Національний художній музей Білорусі

Національний художній музей Республіки Білорусь
біл. Нацыянальны мастацкі музей Рэспублікі Беларусь
53°53′53.999988099999″ пн. ш. 27°33′38.000016100003″ сх. д.
Тип	художня галерея
Статус спадщини	Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Країна	Білорусь
Розташування	вул. Леніна, 20 Мінськ, Білорусь
Засновано	24 січня 1939
Відкрито	1939
Фонд	30 000 ± 100
Відвідувачі	215 800 осіб (2012)
Директор	Володимир Прокопцевd
Сайт	artmuseum.by
Національний художній музей Білорусі (Білорусь)
Національний художній музей Білорусі у Вікісховищі

Банкнота у 1000 білоруських рублів із зображенням будівлі Національного художнього музею Республіки Білорусь

Хол нового корпусу

Національний художній музей Республіки Білорусь (біл. Нацыянальны мастацкі музэй Рэспублікі Беларусь) — найбільший музей мистецького профілю в Білорусі (НХМ РБ).

Історія

Довоєнний період

Державна художня галерея БРСР була створена наказом Ради Народних комісарів Білорусі від 24 січня 1939. Первісну колекцію творів мистецтва розмістили в 15 залах Вищої комуністичної сільськогосподарської школи. Переважали релігійний живопис, відібраний із костелів і церков. В переліку набраних творів були також графіка, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво. Декілька творів мистецтва в художню галерею були передані з інших периферійних музеїв Гомеля, Могильова, Вітебська і самого Мінська, невелику кількість передали з інших музеїв тодішнього СРСР, що було хибною практикою. (За часів СРСР практикою було розорення художніх музеїв і продаж музейних скарбів за кордон).

Першим радянським директором художньої галереї призначили Михолапа Миколая Прокоповича (1886–1979).

Агресивна політика СРСР на західних кордонах привела до захоплення районів Західної Білорусі і реквізиції художніх скарбів з тамошніх палаців, костелів і церков, вивезених в Мінськ. До початку Другої світової війни галерея утримувала 2 711 творів мистецтва, але в експозиції було лише 400. З початком війни галерею покинули напризволяще і колекції в хаосі відступу — не вивезли. Галерея була пограбована.

Повоєнний радянський період

Практично в повоєнний період музей створювали наново. Адже вдалося повернути лише мізерну кількість довоєнних експонатів. Для художньої галереї відвели чотири зали Будинку радянських Професійних спілок. Кількість експонатів на 1946 становила всього триста сімнадцять (317).

10 липня 1957 художню галерею перейменували в Державний художній музей БРСР. За вісім років спромоглися вибудувати нову споруду художнього музею.

Проект нового музею створив архітектор Бакланов Михайло Іванович. Це двоповерхова споруда в стилі сталінського ампіру з відкритою колонадою та нішами зі скульптурами на головному фасаді. Музейна споруда має всього десять (10) залів на двох поверхах та відкриту внутрішню галерею, призначену для тимчасових виставок.

На листопад 1957 кількість експонатів збільшили до 3 000.

Незалежна Білорусь

У 1989 музею передали одну споруду на вулиці Кірова, буд. № 25, де размістили лекторій та служби музею. Також дозволено мати власні реставраційні майстерні.

У 1993 почато будівництво нового крила музею — це прибудова до головної споруди, проект створив архітектор В. С. Белянкін. З того ж 1993 музей знову перейменовано на Національний художній музей Республіки Білорусь.

У 1994 музей створив власний архів.

У 1999 в підпорядкування НХМ РБ передали також 5-поверхову споруду по вул. Леніна, б. № 22.

У 2000 в Мінську відкрито ще одну філію — «Будинок Ваньковичів». Філія висвітлюватиме культуру та мистецтво першої половини 19 ст., хоча експозиція їх небагата. Трагічна історія Білорусі в 20 ст. не сприяла накопиченню мистецьких скарбів 19 ст. в країні.

В серпні 2020 працівники музею долучилися до протесту з вимогою відставки керівника Білорусі Олександра Лукашенка.

Склад збірок

Роз'єднання радянської Білорусі з Литвою та Польщею перевело відповідні литовські і польські твори в розряд закордонного мистецтва. Найбільшим в повоєнний період став радянський та російський відділ — на тлі значної русифікації Білорусі як республіки. Твори російських художників походили перебільшено з приватних колекції. Але довга відсутність розробленої концепції розвитку музею обумовила випадковість набраних експонатів. Найбільш повно представлено мистецтво Російської імперії та СРСР - при відсутності багатьох художників чи цілих періодів, представлених пунктиром або випадковими, або не найкращими творами (Левицький Дмитро Григорович, майстри ампіру і пізнього класицизму, передвижники, Світ мистецтва (товариство)). Серед найкращих здобутків музею російського відділу - низка творів Костянтина Коровіна та ескізи Михайла Нестерова. Серед творів Михайла Врубеля — невелика збірка його майоліки.

