IDO1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
IDO1
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи IDO1, IDO, IDO-1, INDO, indoleamine 2,3-dioxygenase 1
Зовнішні ІД OMIM: 147435 MGI: 96416 HomoloGene: 48082 GeneCards: IDO1
Реагує на сполуку
norharman, epacadostat[1]
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_002164
NM_008324
NM_001293690
RefSeq (білок)
NP_002155
NP_001280619
NP_032350
Локус (UCSC) Хр. 8: 39.9 – 39.93 Mb Хр. 8: 25.07 – 25.09 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

IDO1 (англ. Indoleamine 2,3-dioxygenase 1) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 8-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 403 амінокислот, а молекулярна маса — 45 326[5].

Послідовність амінокислот
1020304050
MAHAMENSWTISKEYHIDEEVGFALPNPQENLPDFYNDWMFIAKHLPDLI
ESGQLRERVEKLNMLSIDHLTDHKSQRLARLVLGCITMAYVWGKGHGDVR
KVLPRNIAVPYCQLSKKLELPPILVYADCVLANWKKKDPNKPLTYENMDV
LFSFRDGDCSKGFFLVSLLVEIAAASAIKVIPTVFKAMQMQERDTLLKAL
LEIASCLEKALQVFHQIHDHVNPKAFFSVLRIYLSGWKGNPQLSDGLVYE
GFWEDPKEFAGGSAGQSSVFQCFDVLLGIQQTAGGGHAAQFLQDMRRYMP
PAHRNFLCSLESNPSVREFVLSKGDAGLREAYDACVKALVSLRSYHLQIV
TKYILIPASQQPKENKTSEDPSKLEAKGTGGTDLMNFLKTVRSTTEKSLL
KEG

Кодований геном білок за функцією належить до оксидоредуктаз. Задіяний у такому біологічному процесі, як імунітет. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном заліза, гемом. Локалізований у цитоплазмі.

Література

  • Dai W., Gupta S.L. (1990). Molecular cloning, sequencing and expression of human interferon-gamma-inducible indoleamine 2,3-dioxygenase cDNA. Biochem. Biophys. Res. Commun. 168: 1—8. PMID 2109605 DOI:10.1016/0006-291X(90)91666-G
  • Kadoya A., Tone S., Maeda H., Minatogawa Y., Kido R. (1992). Gene structure of human indoleamine 2,3-dioxygenase. Biochem. Biophys. Res. Commun. 189: 530—536. PMID 1449503 DOI:10.1016/0006-291X(92)91590-M
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Yuasa H.J., Mizuno K., Ball H.J. (2015). Low efficiency IDO2 enzymes are conserved in lower vertebrates, whereas higher efficiency IDO1 enzymes are dispensable. FEBS J. 282: 2735—2745. PMID 25950090 DOI:10.1111/febs.13316
  • Vigneron N., van Baren N., Van den Eynde B.J. (2015). Expression profile of the human IDO1 protein, a cancer drug target involved in tumoral immune resistance. OncoImmunology. 4: E1003012—E1003012. PMID 26155395 DOI:10.1080/2162402X.2014.1003012
  • Munn D.H., Mellor A.L. (2013). Indoleamine 2,3 dioxygenase and metabolic control of immune responses. Trends Immunol. 34: 137—143. PMID 23103127 DOI:10.1016/j.it.2012.10.001

Примітки

Див. також