельберг-Кеніґштуль
Дата відкриття 7 січня 1896
Позначення
Позначення 413 Edburga
Названа на честь невідомо[1]
Тимчасові позначення 1896 CL,
A917 CD
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[2]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,582973695194 а. о.
Перигелій 1,695189213944 а. о.
Афелій 3,470758176444 а. о.
Ексцентриситет 0,343706357870
Орбітальний період 1516,276492373 д
Середня орбітальна швидкість 0,237423716459 °/д
Середня аномалія 253,4951340362°
Нахил орбіти 18,72157225706°
Довгота висхідного вузла 103,8689970246°
Аргумент перицентру 252,7035270344°
Фізичні характеристики
Розміри 31,95 км
Період обертання 15,773 год
Альбедо 0,1466
Спектральний тип M (Толен)
X (SMASS)
Стандартна зоряна величина 10,18
CMNS: 413 Едбурґа у Вікісховищі

413 Едбурґа (413 Edburga) — астероїд головного поясу, відкритий 7 січня 1896 року Максом Вольфом у Гейдельберзі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dictionary of Minor Planet NamesISBN 978-3-540-34360-8
  2. База даних малих космічних тіл JPL: 413 Едбурґа (англ.) . Процитовано 2014.05.07. Останнє спостереження 2014.04.08.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]