Куропати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Куропати
Дяди, 1989
Будівництво МКАД у Куропатському лісі, 2001 рік

Куропа́ти (біл. Курапаты) — лісовий масив неподалік від Мінська, у якому виявлені масові поховання розстріляних в кінці 1930-початку 1940-х років. Провина за масові розстріли покладається одними дослідниками на більшовиків, іншими — на гітлерівців. Перше слідство за фактом масових розстрілів, що закінчилося в листопаді 1988 року, визначило цифру загиблих в 30 тисяч чоловік (Генеральний прокурор БРСР Тарнавський). В середині 1990-х років генеральний прокурор Білорусі О. Бажелко заявив, що в результаті нового розслідування встановлено, що в Куропатах загинуло близько 7 тисяч чоловік. Інші історики наполягають на цифрі від 100 до 250 тисяч, не приводячи, проте, ніяких аргументів і доказів цього.

30 жовтня 1988 року багатотисячна хода на чолі з лідером тільки що створеного Білоруського Народного Фронту «Відродження». Відбулася масова антирадянська демонстрація, що була жорстоко розігнана міліцією з використанням сльозогінного газу. З тих пір ходи проводяться кожен рік, але чисельність учасників помітно знизилася. Зокрема, в 2006 році в ході взяло участь близько 300 чоловік.

На Дяди (біл. Дзяды) 1989 у Куропатах був встановлений Хрест Спокути (біл. Крыж Пакуты) висотою сім метрів.

Історія питання[ред.ред. код]

Вперше про розстріли в Куропатах заявили Євген Шмигальов і Зенон Позняк в статті «Куропати: дорога смерті» в газеті «Літаратура і мастацтва» (укр. Література і мистецтво) в 1988 році. Автори звинуватили в розстрілах НКВС. Потім з'явилися докази причетності німців до розстрілів. Невідоме також походження назви Куропати.

Сучасні події[ред.ред. код]

У 1994 році Куропатський ліс відвідав Білл Клінтон і подарував монумент — гранітну лавку, що стала, напевно, першим пам'ятником-подарунком США на території пост-радянської Білорусі. Американський пам'ятник тричі був розламаний невідомими вандалами, але щоразу відтворювався.

Становище в Куропатах загострилося у 2001 році, коли відбувалося розширення Мінської кільцевої автомобільної дороги (МКАД). Тоді Білоруський Народний Фронт організував мітинги в урочищі, звинувачуючи владу в намірі провести автотрасу безпосередньо через поховання і перешкоджаючи дорожнім роботам. Проте, результати наукових археологічних розкопок, що проводилися в Куропатах в 1987, 1992 і 1998 роках, а також висновок Інституту історії Національної академії наук Білорусі, який спеціально провів археологічну розвідку місцевості, де передбачалося вести нове кільце Мінської кільцевої автодороги, свідчили про те, що в створі робіт по її реконструкції ніяких слідів поховань немає, а самі поховання лежать осторонь, починаючись за 75-80 метрів від фронту будівництва. Тому учасники акцій протесту були звинувачені у використанні теми Куропат в політичних цілях і проти них 8 листопада 2001 року були застосовані сили міліції.

29 жовтня 2004 року в Куропатах відбулося урочисте відкриття пам'ятного знака від білоруських євреїв жертвам сталінізму. Меморіальний знак зроблений з каменю, що колись був частиною пам'ятника Сталіну в Мінську.

Щорічно на Дяди сотні людей приходять у Куропати щоб згадати тих невинних жертв, що загинули від рук катів.

Посилання[ред.ред. код]

Стаття 'Тут міцніє визвольний дух'


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.