Мусій Олег Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Степанович Мусій
Олег Степанович Мусій
Олег Мусій у 2014
18-й Міністр охорони здоров'я України
27 лютого 2014 — 2 грудня 2014
Президент

Олександр Турчинов (в.о.) ;

Петро Порошенко
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк
Попередник Раїса Богатирьова
Народився 12 травня 1965(1965-05-12) (56 років)
с. Переспа, Сокальський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР СРСР
Виборчий округ № 124 — Сокаль, Червоноград, Добротвір — Львівська область
Відомий як організатор Медичної Служби Штабу Національного Спротиву під час Євромайдану
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Освіта Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Політична партія безпартійний
У шлюбі з Одружений
Діти Тетяна, Христина
Професія лікар
Нагороди
Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
Грамота Верховної Ради України
musii.org/uk/
Олег Степанович Мусій на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
8-го скликання
безпартійний (самовисуванець) 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Оле́г Степа́нович Мусі́й (нар. 12 травня 1965(19650512), село Переспа, Сокальський район, Львівська область) — український лікар, громадський діяч; організатор медичної служби на Євромайдані; міністр охорони здоров'я України в уряді Арсенія Яценюка (лютий — грудень 2014 року); народний депутат України 8 скликання.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 12 травня 1965 року в селі Переспа Сокальського району Львівської області в родині службовців.

Після закінчення із золотою медаллю середньої школи середньої школи № 1 міста Сокаля у 1982 став студентом лікувального факультету Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця. Фах — анестезіологія і реаніматологія. Під час навчання активно займався науковою роботою.

З 1983 й до закінчення навчання у 1988 був членом правління Студентського наукового товариства ім. О. А. Киселя.

У 1987—1988, навчаючись, працював медбратом у відділенні реанімації Київської клінічної лікарні № 25.

У 1988 закінчив Київський медичний інститут ім. О. О. Богомольця, спеціальність — анестезіологія і реаніматологія.

Із серпня 1988, працюючи у Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії, пройшов інтернатуру з анестезіології-реаніматології на відповідній кафедрі Київського медінституту.

До травня 1992 працював лікарем анестезіологом-реаніматологом відділення відновлюваного лікування НДІ нейрохірургії.

У 2008 після закінчення спеціалізації у Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика отримав другу лікарську спеціальність «Організація і управління охороною здоров'я».

У грудні 2009 отримав вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров'я».

Проходив навчання у Польщі, США, Фінляндії, Австрії, Німеччині.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Олег Мусій зарекомендував себе як громадський діяч з початку 1990-их років.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

27 лютого 2014 року був призначений міністром охорони здоров'я України, а вже 1 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів відсторонив Олега Мусія від виконання повноважень і призначив виконувачем обов'язків заступника міністра охорони здоров'я-керівника апарату Василя Лазоришинця.[3]

20 жовтня 2014 року прем'єр Арсеній Яценюк проголосив з парламентської трибуни, що міністра Мусія відсторонено від посади «за повний провал і корупцію в Мінздоров'я, за те, що не забезпечена закупівля медичних препаратів і лікарських засобів, за те, що ціни на ліки як зростали, так і зростають далі»[4].

Окружний адміністративний суд м. Києва визнав, що розпорядження Кабінету Міністрів України про відсторонення не відповідає законодавству, але відмовився прийняти позов про визнання його незаконним[5]. 2 грудня 2014 року Верховна Рада України звільнила Олега Мусія з посади Міністра охорони здоров'я України[6], а 3 грудня 2014 року Кабінет Міністрів розпорядженням № 1191-р скасував власне розпорядження про відсторонення Олега Мусія з посади[7].

На парламентських виборах 2014 року переміг по виборчому округу № 124.[1]

31 серпня 2015 року вийшов із складу фракції Блоку Петра Порошенка на знак протесту проти голосування законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади.[8]

З 2015 по 2019 рік, член політради партії Громадський рух «Народний контроль».[9]

З 2019 року — позапартійний.

Законотворча діяльність[ред. | ред. код]

11 серпня 2015 року народний депутат Олег Мусій зареєстрував законопроект № 2491а «Про внесення змін до деяких законів України щодо введення історично обґрунтованого найменування рубль як меншої частини грошової одиниці України гривні».[10]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • почесна відзнака SEEMF (2011) за внесок в галузь управління та політики в системах охорони здоров'я Південно-Східної Европи[12];
  • медаль «За працю та звитягу в медицині» (2011);
  • медаль «За розповсюдження медичних знань» (2012);

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений. Має двох доньок — Тетяну та Христину.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 2019-06-15. 
  2. Олег Мусій: Медична служба Майдану надавала допомогу всім, у тому числі й пораненим беркутівцям. DT.ua. Процитовано 2019-06-15. 
  3. ​Кабмін відсторонив голову МОЗ Мусія. ukranews.com. 1 жовтня 2014. 
  4. Цензор.НЕТ. Мусий отстранен "за полный провал и коррупцию в Минздраве", - Яценюк. Цензор.НЕТ (ru). Процитовано 2020-12-17. 
  5. Суд визнав звільнення екс-глави МОЗ Мусія незаконним. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2020-12-17. 
  6. Верховна Рада України прийняла Постанову "Про звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України". www.rada.gov.ua. Процитовано 2020-12-17. 
  7. Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 887. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 2020-12-17. 
  8. Нардеп Мусій заявляє про вихід із фракції "Блок Петра Порошенка". interfax.com.ua. 31 серпня 2015. 
  9. Новая партия «Народный контроль» идет на местные выборы Архівовано 29 вересень 2015 у Wayback Machine. // НБН. — 2015. — 4 липня.
  10. Мусій пропонує Раді перейменувати копійку на рубль // Економічна правда, 11.08.2015.
  11. а б Мусій Олег Степанович :: Керівники галузі охорони здоров’я :: Історія :: Галузь :: МОЗ України. web.archive.org. 2015-02-13. Процитовано 2020-12-17. 
  12. МУСІЙ Олег Степанович — Доктор Олег Мусій. musii.org (uk-ua). Процитовано 2019-06-15. 
  13. Нагородний фронт. Кому Аваков подарував 400 стволів. Українська правда (uk). Процитовано 2020-12-17. 

Посилання[ред. | ред. код]