Archaeornithomimus
| Archaeornithomimus | |
|---|---|
| |
| Скелет Archaeornithomimus asiaticus, що зберігається в Палеозоологічному музеї Китаю | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Динозаври (Dinosauria) |
| Ряд: | Ящеротазові (Saurischia) |
| Підряд: | Тероподи (Theropoda) |
| Клада: | †Ornithomimosauria |
| Родина: | †Орнітомімові (Ornithomimidae) |
| Рід: | †Archaeornithomimus Russell, 1972 |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Archaeornithomimus
| |
Archaeornithomimus (що означає «імітатор стародавнього птаха») — рід тероподових динозаврів-орнітомімозаврів, які мешкали в Азії під час пізнього крейдяного періоду, приблизно 96 мільйонів років тому, у формації Ірен Дабасу.
Відкриття та найменування[ред. | ред. код]
1923 року під час експедиції Американського музею природної історії Роя Чепмена Ендрюса до Внутрішньої Монголії Пітер Кайзен виявив численні останки тероподів у трьох каменоломнях. Вони складаються із значною мірою розрізнених останків кількох особин, а матеріал черепа та нижньої щелепи відсутній. Вони були названі та коротко описані Чарльзом Вітні Гілмором у 1933 році як новий вид Ornithomimus: Ornithomimus asiaticus. Видова назва стосується азійського походження[1]. 1972 року Дейл Рассел включив цей вид до нового роду Archaeornithomimus, зробивши Archaeornithomimus asiaticus типовим видом роду. Родова назва Ornithomimus поєднується з грецьким ἀρχαῖος (archaios), «стародавній», оскільки Рассел вважав, що шари, в яких був знайдений Archaeornithomimus, датуються сеномансько-туронським віком, приблизно 95 мільйонів років тому, що робить його одним із найдавніших. орнітоміміди, відомі на той час[2]. Гілмор не призначив голотипний зразок; у 1990 році Девід Сміт і Пітер Ґалтон у першому всебічному описі скам’янілостей обирають зразок AMNH 6565, стопа, як лектотип[3]. Скам'янілості були знайдені у формації Ірен Дабасу, яку датують сеноманським періодом, приблизно 95,8 ± 6,2 мільйона років тому[4].
1995 року Лев А. Несов назвав передбачуваний вид Archaeornithomimus bissektensis, заснований на голотипі N 479/12457, стегновій кістці та плеснових кістках молоді, знайдених у формації Біссекти в Узбекистані, що датується турон-коньякським періодом[5]. Одначе, спорідненість A. bissektensis зазвичай сумнівається або не згадується[6][7][8].
Опис[ред. | ред. код]
Archaeornithomimus був орнітомімозавром середнього розміру, сягав 3,4 м в довжину і важив понад 71,5 кг[9][10]. Переконливі докази, отримані від інших родичів орнітомімозаврів, свідчать про те, що Archaeornithomimus був пернатою твариною з пір’ям, дуже схожим на безкілевих[11][12] і оснащений ороговілим дзьобом[13][14].
Задні кінцівки були міцної будови[3]. Шийні хребці сильно пневматизовані з дуже складними внутрішніми камерами вздовж нервових дуг і центру (тіла хребця), що вказує на наявність шийних повітряних мішків. Передні дорсальні та деякі хвостові хребці відрізняються певним ступенем пневматичності, однак крижові хребці не пневматичні[7]. У дослідженні 2001 року, проведеному Брюсом Ротшильдом та іншими палеонтологами, 229 кісток стопи, віднесених до Archaeornithomimus, досліджували на наявність ознак перелому від стресу, але жодного не було знайдено[15].
Палеоекологія[ред. | ред. код]
Останки Archaeornithomimus були знайдені у формації Ірен Дабасу, яка датується сеноманським періодом приблизно 96 мільйонів років тому під час пізнього крейдяного періоду[4]. Середовища, присутні в формації, були в основному великими заплавними територіями з плетеними річками та меандрами[16][17], які були з’єднані з океаном[18], підтримуючи велику рослинність, як видно з розвитку палеоґрунтів та численних останків травоїдних динозаврів, таких як гадрозавроіди[16].
Як і інші представники Ornithomimosauria, Archaeornithomimus, ймовірно, був усеїдною твариною з роговим дзьобом, яка їла все: від дрібних ссавців до рослин і фруктів, до яєць і навіть дитинчат інших азійських динозаврів[13][14].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Художнє представлення -
Розмір
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gilmore, C. W. (1933). On the dinosaurian fauna of the Iren Dabasu Formation. Bulletin of the American Museum of Natural History. 67 (2): 23—78.
- ↑ Russell, D. A. (1972). Ostrich dinosaurs from the Late Cretaceous of Western Canada. Canadian Journal of Earth Sciences. 9 (4): 375—402. Bibcode:1972CaJES...9..375R. doi:10.1139/e72-031.
- ↑ а б Smith, D.; Galton, P. (1990). Osteology of Archaeornithomimus asiaticus (Upper Cretaceous, Iren Dabasu Formation, People's Republic of China). Journal of Vertebrate Paleontology. 10 (2): 255—265. doi:10.1080/02724634.1990.10011811.
