Дедеркальська волость
| Дедеркальська волость | ||||
| Центр | Великі Дедеркали | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 14 926 (1885) | |||
| Населення | 6653 осіб (1885) | |||
| Густота | 40.8 осіб / км² | |||
| Наступники | ґміна Дедеркали | |||
| Гміна Дедеркали | |
| 1921-1939 | |
| Воєводство | Волинське |
|---|---|
| Повіт | Кременецький |
| Адмінцентр гміни | Великі Дедеркали |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 20 |
Дедеркальська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Великі Дедеркали.
Склад
Станом на 1885 рік складалася з 13 поселень об'єднаних у 15 сільських громад. Населення — 6653 осіб (3307 чоловічої статі та 3346 — жіночої), 729 дворових господарств[1].
Основні поселення волості
- Великі Дедеркали — колишнє власницьке село за 35 верст від повітового міста; волосне правління; 234 особи, 38 дворів, православна церква, костел, школа, постоялий будинок.
- Биківці — колишнє власницьке село, 461 особа, 60 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Великі Загайці — колишнє власницьке село, 1233 особи, 142 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, 4 водяних млини, бурякоцукровий завод.
- Вовківці — колишнє власницьке село, 233 особи, 35 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Волоське — колишнє власницьке село, 251 особа, 31 двір, православна церква, католицька каплиця, 2 постоялих будинки.
- Ліски — колишнє власницьке село, 302 особи, 35 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Малі Дедеркали — колишнє власницьке село, 411 осіб, 59 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Малі Загайці — колишнє державне село, 316 осіб, 39 дворів, монастир во ім'я Іоана Милостивого, постоялий будинок, водяний млин.
- Мізюринці — колишнє державне та власницьке село, 342 особи, 51 двір, православна церква, постоялий будинок.
- Потуторів — колишнє власницьке село, 521 особа, 58 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Радошівка (Радишівка) — колишнє власницьке село, 386 осіб, 50 дворів, православна церква, постоялий будинок, паровий та водяний млини, винокурний завод.
- Садки — колишнє власницьке село, 506 осіб, 50 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, водяний млин.
- Шкроботівка — колишнє власницьке село, 336 осіб, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Історія
Волость існувала з ХІХ ст. по 1920 р. у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Дедеркали Кременецького повіту Волинського воєводства в колишніх межах (за винятком сіл Волоське та Ліски, що залишилися у радянської частини України та відійшли до складу Старокостянтинівського повіту). В 1921 р. складалася з 27 населених пунктів, налічувала 9 223 жителі (8 465 православних, 665 римо-католиків, 20 баптистів, 1 греко-католик і 72 юдеї)[2].
1 жовтня 1933 р. до ґміни включені:
- з ліквідованої сільської ґміни Боркі села Бірки, Новий Став і Шумбар;
- з ліквідованої сільської ґміни Борсукі села Татаринці, Якимівці і Гриньківці;
- з сільської ґміни Ланівці села Загірці і Михайлівка.[3]
На 1936 рік гміна складалася з 20 громад[4]:
- Бірки — село: Бірки та хутори: Дубина і Варшавка;
- Биківці — село: Биківці та хутори: Германка і Михайлівка;
- Дедеркали Малі — село: Дедеркали Малі та хутір: Тури;
- Дедеркали Великі — село: Дедеркали Великі та фільварок: Обори;
- Гриньківці — село: Гриньківці;
- Якимівці — село: Якимівці;
- Михайлівка — село: Михайлівка та хутір: Медведівка;
- Мізюринці — село: Мізюринці;
- Новостав — село: Новий Став;
- Попотурів — село: Попотурів;
- Радошівка — село: Радошівка;
- Садки — село: Садки та хутори: Березина, Гори і Томашівщина;
- Шкроботівка — села: Шкроботівка і Боричів;
- Шумбар — село: Шумбар та селище: Попівці;
- Сенкевичі — село: Сенкевичі;
- Татаринці — село: Татаринці;
- Вовківці — село: Вовківці та хутір: Могила;
- Загайці Малі — село: Загайці Малі;
- Загайці Великі — село: Загайці Великі;
- Загірці — село: Загірці.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Катербурзького району (з жовтня 1940 — Великодедеркальський).
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 42 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
| |||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |