Дрожжин Михайло Іванович
Дрожжин Михайло Іванович | |
---|---|
Народився | 10 січня 1901 М'ячковоd, Московська губернія, Російська імперія |
Помер | жовтень 1970 (69 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна | Російська імперія Російська республіка УНР Українська Держава Українська РСР СРСР |
Діяльність | державний діяч, політик |
Посада | депутат Верховної Ради УРСР[d] |
Партія | КПРС (жовтень 1970) |
Нагороди | |
Михайло Іванович Дрожжин (10 січня 1901, М'ячковоd, Московська губернія, Російська імперія — жовтень 1970, Київ) — український радянський діяч, 1-й секретар Сталінського обкому КП(б)У, 2-й секретар Чернігівського обкому КП(б)У. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938—1947). Член Ревізійної комісії КП(б)У (1938—1949).
Біографія
Народився 10 січня 1901 року в родині робітника-коваля в селі М'ячково, тепер Коломенський район, Московська область, Росія (за даними газет 1938 року — народився в місті Луганську). З 1909 по 1912 рік навчався в Пушкінській школі міста Луганська. З 1912 по 1914 рік — учень ремісничого заводського училища в Луганську.
Трудову діяльність розпочав у травні 1914 року токарем Луганського паровозоремонтного заводу Гартмана. Працював на паровозоремонтному заводі до 1922 року.
У 1919 році, як рядовий червоноармієць, брав участь в обороні Луганська від військ генерала Денікіна. У 1921 році вступив до комсомолу.
У 1922—1925 роках — у Червоній армії. Служив у прикордонному загоні військ ДПУ Криму в місті Севастополі.
З березня 1925 по травень 1929 року — токар Луганського паровозоремонтного заводу імені Жовтневої революції.
Член ВКП(б) з лютого 1926 року.
У 1929—1930 роках — член правління Луганської окружної кредитної спілки.
У 1930—1932 роках — голова правління Луганської районної колгоспної спілки (колгоспцентру), член правління Луганського районного галузевого кооперативного товариства по заготівлі зернових культур (райкоопзерно).
У 1932—1937 роках — старший майстер 11-го і 12-го прогонів новопаровозного цеху Луганського (Ворошиловградського) паровозоремонтного заводу імені Жовтневої революції. З 1933 по 1934 рік без відриву від виробництва навчався в Луганському вечірньому комуністичному університеті.
З березня 1937 року — секретарем комітету КП(б)У новопаровозного цеху Ворошиловградського паровозоремонтного заводу імені Жовтневої революції.
З кінця 1937 по 1938 рік — 2-й секретар Ворошиловградського міського комітету КП(б)У Донецької області.
У 1938—1940 роках — в.о. 1-го секретаря, 1-й секретар Краматорського міського комітету КП(б)У Сталінської області.
26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Краматорській виборчій окрузі № 262 Сталінської області
З березня 1940 року — 3-й секретар Сталінського обласного комітету КП(б)У.
Учасник німецько-радянської війни з серпня 1941. У 1941—1943 року — член Військової ради оперативної групи гвардійських мінометних частин Чорноморської групи військ Північно-Кавказького і Закавказького фронтів.
У червні 1943 — лютому 1944 року — 1-й секретар Сталінського обласного комітету КП(б)У.
У травні 1944 — березні 1948 року — 2-й секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У. Потім перебував на навчанні.
У вересні 1954 — жовтні 1970 року — начальник господарчого управління Міністерства внутрішніх справ (МВС) Української РСР.
Помер у жовтні 1970 року в місті Києві.
Звання
- полковий комісар
- полковник
Нагороди
- орден Леніна (22.02.1943)
- орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
- медаль «За оборону Сталінграда»
- медаль «За оборону Кавказу»
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1965)
- медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
- медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
Джерела
- Дрожжин Михайло Іванович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 3, арк. 207—208.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 42.
- Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]: газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
- Михаил Иванович Дрожжин // Краматорская правда: газета. — Краматорск, 1938. — № 115 (2205). — 22 травня. — С. 1.
- Михаил Иванович Дрожжин // Краматорская правда: газета. — Краматорск, 1938. — № 144 (2234). — 25 червня. — С. 2.
- Дрожжин Михаил Иванович, полковник, 1901 г. р. // Вебсайт «Память народа». (рос.)
- М. І. Дрожжин: некролог // Вечірній Київ: газета. — Київ, 1970. — № 249 (8028). — 23 жовтня. — С. 4.
- Дрожжин Михаил Иванович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)
- Народились 10 січня
- Народились 1901
- Уродженці Московської губернії
- Померли 1970
- Померли в Києві
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За оборону Сталінграда»
- Нагороджені медаллю «За оборону Кавказу»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Перші секретарі Донецького обласного комітету КПУ
- Другі секретарі Чернігівського обласного комітету КПУ
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Депутати Верховної Ради УРСР 1-го скликання