- ↑ а б Guo, Z. X.; Shi, Y. P.; Yang, Y. T.; Jiang, S. Q.; Li, L. B.; Zhao, Z. G. (2018). Inversion of the Erlian Basin (NE China) in the early Late Cretaceous: Implications for the collision of the Okhotomorsk Block with East Asia (PDF). Journal of Asian Earth Sciences. 154: 49—66. Bibcode:2018JAESc.154...49G. doi:10.1016/j.jseaes.2017.12.007. Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ Nesov, L. A. (1995). Dinozavri severnoi Yevrazii: Novye dannye o sostave kompleksov, ekologii i paleobiogeografii. Institute for Scientific Research on the Earth's Crust. St Petersburg State University: 1—156.
- ↑ Lee, Y.-N.; Barsbold, R.; Currie, P. J.; Kobayashi, Y.; Lee, H.-J.; Godefroit, P.; Escuillié, F.; Chinzorig, T. (2014). Resolving the long-standing enigmas of a giant ornithomimosaur Deinocheirus mirificus. Nature. 515 (7526): 257—260. Bibcode:2014Natur.515..257L. doi:10.1038/nature13874. PMID 25337880. S2CID 2986017.
- ↑ а б Watanabe, A.; Gold, M. E. L. G.; Brusatte, S. L.; Benson, R. B. J.; Choiniere, J.; Davidson, A.; Norell, M. A. (2015). Vertebral Pneumaticity in the Ornithomimosaur Archaeornithomimus (Dinosauria: Theropoda) Revealed by Computed Tomography Imaging and Reappraisal of Axial Pneumaticity in Ornithomimosauria. PLOS ONE. 10 (12): e0145168. Bibcode:2015PLoSO..1045168W. doi:10.1371/journal.pone.0145168. PMC 4684312. PMID 26682888.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Hartman, S.; Mortimer, M.; Wahl, W. R.; Lomax, D. R.; Lippincott, J.; Lovelace, D. M. (2019). A new paravian dinosaur from the Late Jurassic of North America supports a late acquisition of avian flight. PeerJ. 7: e7247. doi:10.7717/peerj.7247. PMC 6626525. PMID 31333906.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Holtz, T. R.; Rey, L.V. (2007). Dinosaurs: The Most Complete, Up-to-Date Encyclopedia for Dinosaur Lovers of All Ages. Random House. ISBN 9780375824197. Genus List for Holtz 2012 Weight Information
- ↑ Chinzorig, Tsogtbaatar; Cullen, Thomas; Phillips, George; Rolke, Richard; Zanno, Lindsay E. (19 жовтня 2022). Large-bodied ornithomimosaurs inhabited Appalachia during the Late Cretaceous of North America. PLOS ONE. 17 (10). e0266648. doi:10.1371/journal.pone.0266648.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Zelenitsky, D. K.; Therrien, F.; Erickson, G. M.; DeBuhr, C. L.; Kobayashi, Y.; Eberth, D. A.; Hadfield, F. (2012). Feathered Non-Avian Dinosaurs from North America Provide Insight into Wing Origins. Science. 338 (6106): 510—514. Bibcode:2012Sci...338..510Z. doi:10.1126/science.1225376. PMID 23112330. S2CID 2057698.
- ↑ Van der Reest, A. J.; Wolfe, A. P.; Currie, P. J. (2016). A densely feathered ornithomimid (Dinosauria: Theropoda) from the Upper Cretaceous Dinosaur Park Formation, Alberta, Canada. Cretaceous Research. 58: 108—117. doi:10.1016/j.cretres.2015.10.004.
- ↑ а б Norell, M. A.; Makovicky, P. J.; Currie, P. J. (2001). The beak of ostrich dinosaurs. Nature. 412 (6850): 873—874. doi:10.1038/35091139. PMID 11528466. S2CID 4313779.
- ↑ а б Barrett, P. M. (2005). The diet of ostrich dinosaurs (Theropoda: Ornithomimosauria). Palaeontology. 48 (2): 347—358. doi:10.1111/j.1475-4983.2005.00448.x.
- ↑ Rothschild, B.; Tanke, D. H.; Ford, T. L. (2001). Theropod stress fractures and tendon avulsions as a clue to activity. У Tanke, D. H.; Carpenter, K.; Skrepnick, M. W. (ред.). Mesozoic Vertebrate Life. Indiana University Press. с. 331–336. ISBN 9780253339072.
- ↑ а б Van Itterbeeck, J.; Horne, D. J.; Bultynck, P.; Vandenberghe, N. (2005). Stratigraphy and palaeoenvironment of the dinosaur-bearing Upper Cretaceous Iren Dabasu Formation, Inner Mongolia, People's Republic of China. Cretaceous Research. 26 (4): 699—725. doi:10.1016/j.cretres.2005.03.004.
- ↑ Averianov, A.; Sues, H. (2012). Correlation of Late Cretaceous continental vertebrate assemblages in Middle and Central Asia (PDF). Journal of Stratigraphy. 36 (2): 462—485. S2CID 54210424. Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2019.
- ↑ Funston, G. F.; Currie, P. J.; Ryan, M. J.; Dong, Z.-M. (2019). Birdlike growth and mixed-age flocks in avimimids (Theropoda, Oviraptorosauria). Scientific Reports. 9 (18816): 18816. Bibcode:2019NatSR...918816F. doi:10.1038/s41598-019-55038-5. PMC 6906459. PMID 31827127.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg){kind=small}
.jpg)
.png){kind=small}
.jpg){kind=small}
|