Соловей Валерій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 8 вересня 2021, заснована на цій версії.
Соловей Валерій Дмитрович
рос. Валерий Дмитриевич Соловей‎
Народився19 серпня 1960(1960-08-19) (64 роки)
Щастя, Новоайдарський район, Луганська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьісторик, викладач університету, політолог, дослідник
Галузьісторія, політологія і публіцистика[1]
Alma materІсторичний факультет МДУ
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Вчене званняпрофесор і професор[d]
Знання мовросійська і англійська[2]
Нагороди
IMDbID 12887136
Сайтvalerysolovei.ru
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соловей.

Вале́рій Дми́трович Солове́й (19 серпня 1960(1960-08-19), Щастя, Луганська область) — російський історик, політичний аналітик, публіцист і громадський діяч. Доктор історичних наук.

У минулому — завідувач кафедри зв'язків з громадськістю МДІМВ. Прихильник тимчасової російської окупації Криму.[3]

Біографія

Народився 19 серпня 1960 року в Щасті на Луганщині[4] в родині енергетиків. Дитинство провів на Заході України в Бурштині на івано-Франківщині. У підлітковому віці з батьками жив на Кубі.

У 1983 році закінчив історичний факультет МДУ.

З 1983 по 1993 рік — аспірант і співробітник інституту історії СРСР АН СРСР (нині інститут російської історії РАН).

У 1987 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Роль інституту червоної професури у становленні радянської історичної науки та розробці проблем вітчизняної історії, 1921—1938 рр.», ставши кандидатом історичних наук[5].

З 1993 року — експерт «Горбачов-фонду».

У травні — вересні 1995 року пройшов стажування в Лондонській школі економіки і політичних наук.

У 2005 році захистив докторську дисертацію на тему «„російське питання“ і його вплив на внутрішню і зовнішню політику Росії (початок XVIII — початок XXI ст.)», доктор історичних наук[6].

З 2009 року — член Експертної ради міжнародного аналітичного журналу «Геополітика»[7].

Коло наукових інтересів: сучасна російська політика і політична історія, російська ідентичність; член редколегії журналу «Вільна думка-XXI».

Був науковим керівником російського націоналіста Володимира Тора, який в 2011 році захистив дисертацію, яка є, згідно з даними Lenta.ru, плагіатом ряду інших робіт різних авторів[8]. Вища атестаційна комісія (ВАК) залишила в силі рішення про присвоєння Тору ступеня кандидата історичних наук.

У січні 2012 року очолив робочу групу з формування політичної партії націоналістичного спрямування «Нова сила»[9]. 6 жовтня 2012 року на установчому з'їзді партії «Нова сила» був обраний головою партії. 25 червня 2013 року Мін'юст відмовив «Новій силі» у державній реєстрації. В березні 2016 року Соловей зазначив в інтерв'ю, що партія «заморожена в зв'язку з тим, що нам погрожували репресіями»[10].

29 листопада 2017 року увійшов у передвиборний штаб голови Партії Росту Бориса Титова, де курирував ідеологію[11]. Був довіреною особою свого кандидата і представляв його на передвиборних дебатах[12].

Виступаючи в ЗМІ, Соловей регулярно критикує чинну федеральну владу та особисто президента Володимира Путіна[13].

У червні 2019 року його контракт в МДІМВ минув. Керівництво вузу попросив професора покинути навчальний заклад, оскільки він «веде антидержавну пропаганду і підриває політичну стабільність»[14]. 19 червня 2019 року Соловей повідомив, що під тиском і з політичних причин припиняє викладацьку діяльність, звільняється з МДІМВ і починає писати книгу на замовлення великого європейського видавництва[13].

