Бій у Запорозькому городку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бій у Запорозькому городку
Радянсько-українська війна
Дата: 10 лютого 1919 року
Місце: Запорізький городок на Бериславщині, Україна
Результат: Перемога військ Армії УНР
Сторони
Coat of Arms of UNR.svg
Бериславська охоронна сотня Армії УНР

Red Army flag.svg
загін більшовиків

Командувачі
Coat of Arms of UNR.svg сотник Осауленко
Red Army flag.svg Кирило Тимофійович Івденко

Red Army flag.svg Дорошенко
Red Army flag.svg Павловський

Військові сили
військова сотня [1] від 200 до 600 бійців[1]
Втрати
1 поранено[1] 10 чоловік вбитими, 2 кулемети, 10 коней, 11 зарядних скринь, 13 гвинтівок[1]

Бій у Запорозькому городку — бій у Свято-Григорівському Бізюківому монастирі, що у Запорозькому городку між Бериславською охоронною сотнею Армії УНР та загоном більшовиків під проводом Кирила Івденка.

Передумови бою[ред. | ред. код]

У 1918 році монастир у Запорозькому городку було закрито. Його церкви, господарські приміщення зруйновано. Взимку 1919 року монастир зайняв загін «червоних» під керівництвом Кирила Івденка. Цей більшовицький загін прийшов з Дніпровського повіту Таврійської губернії і був сформований у с. Велика Лепетиха. Основним ворогом загону були підрозділи самооборони шведський та німецьких колоній, яких регулярно грабували більшовики. Командиром загону став місцевий більшовик, колишній прапорщик, а згодом місцевий вчитель — Кирило Тимофійович Івденко. 10 лютого 1919 загін Івденка зазнав поразки у Старошведській волості, після якої вирушив на Бізюків монастир. Червоні знущались з братії монастиря та грабували місцеве населення. Ченці Бізюківського монастиря поскаржилася на банди червоних Бериславській охоронній сотні Армії УНР під проводом сотника Осауленка, що стояв зі своєю сотнею неподалік у Бериславі.

Бій[ред. | ред. код]

10 лютого 1919 року відбувся бій сотні Осауленка з декількома сотнями червоних на чолі з Івденком та Дорошенком. Газета «Родной Край» так описувала ці події:

«Берислав 12 лютого: 10 лютого о другій дня моя сотня під командуванням офіцера Нечитайла розбила банду у 200 чоловік на чолі з ватажками Івденко та Дорошенко, що засіла у Григоріво-Бізюковому монастирі і робила пограбування. Івденко і 10 бандитів вбиті моїми козаками. Дорошенко та інші арештовані. В мене 1 поранений. Відібрано: 2 кулемети, 10 коней, 11 зарядних скринь, 13 гвинтівок.

Комендант Бериславського та Нововоронцовського районів Херсонщини Осауленко»
Оригінальний текст(рос.)
Берислав 12 февраля: 10 февраля в два часа дня моя сотня под командованием офицера Нечитайло разбила засевшую в Григорие-Бизюковом монастыре и производившую грабежи банду в 200 человек с главарями Ивденко и Дорошенко. Ивденко и 10 бандитов убиты моими казаками. Дорошенко и другие арестованы. У меня 1 ранен. Забрано 2 пулемета, 10 лошадей, 2 орудия, 11 зарядных ящиков, 13 винтовок. Комендант Бериславского и Нововоронцовского районов Херсонщины Осауленко.

Подальші події[ред. | ред. код]

Червоні на чолі із колишнім фельдфебелем та георгіївським кавалером Павловським (анархіст-максималіст за поглядами) знову повернулися до монастирю 12 лютого 1919 року та стратили ченців, які покликали на допомогу петлюрівців. Пізніше Павловський командував полком 46-ї стрілецької дивізії Червоної армії Івана Федоровича Федько, згодом перейшов на бік Махна. Після 1921 року доля Павловського невідома.

Примітки[ред. | ред. код]