Іррегулярна війна
Іррегулярна війна або ненормативна (позанормативна) війна — збройна боротьба між державними та недержавними суб'єктами за легітимність і вплив на відповідне населення. Поняття нерегулярної війни давніше за сам термін[1][2].
Вперше термін іррегулярна війна був використаний в англійському виданні 1986 року «Сучасна іррегулярна війна в оборонній політиці та як військове явище» колишнього нацистського офіцера Фрідріха фон дер Гейдте. Оригінальне німецьке видання книги 1972 року має назву «Der Moderne Kleinkrieg als Wehrpolitisches und Militarisches Phänomen». Німецьке слово «Kleinkrieg» дослівно перекладається як «мала війна»[3]. Слово «Irregular», використане в назві англійського перекладу книги, є посиланням на «не регулярні збройні сили» відповідно до Третьої Женевської Конвенції[en].
Більш раннє використання цього терміну є в документі 1996 року агента Центрального розвідувального управління США Джеффрі Б. Уайта[4]. Основний розвиток воєнної доктрини, пов'язаний з іррегулярною війною, був здійснений між 2004 і 2007 роками[5] після терористичної атаки на США 11 вересня 2001 року[6][7]. Ключовим прихильником концепції іррегулярної війни в Міністерстві оборони США був Майкл Г. Вікерс, колишній офіцер ЦРУ[8]. Управління спеціальних акцій ЦРУ було першим відомим підрозділом, який спеціалізувався на «нетрадиційній війні»: на організації іррегулярної війни та боротьбі з нерегулярними військовими підрозділами[9][10][11]. Воєнізовані офіцери управління спеціальних акцій створили та з успіхом керували іррегулярними підрозділами з племені хмонг під час війни в Лаосі в 1960-х роках[12], підрозділами Північного союзу проти Талібану під час війни в Афганістані в 2001 році[13] та координували курдських пешмерга в боротьбі проти ісламістської терористичної організації Ансар аль-Іслам і сил Саддама Хусейна під час війни в Іраку 2003 року[14][15][16].
В іррегулярній війні використовується весь спектр військових та інших акцій, щоб підірвати владу, вплив і волю супротивника. За своєю суттю це тривала боротьба, яка перевіряє рішучість держави та її стратегічних партнерів[17][18][19][20]. Різниця між регулярними та іррегулярними силами не пов’язана з терміном «іррегулярна війна». Термін іррегулярна війна створений для розрізнення війни як такої і не прив'язаний до понять «традиційна війна» та «нетрадиційна війна»[21].
У вступі до електронного «Довідника військових наук»[22] голландський військовий вчений Мартійн Кітцен розглядає операції в іррегулярній війні та базові знання, на яких грунтується проведення іррегулярних акцій. Він характеризує ці конфлікти як насильницьку боротьбу за участю недержавних суб'єктів[en] і держав, які прагнуть отримати владу, контроль та легітимність над відповідними групами населення[23]. У своїй статті Кітцен оглядає більшу частину академічної літератури, яка стосується цього питання[24].
- Іррегулярна війна — це форма війни, де задачею акцій є створення або знищення довіри та легітимності певної політичної сили (влади). В іррегулярній війні перевага надається непрямим підходам, хоча може використовуватись увесь спектр військових та інших можливостей для підриву авторитету влади, волі супротивника і його впливу на певні групи населення[25].
- Іррегулярна війна — насильницька боротьба між державними та недержавними суб'єктами за легітимність і вплив на відповідне населення.
- Іррегулярна війна передбачає конфлікти, в яких ворожі комбатанти не є регулярними військовими силами національних держав[26].
- Іррегулярна війна — це «війна між людьми» на відміну від «індустріальної війни» (звичайної війни)[27].
