Бунге Микола Християнович
Микола Християнович Бунге | |
---|---|
Народився | 11 (23) листопада 1823 Київ, Російська імперія[1] |
Помер | 3 (15) червня 1895 (71 рік) Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[2] |
Місце проживання | Київ |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | економіст, професор, політик, правник, статистик, викладач університету, державний службовець, міністр фінансів |
Alma mater | Юридичний факультет Київського університету Святого Володимира |
Галузь | економіка |
Заклад | Київський університет Св.Володимира |
Посада | Ректор університету |
Вчене звання | професор |
Відомі учні | Патлаєвський Іннокентій Устинович[3] |
Членство | Петербурзька академія наук |
Рід | Рід Бунге |
Батько | Christian Georgievich Bunged |
Нагороди | |
Бунге Микола Християнович у Вікісховищі |
Микола Християнович Бунге (ім'я за народженням: Ніколай-Карл-Пауль фон Бунге — нім. Nikolai Karl Paul von Bunge, — 11 (23) листопада 1823, Київ — 3 (15) червня 1895, Царське Село) — російський вчений-економіст, академік, державний діяч; міністр фінансів і голова Комітету міністрів Російської імперії.
Біографія
Народився у київській дворянській родині з німецькими коріннями. Батько — київський ветеринарний лікар Христіан-Готліб Бунге (1776—1857), дядько — Георг-Фрідріх Бунге (1722—1792), аптекар, засновник німецької євангелічно-лютеранської громади Києва.
Після закінчення 1841 р. Першої київської гімназії у 1841—1845 роках навчався на юридичному факультеті університету Св. Володимира. У 1881—1886 роках — міністр фінансів, у 1887—1895 роках — голова уряду, Комітету міністрів Російської імперії. Ініціатор та організатор заходів щодо впорядкування грошового обігу та бюджету, введення початків робітничого законодавства, реорганізації системи зовнішньої торгівлі.
Як державний діяч М.Бунге сприяв селянській реформі в Росії, котра відмінила кріпосне право. Він дбав про розвиток російської промисловості. Його особливою увагою став розвиток залізниць Росії у зв'язку з зростанням хлібного експорту з України через порти Одеси та Бердянська.
Фактично за М.Бунге Урал сформувався, як промисловий центр імперії. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції в неї подвоїли видобуток вугілля на Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.
Державна діяльність
- 1880—1881 — товариш (за сучасною термінологією — перший заступник) міністра фінансів;
- з 6.05.1881 — керівник міністерства фінансів;
- 1.01.1882—31.12.1886 — міністр фінансів;
- 1.01.1887—3.06.1895 — голова Комітету міністрів і член Державної ради;
- з 10.12.1892 — віце-голова Комітету Сибірської залізничної дороги (головою був спадкоємець престолу, майбутній Микола II)
Наукові праці
- «Теорія кредиту» (1852);
- «Основи політичної економії» (1870);
- «Банківські закони та банківська політика» (1874);
- «Курс статистики» (1865; 1876);
- «Товарні склади і варранти» (1871);
- «Поліцейське право»(1873—1877);
Література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Посилання
- http://wiki.kneu.kiev.ua/MediaWiki3/index.php/Бунге_Микола_Християнович[недоступне посилання з червня 2019]
- В. О. Горбик. Бунге Микола Християнович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 405. — ISBN 966-00-0734-5.
- Бунге Микола Християнович // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
- Сторінка «БУНГЕ МИКОЛА ХРИСТИЯНОВИЧ» інформаційно-бібліографічного ресурсу „Видатні педагоги України та світу" ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Бунге Николай Христианович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ Модзалевский Б. Л. Патлаевский, Иннокентий Иустинович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1902. — Т. 13. — С. 378–379.
- Народились 23 листопада
- Народились 1823
- Уродженці Києва
- Померли 15 червня
- Померли 1895
- Померли в Пушкіні (Санкт-Петербург)
- Випускники юридичного факультету Київського університету
- Кавалери ордена Святого Володимира 1 ступеня
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Випускники Першої київської гімназії
- Члени Державної ради Російської імперії
- Ректори Київського університету
- Німці України
- Німці Росії