Тодзьо Хідекі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тодзьо Хідекі
яп. 東條英機
яп. 東条英機
Народився 30 грудня 1884(1884-12-30)
Токіо
Помер 23 грудня 1948(1948-12-23) (63 роки)
Токіо
·повішення
Поховання Zōshigaya Cemeteryd, Святилище Ясукуні і Тихий океан
Громадянство Японія Японія
Національність японець
Діяльність військовик, політик
Alma mater Військова академія армії Японії і Вища військова академія армії Японії
Знання мов японська
Учасник Війна на Тихому океані, Японсько-китайська війна, Громадянська війна в Росії, Інцидент 26 лютого, Японська інтервенція в Маньчжурію, Друга світова війна і Operation Chahard
Роки активності 19051945
Напрямок Японський націоналізм
Посада прем'єр-міністр Японії (19411944)
голова Генштабу армії (1944)
міністр печатки (19411942)
міністр закордонних справ (1942)
міністр культури (1943)
міністр торгівлі й промисловості (1943)
міністр озброєнь (19431944)
Військове звання генерал
Партія Асоціація допомоги трону
Конфесія Дзьодо-сінсю і Синто
Батько Tōjō Hidenorid
Мати Tōjō Chitosed
Родичі Yūko Tōjōd[1], Hajime Sugiyama, Hidemasa Bōnōd і Ryūichi Takamorid
У шлюбі з Katsuko Tōjōd
Діти (7) Teruo Tōjōd, Toshio Tōjōd і Makie Tōjōd
Зріст 163 см[2]
Автограф
Нагороди
Орден Священного скарбу 1 класу Орден Священного скарбу 3 класу Орден Священного скарбу 4 класу
Орден Священного скарбу 5 класу Орден Священного скарбу 6 класу Медаль Російсько-японської війни 1904-1905
Орден Вранішнього сонця 1 класу Орден Вранішнього сонця 2 класу Орден Вранішнього сонця 3 класу
Військова медаль 1918-1920
Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова
Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова
Медаль члена Японського Червоного Хреста
Медаль Китайського інциденту 1931 Орден Золотого шуліки 2 класу Медаль Китайського інциденту 1937
Пам'ятна медаль «2600 років Японії»
Пам'ятна медаль «2600 років Японії»
Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія» Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію
Орден Стовпів держави 1-го класу Орден Сприятливих хмар 1-го класу Орден Прославленого дракона 1-го класу
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Орден Білого слона
Орден Білого слона
Орден Білого слона
Орден Білого слона
Велика стрічка ордена Чула Чом Клао
Орден німецького орла
Орден німецького орла
Орден Хмар і Знамена особливого ступеня
IMDb ID 0865692

Тодзьо́ Хіде́кі (яп. 東条英機, とうじょうひでき; 30 грудня 1884 — 23 грудня 1948) — японський політичний і державний діяч, військовик. Випускник Вищої військової академії армії, генерал Імперської армії. 40-й прем'єр-міністр Японії (18 жовтня 1941 — 18 липня 1944). Командувач військової поліції Квантунської армії (19351937) і командир штабу Квантунської армії (19371938). Представник фракції контролю в японській армії. Усупереч законодавству одночасно займав посади міністра армії (19401944) і голови Генерального штабу армії (1944). Під час прем'єрства одночасно був 64-м міністром печатки (19411942), 66-м міністром закордонних справ (1942), 57-м міністром культури (1943), 25-м міністром торгівлі й промисловості (1943) й 1-м міністром озброєнь (19431944). Авторитарно керував Японією в часи Другої світової війни. Склав прем'єрські повноваження через невдачі японських військ на фронті. Після поразки його ув'язнили союзники та звинуватили у «воєнних злочинах найвищого ступеня А» . Страчено через повішення за вироком Токійського трибуналу. Прізвиська — «Грім», «Лезо», «Цар нотаток», «Мякс». Улюблений девіз: «Старанність означає авторитет!»[3] Вшановується як синтоїстьке божество в токійському Святилищі Ясукуні.

Життєпис

Тодзьо Хідекі народився 30 липня 1884 року в кварталі Хаябуса району Кодзіматі міста Токіо[4], в родині лейтенанта Тодзьо Хіденорі та його дружини Тітосе. Рід хлопця походив з самураїв Моріока-хану на території префектури Івате.