20 березня 2020 року радіо «Ехо Москви» на вимогу Роскомнадзора видалило зі свого сайту відео і стенограму передачі «Особлива думка» від 16 березня 2020 року, в якій Соловей, зокрема, заявив, що, за його даними, російські власті приховують справжні цифри про смертності від коронавіруса. Соловей стверджував, що в Росії від захворювання померло 1600 чоловік, а кількість інфікованих оцінюється в 130—180 тисяч. При цьому, за офіційними даними, на 16 березня в Росії було менше 100 інфікованих і жодного померлого від COVID-19. За поясненням головного редактора сайту радіостанції Віталія Рувінського, слова Солов'я були думкою запрошеного експерта. Того ж дня Генеральна прокуратура РФ назвала слова Солов'я недостовірною суспільно значущою інформацією (фейком[15]) і заявила, що вбачає в них адміністративне правопорушення, що передбачає штраф до 100 тис. рублів[16][17][18][19][20].

У серпні 2020 року Соловей через YouTube і соціальні мережі закликав вийти на всеросійську акцію громадянської солідарності з протестуючими в Хабаровську, а також з республікою Комі і Архангельської областю, де «відмовляються реєструвати народних кандидатів», і з жителями Башкирії, відстоюють гору Куштау[21].

У вересні 2020 року Соловей був затриманий поліцією в Москві після організованої ним акції «День #змін» солідарності з протестуючими в Хабаровську і Білорусії, а також з Олексієм Навальним і політв'язнями. Її учасники без плакатів і гасел пройшли по Тверському бульвару. Через три години він був відпущений.[22][23].

Політична заява стосовно України

Неодноразово виголошував, що вважає Крим територію РФ, на питання журналіста Ехо Москви чи буде він питати дозвіл в України на перетин кордону Криму заявив, що ні[3].

З початку російсько-української війни називає російські окупаційні війська на території Донецької та Луганської області України «ополченцями». А російську окупаційну адміністрацію на території Донецької та Луганської області України «донецькою та луганською республіками».[24]

Родина

Одружений, є син Павло.

Сестра — Тетяна Дмитрівна Соловей. У 1985 році закінчила історичний факультет МДУ, з 1987 року працює там же. У 2005 році захистила у Московському педагогічному державному університеті дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук на тему «історична еволюція державної політики щодо гуманітарних наук у Росії: XIX — початок XXI ст.». Має спільні публікації з Валерієм Солов'єм. Лауреат Національної премії «Кращі книги та видавництва — 2009» Російського біографічного інституту, Російської державної бібліотеки, «Літературної газети» і культурно-просвітницького центру «Орден». Наукові інтереси: історіографія, історія етнології, ідентичність, Росія, націоналізм, етнографія народів Америки, доколумбові цивілізації[25].

Публікації

Валерій Соловей — автор і співавтор 4 монографій, кілька десятків наукових статей з історії і політиці Росії, декількох сотень газетних публікацій.

  • Соловей В.Д. Русская история: новое прочтение. — М. : АИРО-XX, 2005. — 319 с. — ISBN 5-91022-018-7.
  • Соловей В.Д. Смысл, логика и форма русских революций. — М. : АИРО-XX, 2007. — 71 с. — ISBN 978-5-91022-066-3.
  • Соловей В.Д. Кровь и почва русской истории. — М. : Русский Миръ, 2008. — 473 с. — ISBN 978-5-89577-088-7.
  • Соловей Т.Д., Соловей В.Д. Несостоявшаяся революция. Исторические смыслы русского национализма. — Москва : Феория, 2009. — 434 с. — ISBN 978-5-287-00646-4.
  • Соловей Т.Д., Соловей В.Д. Несостоявшаяся революция. — М. : АСТ : Астрель, 2011. — 541 с. — ISBN 978-5-17-072423-9.
  • Соловей В.Д. Абсолютное оружие. Основы психологической войны и медиаманипулирования. — М. : Эксмо, 2015. — 320 с. — ISBN 978-5-699-83914-8.
  • Соловей В. Д. Революtion! Основы революционной борьбы в современную эпоху. — М. : Эксмо, 2016. — 320 с. — (Мировая политика: Как это делается) — ISBN 978-5-699-92316-8.

