Бунге Микола Християнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:07, 9 квітня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Микола Християнович Бунге
Народився11 (23) листопада 1823(1823-11-23)
Київ, Російська імперія[1]
Помер3 (15) червня 1895(1895-06-15) (71 рік)
Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[2]
Місце проживанняКиїв
КраїнаРосійська імперія
Діяльністьекономіст, професор, політик, правник, статистик, викладач університету, державний службовець, міністр фінансів
Alma materЮридичний факультет Київського університету Святого Володимира
Галузьекономіка
ЗакладКиївський університет Св.Володимира
ПосадаРектор університету
Вчене званняпрофесор
Відомі учніПатлаєвський Іннокентій Устинович[3]
ЧленствоПетербурзька академія наук
РідРід Бунге
БатькоChristian Georgievich Bunged
Нагороди
орден Святого Володимира 1 ступеня орден Святого Олександра Невського

Микола Християнович Бунге (ім'я за народженням: Ніколай-Карл-Пауль фон Бунге — нім. Nikolai Karl Paul von Bunge, — 11 (23) листопада 1823(18231123), Київ — 3 (15) червня 1895, Царське Село) — російський вчений-економіст, академік, державний діяч; міністр фінансів і голова Комітету міністрів Російської імперії.

Біографія

Народився у київській дворянській родині з німецькими коріннями. Батько — київський ветеринарний лікар Христіан-Готліб Бунге (1776—1857), дядько — Георг-Фрідріх Бунге (1722—1792), аптекар, засновник німецької євангелічно-лютеранської громади Києва.

Після закінчення 1841 р. Першої київської гімназії у 1841—1845 роках навчався на юридичному факультеті університету Св. Володимира. У 1881—1886 роках — міністр фінансів, у 1887—1895 роках — голова уряду, Комітету міністрів Російської імперії. Ініціатор та організатор заходів щодо впорядкування грошового обігу та бюджету, введення початків робітничого законодавства, реорганізації системи зовнішньої торгівлі.

Як державний діяч М.Бунге сприяв селянській реформі в Росії, котра відмінила кріпосне право. Він дбав про розвиток російської промисловості. Його особливою увагою став розвиток залізниць Росії у зв'язку з зростанням хлібного експорту з України через порти Одеси та Бердянська.

Фактично за М.Бунге Урал сформувався, як промисловий центр імперії. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції в неї подвоїли видобуток вугілля на Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.

Державна діяльність

  • 1880—1881 — товариш (за сучасною термінологією — перший заступник) міністра фінансів;
  • з 6.05.1881 — керівник міністерства фінансів;
  • 1.01.1882—31.12.1886 — міністр фінансів;
  • 1.01.1887—3.06.1895 — голова Комітету міністрів і член Державної ради;
  • з 10.12.1892 — віце-голова Комітету Сибірської залізничної дороги (головою був спадкоємець престолу, майбутній Микола II)

Наукові праці

  • «Теорія кредиту» (1852);
  • «Основи політичної економії» (1870);
  • «Банківські закони та банківська політика» (1874);
  • «Курс статистики» (1865; 1876);
  • «Товарні склади і варранти» (1871);
  • «Поліцейське право»(1873—1877);

Література

Посилання

  1. Бунге Николай Христианович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Большая российская энциклопедияМосква: Большая российская энциклопедия, 2004.
  3. Модзалевский Б. Л. Патлаевский, Иннокентий Иустинович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. ПоловцовСПб: 1902. — Т. 13. — С. 378–379.