Олег
| Олег | |
|---|---|
| Особове ім'я | |
| Стать | чоловіче ім'я |
| Значення | можл. «святий, священний» |
| Походження | можл. від староскандинавського — Hélgi |
| Жіноча форма | Ольга |
| По батькові чол | Олегович |
| По батькові жін | Олегівна |
| Іменини | 3 жовтня, 16 травня |
| Іншими мовами: | |
| Пошук статей у Вікіпедії | які починаються з імені містять ім'я |
У дужках наведено зменшені форми | |
 Олег у Вікісховищі | |
Оле́г — чоловіче ім'я. Було одним із дохристиянських імен Рюриковичів, потім протягом тривалого часу не використовувалося. Повернулося в ужиток наприкінці XIX ст. Жіноча форма — Ольга.
Українські зменшені форми — Олько, Олежик, Олежка, Олежа, Олежко.
Етимологія
Норманська версія
За найпоширенішою версією, ім'я Олег (д.-рус. Ольгъ) — слов'янізована форма скандинавського імені Гельгі (норв. Hailaga, швед. Hélgi), утвореного від helgi («святий», «священний»)[1]. Заміна початкового *hel- на ol- могла відбутися відповідно до фонетичних законів східнослов'янських діалектів (пор. прасл. *elenь > укр. і рос. олень, грец. Ἑλένη > укр. Олена).
Існують й інші версії походження імені. Польський мовознавець Станіслав Роспонд у своїй роботі «Структура та класифікація східнослов'янських антропонімів» відносить ім'я Олег до ряду інших східнослов'янських антропонімів, а саме «до іменних архетипів, що не зустрічаються де-небудь в іншому місці». «Деякі з цих архетипів — пише Роспонд, — підтверджуються античними джерелами… Сюди ж варто додати неправильно визнані нордичними форми Олег ', Ольга, Ігор, Г'лѣб', Улѣб', Дулѣб'». Давньоруське Ольгъ також порівнюють з лит. Alg, жін. рід Alga («дар», «винагорода»), звідки походить і Algirdas («Ольгерд»)[джерело?].
Слов'янська версія
- Відомі слов'янські слова «льгк», «ольгчити», «ольгчатися», «льгота», «вольгота», «вольготний», що вказує на таке значення імені Олег — вільний; той, хто звільняє[джерело?].
- У слов'янських мовах зафіксовані імена Oleg (Oley) (чеськ. у 1088 р.), Olek (Welek), топоніми Ologast, Wolegast, Wolgast та ін.[2].
- У руських билинах згадується ім'я Вольга чи Волх.
- Невідомо жодного випадку, коли хтось із числе́нних руських Олегів звався б у будь-якому джерелі «Гельґі», чи, навпаки, якийсь відомий у джерелах Гельґі був відомий у руських літописах як «Олег»[джерело?].
- Жодне скандинавське джерело нічого не знає про Віщого Олега. Натомість, слово «віщий» має спільний корінь зі слов'янськими словами «звіщати», «провіщати», «вість», «звістка»[джерело?].
Балтська версія
Існують імена литовського походження, що мають той же корінь: Ольгерд, Ольгимонт (у латиській та литовській мовах у формах «Algirdis», «Algimantas»). Cлово «algas» у балтських мовах означає «винагорода»[джерело?].
Ця версія пояснює спорідненість «Олег» із скороченою формою імені «Алік», «Аля»[джерело?].
Історія
Незважаючи на те, що Олег Брянський (у хрещенні Леонтій, у чернецтві Василій) був канонізований ще в XIV ст., саме ім'я Олег не вважалося канонічним: на відміну від таких дохристиянських руських імен як Борис і Гліб, які стали православними зразу після канонізації князів Бориса і Гліба (у хрещенні Романа і Давида). У Російській імперії воно повернулося до вжитку тільки наприкінці XIX ст., пов'язане зі зростанням інтересу до давньоруської історії. Олегом назвали одного з синів великого князя Костянтина Костянтиновича.
Іменини
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (квітень 2019) |
- За православним календарем (новий стиль) — 3 жовтня (ст. ст. 20 вересня), день пам'яті Олега Брянського
- За католицьким календарем — 1 вересня, 29 квітня, 21 травня, 4 липня
Відомі носії
- Олег Недава (26 жовтня 1969 р.) — народний депутат України України VIII скликання член депутатської фракції «Блок Петра Порошенка», заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
- Олег Барна(1967) — український громадсько-політичний діяч, правозахисник, педагог. Народний депутат України VIII скликання.
- Олег Березюк (1969) — український політик, народний депутат України VIII скликання. Член партії Об'єднання «Самопоміч».
- Олег Брянський (1245—1307) — князь брянський. Згадується в Галицько-Волинському літописі.
- Олег Віщий — київський князь династії Рюриковичів.
- Олег Гусєв (1983) — український футболіст, півзахисник «Динамо» (Київ) і національної збірної України.
- Олег Курський (? — після 1228) — князь курський до 1206 і після 1228 з династії Рюриковичів, гілки Ольговичів.
- Олег Ляшко(1972) — український політик, народний депутат України, журналіст. Лідер Радикальної партії Олега Ляшка.
- Олег Мусій (1965) — український лікар, громадський діяч; організатор медичної служби на Євромайдані; міністр охорони здоров'я України (2014); народний депутат України 8 скликання.
- Олег Ольжич — український поет, археолог і політичний діяч, син Олександра Олеся.
- Олег Святославич (1053—1115) — чернігівський князь, засновник династії Ольговичів.
- Олег Скрипка — український музикант, вокаліст, композитор, лідер гурту «Воплі Відоплясова».
- Олег Тягнибок (1968) — український політик, голова політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода». Народний депутат України ІІІ, IV та VII скликань, кандидат на посаду Президента України на виборах 2010 та 2014 років.
- Олег Ярославич (†1187) — князь галицький (1187), син Ярослава I Осмомисла і Насті з роду Чагрів.
- Олег Тунєв (1977) — український музикант, бітмейкер, екс-учасник гурту «Вхід у змінному взутті».
- Олег Михайлюта (1974) музикант, фронтмен гурту «ТНМК»
Див. також
- Олег — село в Україні, у Роздільнянському району Одеської області.
Примітки
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Гедеонов С. А. Варяги и Русь. М., 2005, с. 182—185
Джерела
- Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей. Словник-довідник. — 2005. — C. 84.