Примітки

  1. ↑ Czech National Authority Database
  2. ↑ https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb150010096
  3. ↑ а б Валерий Соловей, "Тесак" Марцинкевич [Фрагменты стрима] КЛИРИК (укр.), процитовано 3 вересня 2021
  4. ↑ Valery Solovey (рос.). vk.com. Процитовано 9 квітня 2017.
  5. ↑ Соловей, Валерий Дмитриевич, Роль Института красной профессуры в становлении советской исторической науки и разработке проблем отечественной истории, 1921—1938 гг. : диссертация … кандидата исторических наук : 07.00.09. — Москва, 1986. — 239 с.
  6. ↑ Соловей, Валерий Дмитриевич, «Русский вопрос» и его влияние на внутреннюю и внешнюю политику России: Начало XVIII — начало XXI вв. : диссертация … доктора исторических наук : 07.00.02. — Москва, 2005. — 454 с.
  7. ↑ Международный аналитический журнал «Геополитика» (Экспертный совет)
  8. ↑ Обыкновенный фальшизм // Lenta.ru, 29 ноября 2012
  9. ↑ Валерий Соловей — О Русской партии — Русская платформа.
  10. ↑ «После выборов введут серьёзные ограничения на выезд граждан из страны». Политолог Валерий Соловей: мы перед очень серьёзными политическими переменами // Znak.com, 25.03.2016.
  11. ↑ Политолог Валерий Соловей станет куратором идеологии в штабе Бориса Титова «Дождь», 29.11.2017
  12. ↑ Михаил Зеленский. «Это не дебаты, это школьный урок» На Первом канале прошли первые предвыборные дебаты. Ими недовольны все участники. «Meduza», 28.02.2018
  13. ↑ а б Политолог Соловей заявил об уходе из МГИМО по «политическим причинам», РБК, 19.06.2019.
  14. ↑ NEWSru.com, 24 июня 2019. Ушедший из МГИМО профессор Соловей: в 2020 году Россию ждет революция, общенациональный кризис и смена режима, Путин уйдет до 2024 года
  15. ↑ Генпрокуратура: политологу Соловью грозит штраф за фейк о коронавирусе (рос.). Коммерсантъ. 20 березня 2020. Процитовано 15 квітня 2020.
  16. ↑ Политолог Соловей прокомментировал штраф за фейк о коронавирусе (рос.). РИА Новости. 20200320T1919+0300. Процитовано 22 березня 2020.
  17. ↑ Генпрокуратура пригрозила штрафом политологу за слова о жертвах вируса (рос.). РБК. Процитовано 22 березня 2020.
  18. ↑ «Эхо Москвы» по требованию Роскомнадзора удалило запись эфира с рассуждениями политолога Соловья о коронавирусе (рос.). Медиазона. Процитовано 22 березня 2020.
  19. ↑ Генеральная прокуратура Российской Федерации принимает меры по ограничению доступа к недостоверной общественно значимой информации о ситуации с коронавирусной инфекцией (рос.). genproc.gov.ru. Процитовано 22 березня 2020.
  20. ↑ Соловей Валерий. Валерий Соловей — Особое мнение — Эхо Москвы, 16.03.2020 (рос.). Эхо Москвы. Процитовано 22 березня 2020.
  21. ↑ Валерий Соловей призвал выйти на всероссийскую акцию гражданской солидарности. www.znak.com (рос.). Процитовано 12 серпня 2020.
  22. ↑ В Москве на протестной акции в поддержку Хабаровска задержали политолога Валерия Соловья. Новая газета - Novayagazeta.ru (рос.). Процитовано 19 вересня 2020.
  23. ↑ TV Rain Inc (19 вересня 2020). В Москве после акции «День #перемен» задержали политолога Валерия Соловья. tvrain.ru (рос.). Процитовано 19 вересня 2020.
  24. ↑ Война на Украине сегодня и завтра - Валерий Соловей (укр.), процитовано 4 вересня 2021
  25. ↑ Соловей Татьяна Дмитриевна

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соловей_Валерій_Дмитрович&oldid=33361706