Березне
| Березне | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Рівненська область | ||||||||
| Район |  Рівненський район
| ||||||||
| Засноване | |||||||||
| Перша згадка | [1445 (579 років) | ||||||||
| Магдебурзьке право | 1584 | ||||||||
| Статус міста | з 2000 року | ||||||||
| Населення | ▼ 13 284 (01.01.2019)[1] | ||||||||
| Площа | 3,5 км²[1] | ||||||||
| Густота населення | 3825.7 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 34600—34606 | ||||||||
| Телефонний код | +380-3653 | ||||||||
| Координати | 51°00′ пн. ш. 26°45′ сх. д.H G O | ||||||||
| Водойма | річка Случ | ||||||||
| День міста | перший день Трійці | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Малинськ | ||||||||
| До станції | 22 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - автошляхами | 66 км[2] | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Березнівська міська рада | ||||||||
| Адреса | 34600, Рівненська обл., Березнівський р-н, м. Березне, вул. Київська, 5 | ||||||||
|
| |||||||||
Бере́зне (у минулому також Андрі́їв) — місто в Україні, центр Березнівської міської громади Рівненського району Рівненської області. Населення становить 13 284 особи (2019).[1]
Місто розташоване на лівому березі річки Случ, за 22 км від залізничної станції Малинськ на лінії Рівне—Сарни, за 66 км від Рівного. Основними підприємствами Березного є: молокопереробне підприємство ТзОВ «Бімол», функціонує перша і єдина в Україні Українська сірникова фабрика; ДП «Березнівський лісгосп», ЗАТ «Продовольча компанія „Десна-2“», швейна фабрика «Укленко» та ін.
Відоме з 1584 року. Статус міста з 2000 року.
Географія
Клімат
Клімат у місті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[2] Опадів 630 мм на рік.[2] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 30 мм.[2] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 90 мм.[2] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм.[2] Пересічна температура січня — -5.5 °C, липня — 18.7 °C.[2] Річна амплітуда температур становить 24.2 °C.[2]
| Клімат Березного | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,5 | −1,3 | 3,4 | 12,4 | 19,3 | 23,0 | 24,0 | 23,1 | 18,4 | 12,0 | 5,0 | 0,0 | 11,4 |
| Середня температура, °C | −5,5 | −4,5 | −0,3 | 7,5 | 13,7 | 17,6 | 18,7 | 17,6 | 13,3 | 7,9 | 2,4 | −2,6 | 7,2 |
| Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,7 | 8,2 | 12,2 | 13,4 | 12,2 | 8,3 | 3,8 | −0,1 | −5,1 | 3,0 |
| Норма опадів, мм | 37 | 31 | 30 | 45 | 59 | 90 | 87 | 67 | 57 | 42 | 42 | 43 | 630 |
| Джерело: Climate-Data.org (англ.) | |||||||||||||
Історія
- Перша достовірна письмова згадка про Березне відноситься до 1445 року.
- в 1549 році з населення стягували 20 грошів з «диму»[3].
- раніше вважалося першою згадкою 1584 рік.
- Маріанна Семашко, донька Миколи, привнесла своєму чоловікові Станиславові Даниловичові Березне та замок як віно.
- 27 березня 1793 — після другого поділу Польщі Березне входить до складу Російської імперії; населення села становить 1086 мешканців.
- кінець XIX століття — населення Березного становить 3,4 тис. мешканців.
- 1920 — Березне ввійшло до складу Польщі, місто Костопільського повіту Волинського воєводства.
- 1933, 27 жовтня — розпорядженням міністра внутрішніх справ розширено територію міста шляхом вилучення з сільської ґміни Березне і включення до міста передмістя Березне, передмістя Сільце і маєтку Липки[4].
- 1939 — внаслідок радянської анексії західноукраїнських земель, Волинь входить до складу Радянського Союзу; Березне входить до Рівненської області.
- 1941 — Березне зайняли німецькі війська.
- У липні 1941 року після прийняття Акту проголошення Української Держави (30 червня) в Березному поряд із низкою сусідніх містечок за ініціативи місцевого керівництва ОУН(б) відбулося проголошення державності України[5]. Березне входило до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ[6].
- 1944 — Березне зайняте частинами Радянської армії.
- 18.12.1957 — Березне отримує статус селища міського типу.
- 1700 — Перейменування з Андріїва в Березне.
- 21 грудня 2000 — Постановою Верховної Ради України № 2193-III смт Березне віднесено до категорії міст районного значення[7].