Галерея

Мистецтво Російської імперії

• 
  Левицький Дмитро Григорович. «Портрет Тетяни Рознатової», 1781
• 
  Федір Рокотов. «Портрет Анни Кутайсової». Початок 1780-х
• 
  Костянтин Коровін. «Гурзуф. Вечір», 1906
• 
  Мурашко Олександр Олександрович. Портрет Л. М. Бенуа. Полотно, олія
• 
  Михайло Нестеров. «Сестри», 1915
• 
  Сергій Судєйкін. «Пантоміма», 1914
• 
  Філіп Малявін. «Російська селянка», 1916
• 
  Олександр Головін. «Квіти на столі», 1910-ті
• 
  Олександр Головін. «Осінній пейзаж», 1910-ті
• 
  Худ. Ілля Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султану. Ескіз.
• 
  Ілля Рєпін. «Українка біля тину», 1876
• 
  Ілля Рєпін. «Акторка Марія федорівна Андрєєва», 1905
• 
  Станіслав Жуковський. «Садиба восени», 1906
• 
  Станіслав Жуковський. «Минуле. Кімната дворянської садиби», 1912
• 
  Станіслав Жуковський. «Кутова гостинна», 1916
• 
  Василь Пукирєв. «Нерівний шлюб». Авторський варіант, 1875
• 
  Архип Куїнджі. «Березовий гай», 1901
• 
  Ілля Машков. «Портрет жінки», 1908
• 
  Михайло Врубель. «Садко», 1898—1899

Білоруське мистецтво

• 
  «Параскева». Середина — вторая половина XVI в.
• 
  Царські ворота, XVI в.
• 
  Анонім. «Портрет Юрія I Радзивілла». Перша половина XVII ст.
• 
  «Слуцький пояс», XVIII ст.
• 
  Юзеф Хескі. «Портрет Станіслава Августа Понятовського». 1783
• 
  Іван Хруцький. «Портрет невідомої з квітами та плодами», 1838
• 
  Фердинанд Рущиц. «Біля костелу», 1899
• 
  Юдель Пен. «Портрет Марка Шагала». Середина 1910-х.
• 
  М. Кунін. «Искусство коммуны». 1919
• 
  В. Кудревич. «Утро весны». 1924
• 
  Я. Дроздович. «Обсерватория на кольце Сатурна». 1931
• 
  М. Савицький. «Партизанська мадонна». 1978
• 
  М. Данциг. «Мой город старый-молодой». 1972
• 
  Израїль Басов. «Дома та дерева». 1972

Європейське мистецтво

• 
  Венеціанська школа, «Венеціанський прокуратор з листом», сер. 16 ст.
• 
  Анонім. Портрет Януша Антонія Вишневецького
• 
  Деніел Сегерс. «Мадонна серед квітів». сер. 17 ст.
• 
  Д. Шульц. Портрет Януша Радзивілла (1612–1655)
• 
  Анонім. «Якубас Генрікас Флемінгс», 1720-ті
• 
  Андреас Стех. «Портрет Олександра Заславського-Острозького», бл. 1670
• 
  Анонім. «Елжбета Радзівілайте», до 1737
• 
  Франческо Казанова. Пейзаж з биком
• 
  Джироламо Троппа. Міфологічний сюжет, 1710
• 
  Пітер Тіз. Венера в ковальні Вулкана. XVII століття
• 
  Жан-Антуан Гудон. Вольтер, що сидить у кріслі. Відлив після 1839

Натюрморти в збірці

• 
  Станіслав Жуковський. «Квіти біля дзеркала», 1915
• 
  Машков Ілля Іванович. «Натюрморт з іконою та черепами»
• 
  Олексій Харламов. «Посуд», до 1925
• 
  М. Сапунов. «Рододендрони», 1911

Живопис доби СРСР

• 
  К. Коровін. «Жіночий портрет», 1922
• 
  Генадбь Смудзінський. Екслібрис І. І. Цвікевича, 1927
• 
  Нестеров Михайло Васильович, «Академік Шмідт Отто Юлійович», 1937
• 
  Людмила Ждановська. «Стахановка», 1940
• 
  Роман Семашкевич. «Фабрика», 1930-і

Скульптура в музеї

• 
  Італійський скульптор Антоніо Тарсія, «Богиня Юнона», голова парича пошкоджена. бл. 1716
• 
  Енріко Брага. «Портрет акторки Сари Бернар»
• 
  Врубель Михайло Олександрович. «Садко», майоліка
• 
  Беклемішев Володимир Олександрович, «Сільське кохання», 1896, бронза
• 
  Паоло Трубецькой. «Пані на канапі», 1909
• 
  Лансере Євген Олександрович. «Запорізький козак після бою», 1873
• 
  Джузеппе дель Неро. «Меркурій», мармур
• 
  Врубель Михайло Олександрович. «Голова морського царя», майоліка

Головні відділи

• Відділ давньобілоруського мистецтва
• Відділ сучасного білоруського мистецтва
• Відділ російського мистецтва
• Відділ мистецтва закордонних країн
• Науково-реставраційний відділ

Філії музею

• Будинок Ваньковичів
• Музей Баляницького-Бірулі
• Музей білоруського народного мистецтва в Раубічах

• 
  Музей білоруського народного мистецтва в Раубічах, колишній костел в стилі неоготика
• 
• 
  Будинок Ваньковичів, Мінськ

Див. також

• Віленське бароко
• Портрет
• Архітектура Білорусі
• Графіка
• Музеї Білорусі

Посилання

• Офіційний сайт музею (англ.) (рос.) (біл.)