ТЕ3Л

ТЕ3Л
Основні дані
Рік будування	1961
Країна будування	СРСР
Завод	ЛТЗ
Разом побудовано	2 (4 секції) за іншими даними — 6 секцій
Країни експлуатації	СРСР
Залізниця	Донецька, Південна
Роки експлуатації	1962–1968
Ширина колії	1520 мм
Рід служби	вантажний
Технічні дані
Конструкційна швидкість	100 км/год
Осьова формула	2(3о—3о)
Довжина локомотива	2×16 969 мм
Ширина	3080 мм
Висота	4854 мм
Робоча маса	2×114,4 т
Навантаження від рушійних осей на рейки	19,06 тс
Повна колісна база	12 800 мм (секція)
Тип дизеля	6Д100
Потужність дизеля	2000 к.с
Тип передачі	Електрична постійного струму
Тяговий генератор	ГП-307
Тип ТЕД	ЭД-104
Потужність ТЕД	12×258 кВт
Діаметр коліс	1050 мм
Сила тяги тривалого режиму	2×20,8 тс (2×197 кН)
Швидкість тривалого режиму	20 км/год
Запас пального	2×5440 кг
Запас піску	2×650 кг
Запас води	2×800 кг
Запас мастила	2×1100 кг

ТЕ3Л (Тепловоз з Електричною передачею, 3-тя серія, Луганська модифікація; проєктне позначення — ТЕ20) — дослідні радянські вантажні тепловози потужністю 2×2000 к. с..

Передісторія

Повномасштабне виробництво тепловозів ТЕ3 на Луганському тепловозобудівному заводі (до початку 1960-их становило приблизно півтисячі секцій на рік) досить швидко виникло питання щодо їхньої модернізації.

Рада міністрів СРСР видала постанови № 639 (від 15 липня 1959) і № 743 (від 19 Липня 1960) про розробку проєктів модернізації ТЕ3. Ці проєкти розробляли Харківський завод транспортного машинобудування (ХЗТМ) та Луганський тепловозобудівний завод. Проєкт Харківського заводу був глибокою модернізацією кузова, а точніше взагалі його заміну на цільнонесний, ідентичний кузову перших 2ТЕ10, і створення нової дизель-генераторної установки (див. ТЕ30). На відміну від Харківського, проєкт Луганського заводу передбачав лише незначну переробку кузова тепловоза, зі збереженням його довжини і конструкції (з несною рамою). Проєктне позначення тепловоза було ТЕ20.

Випуск

1961 Луганський завод випустив дослідний двосекційний тепловоз, який отримав позначення нової серії — ТЕ3Л і повне позначення ТЕ3Л-001. Незважаючи на зовнішню відміну від ТЕ3, новий тепловоз конструктивно був на 80 % з ним уніфікований, зокрема за основними розмірами. На ТЕ3Л була застосована силова установка, яка складалася з дизельного двигуна 6Д100 і тягового генератора ДП-307, виробництва ХЗТМ і ХЕТЗ відповідно. Така ж силова установка була застосована і на тепловозі ТЕ30 Харківського заводу і була на 4200 кг легше силової установки ТЕ3. Але на відміну від ТЕ30, на ТЕ3Л застосували тягові електродвигуни ЕД-104, як на серійних ТЕ10, які мали на цьому тепловозі потужність 258 кВт.

Доля тепловозів

ТЕ3Л-001 спочатку надійшов на Донецьку залізницю, але незабаром його разом з ТЕ3Л-002 направили на Південну залізницю. В 1963—1964 тепловози перевели назад на Донецьку залізницю в локомотивне депо Дебальцеве. Дещо легші, ніж ТЕ3, нові тепловози не показали значних переваг. До того ж Луганський завод у середині 1960-их був зайнятий налагодженням серійного випуску тепловозів 2ТЕ10Л потужністю 2×3000 к. с. які мали такі ж кузови, що й ТЕ3Л.

Дослідні тепловози ТЕ3Л 1968 були виключені з інвентарного парку.

Технічні характеристики двигуна

• Двигуня — 6Д100
• Виробник — ХЗТМ
• Тип — однорядний, вертикальний, восьмициліндровий, двотактний дизель з турбонаддувом, із зустрічно рухомими поршнями і прямоточно-щілинною продувкою
• Потужність, к.с. — 2000
• Оберти потужності — 850 об/хв
• Циліндрів — 8
• Кількість тактів — 2

Див. також

• ТЕ30

Джерела

• Раков В. А. Опытные тепловозы ТЭ30-001, ТЭ3Л-001 и ТЭ3Л-002 // Локомотивы отечественных железных дорог 1956—1975. — Москва : Транспорт, 1999. — С. 156—158. — ISBN 5-277-02012-7.(рос.)
• Тепловоз ТЭ3Л // Луганские тепловозы 1956—2006. — Луганск, 2006. — С. 39—44. — 1000 прим.(рос.)