Рівне (Рівненська сільська рада, Тарутинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рівне
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Тарутинський
Рада/громада Рівненська сільська рада
Код КОАТУУ 5124788001
Облікова картка Рівне 
Основні дані
Засноване 1830
Населення 1505
Площа 3,54 км²
Густота населення 425,14 осіб/км²
Поштовий індекс 68555
Телефонний код +380 4847
Географічні дані
Географічні координати 46°00′49″ пн. ш. 29°08′30″ сх. д. / 46.01361° пн. ш. 29.14167° сх. д. / 46.01361; 29.14167Координати: 46°00′49″ пн. ш. 29°08′30″ сх. д. / 46.01361° пн. ш. 29.14167° сх. д. / 46.01361; 29.14167
Середня висота
над рівнем моря
78 м
Водойми р. Киргіж-Китай
Відстань до
районного центру
19 км
Найближча залізнична станція Паризька
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 68555, с. Рівне, пл. Перемоги, 3; тел. 72-4-38
Карта
Рівне. Карта розташування: Україна
Рівне
Рівне
Рівне. Карта розташування: Одеська область
Рівне
Рівне

Рі́вне (до 1944 року — Купоран) — болгарське село в Україні, в Тарутинському районі Одеської області. Населення — 1505 осіб.

Походження історичної назви[ред. | ред. код]

Купаран (або Купорань) з тюркських мов Буджака перекладаєтьс як відламаний сук дерева.

Географія[ред. | ред. код]

Довкола села у ХІХ столітті зберігався майже непорушно комплекс скіфських могил, який використовувався татарами як вартові споруди.

Історія[ред. | ред. код]

Село засновано 1830 на території історичної області Буджак. Засновники — православні болгари, вихідці з Османської імперії (область Румелія), з однойменного села Купаран.

1840 у селі відкрита перша школа, перетворена 1879 на Міністерське училише, тоді ж збудовано кам'яне приміщення школи.

Перша кам'яна церква споруджена 1875 коштом болгарським обивателів. При чому мешканці села постійно жертвували поважні суми на церковне начиння, тоді як шкількі справи фінансувала винятково держава.

За даними 1859 у болгарській колонії Купорань Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 792 особи (404 чоловічої статі та 388 — жіночої), налічувалось 105 дворових господарств, існували православна церква[1].

Станом на 1886 у болгарській колонії Іваново-Болгарської волості мешкало 1312 осіб, налічувалось 171 дворових господарство, існували православна церква, школа, 2 лавки[2].

За переписом 1897 кількість мешканців зросла до 1895 осіб (973 чоловічої статі та 922 — жіночої), всі — православної віри[3].

Займалися рільництвом, гуртову торгівлю городиною проводили через ринки Ізмаїла та Акермана. Овечу вовну обробляли у цехах Тарутино.

З 1918 — у складі Румунії. З 1944 — постійно у складі УССР, а з 1991 — у державі Україна.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1697 осіб, з яких 797 чоловіків та 900 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1494 особи.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
болгарська 90,50 %
російська 3,99 %
українська 3,06 %
молдовська 1,20 %
гагаузька 1,00 %
румунська 0,07 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 310)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-7)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]