Іваново-Болгарська волость
| Іваново-Болгарська волость | ||||
| Площа | 50 878 (1886) | |||
|---|---|---|---|---|
| Населення | 14 194 осіб (1886) | |||
| Густота | 25.5 осіб / км² | |||
Іваново-Болгарська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Аккерманського повіту Бессарабської губернії.
Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 10 сільських громад. Населення — 14194 осіб (8620 чоловічої статі та 5902 — жіночої), 2528 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 57549 | 33636 |
| Приватної власності | 300 | 300 |
| Казенної власності | — | — |
| Іншої власності | 1200 | 943 |
| Загалом | 59049 | 34879 |
Поселення волості:
- Іванова — колонія болгар при річці Киргиз за 105 верст від повітового міста, 1165 осіб, 167 дворових господарства, православна церква, школа, 2 лавки.
- Девлет Агач — колонія болгар при балці Алони, 1920 осіб, 252 дворових господарства, православна церква, школа, 2 лавки, винний склад.
- Дюльмень — колонія болгар при балці Гайдарати, 1469 осіб, 208 дворових господарств, православна церква, школа, 3 лавки.
- Ісерлія — колонія болгар при балці Киргиз-Китай, 1636 осіб, 227 дворових господарств, православна церква, школа, 3 лавки.
- Купорань — колонія болгар, 1312 осіб, 171 дворове господарство, православна церква, школа, 2 лавки.
- Дмитрівка — колонія болгар при балці Кіни-Дере, 1894 особи, 304 дворових господарства, православна церква, школа, 2 лавки, винний склад.
- Новотроян — колонія болгар при балці Котлабух, 1762 особи, 313 дворових господарств, православна церква, школа, 4 лавки.
- Саталик-Хаджи (Олександрівка) — колонія болгар при балці Котлабух, 1177 осіб, 207 дворових господарств, православна церква, школа, 2 лавки.
- Чийшия (Градиночийшия) — колонія болгар при балці Котлабух, 2563 особи, 411 дворових господарств, православна церква, школа, 5 лавок, 2 рейнських погреби, базари раз на 2 тижні.
- Чумлекіой — колонія болгар, 1856 осіб, 268 дворових господарств, православна церква, школа, 2 лавки.
Примітки
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |