Анахарсіс (скіф)

Анахарсіс
Східна філософія
Народження	7 століття до н. е. Скіфія
Смерть	6 століття до н. е. Гілея (Скіфія) вбивство
Ім'я при народженні	Анахарсіс
Діяльність	політик
Школа / Традиція	передфілософська «Сімох мудреців»
Історичний період	Антична філософія
Посада	король
Батько	Гнур
Анахарсіс у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Анахарсіс, Анахурс (грец. Ἀνάχαρσις / Αναχυρςις; остання чверть VII — середина VI століття до н. е.) — напівлегендарний скіфський мудрець. За деякими античними авторами, один з канонічної групи «Семи мудреців».

Життєпис

Батько — скіфський цар Гнур (син Ліка), мати — еллінка. Подорожував Елладою, де здобув славу мудреця. Спілкувався з багатьма політичними діячами, зокрема Солоном. Статуя Анахарсісові стояла в Афінах. Після повернення в Скіфію Анахарсіса у Гілеї убив рідний брат — цар Савлій. За свідченням Геродота «він загинув через те, що хотів завести іноземні звичаї, і через те, що спілкувався з еллінами». 50 сентенцій Анахарсіса згадувались у творах багатьох філософів та істориків за античного та візантійського часів.

Серед епіграфічних пам'яток Ольвії, відоме графіті першої половини VI до н. е ., яке пов'язують з сином Анахурса, а саме:
грец. "Άναγέρρης Άναχυρςő Σκ[ο]λότη[ς] Άπ[ό]λλωνι Βορῆι μέλι πατρ[ώιον άνέθηκεν]" — укр. "Анагерр Анахурсів Сколот Аполону Борею мед батьківський посвятив".

Станіслав Роксолан-Оріховський в листі до італійського гуманіста Павла Рамузіо згадував, що вся Русь-Україна шанує видатних скіфів Токсаріда та Анахарсіса. А в листі до Папи Римського Юлія ІІІ Станіслав Роксолан-Оріховський в 1551 р. зазначав: «Родом я зі скіфського племені, рутенського народу».

Див. також

• Діонісій Малий
• Греки в Україні
• Скіфи
• Іван Касіян
• Іван Максентій
• Леонтій Візантійський

Джерела

• Русяєва А. С. Анахарсіс // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 79. — ISBN 966-00-0734-5.
• Русяєва А. С. «Славетний мудрець-скіф Анахарсіс», серія «Сторінки історії України», вид. «Наукова думка», м. Київ, 2001 р. (укр.)
• Геродот. Геродота турійця з Галікарнасса «Історій» книг дев'ять, що їх називають музами / Пер. А. О. Білецького. — Х.: Фоліо, 2006. — С. 254—255 (IV.76-77).
• Гавриленко О. А..Основні риси права скіфських ранньодержавних утворень // Часопис Київського університету права. — 2007. — № 1. — С 17-22.
• Диоген Лаэртский // «О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов». — г. Москва, 1979 г. (рос.)

Посилання

• Анахарсіс // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.