93 Мінерва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
93 Мінерва
93Minerva (Lightcurve Inversion).png
Відкриття
Відкривач Джеймс Крейг Вотсон
Місце відкриття Енн-Арбор
Дата відкриття 24 серпня 1867
Позначення
Позначення 93 Minerva
Названа на честь Мінерва
Тимчасові назви 1949 QN2,
A902 DA
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,754124319259 а. о.
Перигелій 2,365174241400 а. о.
Афелій 3,143074397119 а. о.
Ексцентриситет 0,141224590022
Орбітальний період 1669,451232285 д
Середня орбітальна швидкість 0,215639722226 °/д
Середня аномалія 89,25102859299°
Нахил орбіти 8,560672673668°
Довгота висхідного вузла 4,075600021572°
Аргумент перицентру 274,8410963310°
Супутники 2
Фізичні характеристики
Розміри 141,55 км
Маса 2,9×1018 кг
Прискорення вільного падіння на поверхні 0,0394 м/с²
Друга космічна швидкість 0,0745 км/с
Період обертання 5,982 год
Альбедо 0,0733
Температура ~168 K
Спектральний тип CU (Толен)
C (SMASS)
Стандартна зоряна величина 7,8

93 Міне́рваастероїд головного поясу, відкритий 24 серпня 1867 року американо-канадським астрономом Джеймсом Вотсоном в Енн Арбор, США. Астероїд названий на честь давньоримської богині мудрості Мінерви[2].

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,314.

Мінерва — великий астероїд з темною вуглецевою поверхнею. 22 листопада 1982 спостерігалося покриття зірки. За результатами спостережень було визначено діаметр Мінерви, рівний 170,8 ± 1,4 км[3]. Згодом, після обробки даних, отриманих за допомогою інфрачервоної космічної лабораторії IRAS, були уточнені альбедо і діаметр астероїда, рівний 141 ± 4 км[4].

Мінерва належить до астероїдів типу С, не перетинає орбіту Землі й обертається навколо Сонця за 4,57 юліанського року.

Супутники[ред.ред. код]

У обсерваторії Кек 16 серпня 2009 у Мінерви відкриті два природних супутника.

Супутник Радіус орбіти, км Діаметр, км
S/2009 (93) 1 630 4
S/2009 (93) 2 380 3

Примітки[ред.ред. код]

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 93 Мінерва (англ.). Процитовано 2014.05.12.  Останнє спостереження 2013.12.04.
  2. Lutz D. Schmadel. (2003). Dictionary of minor planet names. Springer. ISBN 978-3-540-00238-3. (англ.)
  3. The occultation of AG+29°398 by 93 Minerva. Процитовано 17.09.2009. 
  4. Edward F. Tedesco (2002). The supplemental IRAS minor planet survey. The Astronomical Journal 123: 1056–1085. 

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]