Іванків (Станишівська сільська громада)
| село Іванків | |
|---|---|
 Церква в селі Іванків
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Станишівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040490060015714 |
| Облікова картка | Іванків |
| Основні дані | |
| Населення | 809 |
| Площа | 25,77 км² |
| Густота населення | 31,39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13410 |
| Телефонний код | +380 4136 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°08′17″ пн. ш. 28°52′26″ сх. д. / 50.13806° пн. ш. 28.87389° сх. д.Координати: 50°08′17″ пн. ш. 28°52′26″ сх. д. / 50.13806° пн. ш. 28.87389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
201 м |
| Водойми | р. Гуйва |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Кооперативна, 3, с. Станишівка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12430; староста — вул. Ковальова, 1, с. Іванків, Андрушівський р-н, Житомирська обл., 13410 |
| Карта | |
  Іванків | |
 Іванків | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Іва́нків — село в Україні, в Станишівській сільській громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 809 осіб. Розташоване на березі річки Гуйва.
Історія
Біля села знаходиться курган VIII—V ст. до н. е[1].
Згадується під назвою Іванково ще у 1501 році.[джерело?]
Належало Фортунату Михайловському, Маріанні Моржковській (Ганській). З 1800 року — родині Обуховських.
У 1784—1793 роках на березі річки побудовано греко-католицький костел, що зберігся і зараз діє, як православний храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
У 1843 році на кошти Тимофія Обуховського побудована дерев'яна церква Животворящої Трійці. У 1863 з'являється парафіяльна школа.
На початку 80-х років ХІХ століття Обуховські ділять маєток на дві частини та продають: більшу частину купує Лідія Орловська, меншу — Микола Терещенко. Частину Орловської син згодом продасть Марії Невратовій, а та — дружині лікаря Льва Тарасевича Ганні[2].
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селу Ліщинської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 1173 особи, було 124 дворових господарства, існували православна церква, костел, школа, постоялий дім, 5 лавок і бурякоцукровий завод Іванківського товариства, побудований М. А. Терещенком на території будинку пристарілих. Дорога до заводу збереглась до наших днів.[3]
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1819 осіб (869 чоловічої статі та 950 — жіночої), з яких 1620 — православної віри[4].
У 1906 році село Котелянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 22 верст, від волості 8. Дворів 306, мешканців 1903[5].
Станом на 1913 рік у селі також було однокласне училище, кредитна спілка, бакалійна лавка, винна лавка.
На території села був водяний млин Тарасевича М. В., який він здавав в оренду. Станом на 1915 рік млин належав вже Миколі Терещенку[6].
У 1915 році на цукровому заводі працювало 300 чоловік, 20 із них — жінки. На території заводу була лікарня. При ньому нараховувалось 199 десятин землі.
Ще 202 десятин землі були у володінні Андри Василівни Головіної[7].
У 1925-30 роках — адміністративний центр Іванківського району Волинської округи[8].
280 місцевих жителів боролися з німецькими загарбниками, 85 з них полягли в боях. У 1970 році односельчани встановили їм пам'ятник.
Під час німецької окупації, на церкві знову з'явився хрест та відновились служіння.
У центрі села, поблизу школи, знаходиться братська могила воїнів (5 чоловік), що загинули у лютому-грудні 1943 року.
Ще два поховання є на місцевому кладовищі (53 та 17 чоловік), на території туб. лікарні (34 чоловіка) і одне поховання воїна біля залізничної колії.
В 1952—1960 роках на усіх п'яти могилах встановлено пам'ятники.[джерело?]
До 25 липня 2017 року — адміністративний центр Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області[9].
Відомі люди
- Мельник Василь Максимович (нар. 1919 — пом. 1999) — Герой Радянського Союзу.
- Скрицький Анатолій Петрович (* 1957) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- ↑ Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 27 вересня 2019.
- ↑ Історія села Іванків Андрушівського району Житомирської області.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-21. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Памятная книжка Волынской губернии. Житомир: Волынский Губернский Статистический комитет. 1915. с. 261.
- ↑ Список землевладельцев и арендаторов Волынской губернии во владении коих находится не менее 50 десятин земли. 1913.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 38. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ Іванківська сільська рада Житомирська область, Андрушівський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 20 листопада 2020.
Посилання
| ||||||||||||||||
_(1796).png)
| |||||