Кабінет Тодзьо Хідекі.
Тодзьо Хідекі на Токійському трибуналі.
  • 22 листопада 1933: призначений головою Військового інспекційного відділу Міністерства армії.
  • 5 березня 1934: призначений головним секретарем Військової академії армії Японії.
  • 1 серпня 1934: призначений командиром 24-ї піхотної бригади.
  • 1 серпня 1935: прикріплений до командного штабу 12-ї дивізії армії Японії.
  • вересень 1935: призначений начальником військової поліції Квантунської армії і головою поліцейських справ Квантунського відділу Міністерства армії.
  • грудень 1936: підвищений до звання генерал-лейтенанта Імперської армії Японії.
  • вересень 1937: призначений командиром штабу Квантунської армії.
  • травень 1938: призначений заступником міністра Міністерства армії Японії.
  • грудень 1938: призначений генеральним інспектором авіації.
  • 29 квітня 1940: нагороджений Орденом вранішнього сонця зі стрічкою.
  • 19 липня 1940: взяв участь у нараді в маєтку Текіґай[7] разом із Коное Фумімаро, Йосідою Дзенґо та Мацуокою Йосуке щодо утворення нового кабінету міністрів.
  • 22 липня 1940: призначений міністром армії в кабінеті Коное
  • 12 жовтня 1941: взяв участь у черговій нараді в маєтку Текіґай.
  • 18 жовтня 1941: підвищений до звання генерала Імперської армії Японії. У зв'язку з відставкою кабінету Коное призначений 40-м прем'єр-міністром Японії. Паралельно продовжував займати пост міністра армії.
  • 18 лютого 1942: взяв участь у Перших національних зборах з нагоди святкування військових перемог.
  • 1 вересня 1942: тимчасово призначений міністром закордонних справ Японії (до 17 вересня 1942)
  • 20 квітня 1943: тимчасово призначений міністром культури Японії (до 23 квітня 1943)
  • 8 жовтня 1943: тимчасово призначений міністром промисловості Японії (до 1 листопада 1943)
  • 21 жовтня 1943: взяв участь у Святі проводів студентів на фронт.
  • 1 листопада 1943: ліквідував Міністерство промисловості, замість якого сформував Міністерство озброєнь. Призначений на посаду міністра новоствореного міністерства.
  • лютий 1944: паралельно призначений головою Генерального штабу армії Японії.
  • 22 липня 1944: пішов у відставку, склавши з себе повноваження прем'єр-міністра та міністра армії Японії.
  • 11 вересня 1945: у зв'язку з поразкою Японії у Другій світовій війні спробував застрелитися. Врятований у 98-й лікарні армії Японії.
  • 3 травня 1946: притягнений окупаційною владою до кримінальної відповідальності за скоєння «воєнних злочинів найвищого ступеня А».
  • 12 листопада 1948: визнаний винним Токійським трибуналом.
  • 23 грудня 1948: страчений через повішення у в'язниці Суґамо в Токіо.

Родина

Тодзьо Хідекі з дружиною і онукою.
  • Батько: Тодзьо Хіденорі (1855 — 1913)
  • Мати: Тодзьо Тітосе (1861 — ?)
  • Брати:
    Тодзьо Хідео (1880 — 1881)
    Тодзьо Хідемі (1882 — 1883)
  • Дружина:
    Тодзьо Кацуко (1890 — 1982)
  • Сини:
    Тодзьо Хідетака (1911 —)
    Тодзьо Теруо (1914 —)
    Тодзьо Тосіо (1925 —)
  • Доньки:
    Тодзьо (Суґіяма) Міцуе (1918 —)
    Тодзьо (Тамура) Макіе (1923 — 2000)
    Тодзьо (Такаморі) Юкіе (1929 —)
    Тодзьо (Ґілбертсон) Кіміе (1932 —)

Нагороди

Маньчжурська держава

Королівство Італія

Таїланд

Інші країни

Примітки

  1. https://www.japantimes.co.jp/news/2013/02/16/national/tojos-granddaughter-yuko-dies-at-73/#.XW3fURpOmfA
  2. 秦郁彦編 『日本陸海軍総合事典』 第2版, 東京大学出版会, 2005, р.274.
  3. яп. 努力即権威.
  4. яп. 東京市麹町区隼町, квартал Хаябуса, район Тійода, Токіо
  5. яп. 城北中学校.
  6. яп. 東京陸軍幼年学校.
  7. яп. 荻外会談.

Джерела та література

Посилання