- 2002 — за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в місті проживають 13 669 осіб.
Населення
Станом на 1 січня 2019 року, населення становить 13 284 особи.[1]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,84 % |
| російська | 1,02 % |
| білоруська | 0,07 % |
| болгарська | 0,01 % |
| вірменська | 0,01 % |
| молдовська | 0,01 % |
Освіта і культура
Березнівський ліцей-інтернат спортивного профілю
Березнівський ліцей спортивного профілю був відкритий 15 серпня 2003 року розпорядженням голови обласної державної адміністрації. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 25 грудня 2003 року заклад був реорганізований в Березнівський ліцей–інтернат спортивного профілю Рівненської області. Засновником ліцею-інтернату є Березнівська районна державна адміністрація.[9]
Лісовий коледж
Найвідомішим навчальним закладом Березного є Березнівський лісовий коледж, заснований у 60-х роках XX століття. Основні фахові напрямки коледжу — лісове господарство і бухгалтерський облік.
Восени 1979 року неподалік території Березнівського лісового коледжу за ініціативою колишнього директора М. М. Новосада були розпочаті роботи по створенню дендрарію площею близько 30 га. Сьогодні це Березнівський державний дендрологічний парк.
Дендрологічний парк
Березнівський державний дендрологічний парк слугує базою науково-дослідницьких робіт з вивчення і забезпечення лісової флори українського Полісся. В парку зростає близько 850 видів, форм і різновидностей дерев і чагарників, 200 видів квітково-трав'янистої рослинності, які розміщенні за ботаніко-географічними систематичними ділянками.
Березнівський краєзнавчий музей
У місті розташований краєзнавчий музей, заснований у 1981 році.
В музеї працюють відділи народознавства та історії. На сьогоднішній день в фондах Березнівського краєзнавчого музею нараховується понад 5 тисяч експонатів основного фонду і близько 5 тисяч експонатів допоміжного фонду. У відділі історії працюють виставки «Березнівщина в далекому минулому» (первісно-общинний лад, середньовіччя), «Наш край в роки Першої світової війни», «Наш край за часів Речі Посполитої (1921—1939)», «Березнівщина в роки Другої світової війни», «Діяльність ОУН-УПА на території Березнівського району», «Наші земляки в Афганістані». У краєзнавчому відділі експозиції розповідають про ремесла, промисли, основні заняття, побут, одяг, головні убори, взуття жителів Березнівського Полісся в минулому (більшість експонатів датовано кінцем XIX — початку XX століття).
Березнівська центральна районна бібліотека
Березнівська центральна районна бібліотека — це публічна, культурно-освітня, інформаційна установа. За весь період існування корегувалась структура і функції бібліотеки, але завжди залишилось незмінним основне її суспільне призначення-служити людям, бути їм світочем знань науки і культури. За польської окупації у Березному було дві семирічні школи: одна — польська, друга — українська. Однак, в останній — вживання рідної мови обмежувалось.
Березнівська центральна районна дитяча бібліотека
,_%D0%BC.%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B5,_%D0%B2%D1%83%D0%BB.%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0.jpg)
Березнівська центральна районна дитяча бібліотека — культурно-освітня, виховна, науково- інформаційна установа, центр бібліотечно-бібліографічного обслуговування дітей і підлітків, районне сховище, яке забезпечує повноту репертуару видань для дітей. Вона є методичним і консультаційним центром для бібліотек, що обслуговують дітей району.
Релігія
У м. Березне діють православні церкви. Зокрема, Свято-Покровська парафія , парафія Різдва Богородиці ПЦУ. 13 грудня 2010 року настоятелем Свято-Покровської парафії призначено протоієрея Мирослава Синицю, який започатковує у місті парафіяльну недільну школу для дорослих та дітей. В школі вивчають такі предмети: Священне Писання Старого і Нового Завітів, Закон Божий, елементи церковного співу, декоративно-прикладне мистецтво, вишивання, писанкарство. В діяльності школи передбачені паломницькі поїздки по святих місцях, літні табори відпочинку тощо. Також в місті знаходяться Свято-Миколаївська та Свято-Троїцька парафії Російської Православної Церкви в Україні
Також у місті проводяться зібрання християн-дослідників Біблії[10].
Свято-Миколаївська церква
,_%D0%BC.%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B5,_%D0%B2%D1%83%D0%BB.%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0.jpg)
Свято-Миколаївська церква в м. Березне, побудована в 1845 році. На відміну від стандартизованого храмового зодчества минулих століть Миколаївський храм, збудований з каменю, як і дзвіниця. Храм возведений за канонами східно-обрядового стилю храмобудування — хрестоподібний, а також з одним центральним куполом та одним престолом, іконостас столярної роботи триярусний з різбленими колонами.
У 1984 році було поновлено іконостас, зроблена та позолочена різьба, у храмі переписані ікони; в 1997 році вдруге церква розписана масляними фарбами, а в 2001 році на території храму був поставлений хрест-пам´ятник на честь 2000-ліття Різдва Христового.
На сьогодні Свято-Миколаївська святиня — найвизначніша пам´ятка м. Березне. Ще при в´їзді в нього проглядається її масивний купол як символ витривалості і мужності перед злими вітрами історії та прообраз тендітної чаші воскреслої віри березнівчан.
Належить релігійній громаді Російської Православної Церкви в Україні
Відомі особи
- Байрамов Гельди Мамедович[11]
- Бондаренко Михайло Федорович[12]
- Баранчук Зіновій Титович[13]
- Боровець Борис Тимофійович — письменник, журналіст.
- Дудко Павло Антонович[14]
- Лелюк Юрій Іванович — радянський та український футболіст, що грав на позиції півзахисника і захисника.
- Рачок Павло Трохимович — поет, журналіст.
- Ярмолюк Надія Миколаївна — поетеса, журналіст, редактор газети «Надслучанський Вісник».
- Синякевич Ігор Макарович (1940) — український лісівник, економіст, доктор економічних наук, професор Національного лісотехнічного університету України, віце-президент Лісівничої академії наук України (ЛАНУ)[15].
- Томілін Володимир Юрійович — старший сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2017, загинув під час боїв за Мар'їнку.
- Ходоровский Іван Васильович (1952-2019) — видатний український художник, чиї роботи відомі по всій Україні та за кордоном
Примітки
Джерела
- ↑ а б в Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF). Киів: Державна служба статистики України. 2019. с. 60. Архів (PDF) оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - ↑ а б в г д е ж Berezne climate: Average Temperature, weather by month, Berezne weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 17 жовтня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ Березнівська районна рада
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 października 1933 r. o zmianie granic miasta Bereźne w powiecie kostopolskim, województwie wołyńskiem. (пол.)
- ↑ Ігор Марчук (2 червня 2017). Брати по зброї. Як бандерівці та петлюрівці “Костопільську Січ” створювали. Історична правда. Процитовано 9 вересня 2019.
- ↑ Коротун, 1996, с. 13.
- ↑ Про віднесення селища міського типу Березне Березнівського району Рівненської області до категорії міст районного значення
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 28 грудня 2018.
- ↑ Березнівський ліцей-інтернат спортивного профілю. blisp (рос.). Процитовано 4 січня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 червня 2010. Процитовано 6 червня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Байрамов Гельди Мамедович (Григорій Михайлович). Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 29 квітня 2015.
- ↑ Бондаренко Михайло Федорович. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 30 квітня 2015.
- ↑ Баранчук Зіновій Титович. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 30 квітня 2015.
- ↑ Дудко Павло Антонович. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 29 квітня 2015.
- ↑ Реєстр дійсних членів (академіків) ЛАНУ. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 27 червня 2015.
Книги
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.
- Bereźne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 150. (пол.).— S. 150. (пол.)
- Bereźne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 107. (пол.).— S. 107. (пол.)
Посилання
- Облікова картка на сайті Верховної Ради України [Архівовано 12 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Фотогалерея Березного на Flickr
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
 Населені пункти Березнівського району | |
|---|---|
| Міста | |
| Смт | |
| Села | Адамівка · Антонівка · Балашівка · Бистричі · Білка · Більчаки · Богуші · Бронне · Ведмедівка · Велика Купля · Велике Поле · Великі Селища · Вілля · Вільхівка · Вітковичі · Глибочок · Голубне · Городище · Грушівка · Грушівська Гута · Губків · Друхів · Замостище · Зірне · Іванівка · Кам'янка · Карачун · Князівка · Колодязне · Кургани · Лінчин · Малинськ · Малушка · Маринин · Михалин · Моквин · Мочулянка · Новий Моквин · Озірці · Орлівка · Підгало · Поліське · Поляни · Прислуч · Сівки · Совпа · Тишиця · Хмелівка · Хотин · Яблунне · Ялинівка · Яринівка · Яцьковичі |