Майже всі сучасні війни включають якісь елементи іррегулярної війни. З часів Наполеона приблизно 80% конфліктів мали іррегулярний характер. Вважається, що прикладом іррегулярної війни є такі конфлікти[1][4]:
- Громадянська війна в Афганістані
- Алжирська війна
- Індіанські війни
- Війна за незалежність США[28]
- Арабське повстання
- Громадянська війна в Китаї
- Кубинська революція
- Перша російсько-чеченська війна
- Перша громадянська війна в Судані
- Війна в Іраку
- Косовська війна
- Громадянська війна в Лівані
- Колоніальна війна Португалії
- Громадянська війна в Руанді
- Друга англо-бурська війна
- Друга російсько-чеченська війна
- Друга громадянська війна в Судані
- Громадянська війна в Сомалі
- Філіппінсько-американська війна
- Війна у В'єтнамі
- Перша громадянська війна у Лівії
- Громадянська війна в Сирії
- Війна в Іраку (2013-2017)[en]
- Друга громадянська війна в Лівії
- Громадянська війна в Ємені (з 2015)
Акції та види бойових дій, що характерні для іррегулярної війни:
- Асиметрична війна
- Цивільно-військові операції[en]
- Колоніальні війни
- Військова допомога дружнім силам оборони
- Партизанська війна
- Інсургенти/Антипартизанська війна
- Військова розвідка та контррозвідувальна діяльність
- Тероризм/Боротьба з тероризмом
- Транснаціональна[en] злочинна діяльність, яка може підтримувати іррегулярну війну:
- Нетрадиційні бойові дії
Згідно з класифікацією Міністерства оборони США, існує п'ять основних видів акцій іррегулярної війни:
- Антипартизанська війна
- Боротьба з тероризмом
- Нетрадиційні бойові дії
- Військова допомога дружнім силам оборони
- Операції зі стабілізації
У Збройних силах США було проведено кілька військових симуляцій[en] та військових навчань, пов’язаних з іррегулярною війною:
- Unified Action
- Unified Quest
- January 2010 Tri-Service Maritime Workshop[29]
- Joint Irregular Warrior Series war games[29]
- Expeditionary Warrior war game series[29]
- December 2011 Naval War College Maritime Stability Operations Game focused specifically on stability operations in the maritime domain conducted by the Naval Service.[29]
- Війна четвертого покоління
- Гаазькі конвенції та декларації (1899 і 1907)
- Інформаційна війна
- Політична війна
- Психологічна операція
- Конфлікт у Північній Ірландії
- Війна проти тероризму
- Війна з наркоманією
- ↑ а б Gates, John M., «The U.S. Army and Irregular Warfare», The College of Wooster Archived copy. Архів оригіналу за 23 червня 2009. Процитовано 20 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2021. Процитовано 2 лютого 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Moses, A. Dirk, "German intellectuals and the Nazi past, " ISBN 978-0-521-86495-4, 2007
- ↑ а б White, Jeffrey B., «A Different Kind of Threat, Some Thoughts on Irregular Warfare», CIA, 1996
- ↑ «The National Military Strategy of the United States of America», United States Department of Defense, 2004
- ↑ Miller, LTC Frank A., «Irregular Warfare — Perhaps Not So „Irregular“», U.S. Army War College, 15 March 2006
- ↑ «The National Security Strategy of the United States of America», National Security Council, 2002
- ↑ Grant, Greg, «The Man Behind Irregular Warfare Push: Mike Vickers», DoD BUZZ, 7 April 2009
- ↑ Southworth, Samuel A., Tanner, Stephen, U.S. Special Forces: A Guide to America's Special Operations Units: the World's Most Elite Fighting Force, Da Capo Press, ISBN 0-306-81165-0, 2002
- ↑ Waller, Douglas, "The CIA Secret Army", Time Inc., 3 February 2003. time.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2003.
- ↑ Stone, Kathryn & Williams, Anthony R., All Necessary Means: Employing CIA operatives in a Warfighting Role Alongside Special Operations Forces, United States Army War College (USAWC), 7 April 2003
- ↑ Shooting at the Moon: The Story of America's Clandestine War in Laos, Steerforth Press, ISBN 978-1-883642-36-5, 1996
- ↑ Woodward, Bob, Bush at War, Simon and Schuster, ISBN 0-7432-0473-5, 19 November 2002
- ↑ Tucker, Mike & Faddis, Charles, Operation Hotel California: The Clandestine War inside Iraq, The Lyons Press, ISBN 978-1-59921-366-8, 2008
- ↑ Woodward, Bob, Plan of Attack, Simon and Schuster, ISBN 978-0-7432-5547-9, 2004
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ "Irregular Warfare (IW) Joint Operating Concept (JOC)", Version 1.0, United States Department of Defense, 27 February 2009
- ↑ "Irregular Warfare (IW)", DoD Directive 3000.07, United States Department of Defense, 1 December 2008
- ↑ "Quadrennial Roles & Missions (QRM) Review Report", United States Department of Defense, January 2009
- ↑ "Irregular Warfare", Doctrine Document 2-3, United States Air Force, 1 August 2007
- ↑ Larson, Eric V.; Eaton, Derek; Nichiporuk, Brian; Szayna, Thomas S. (2008). Defining Irregular Warfare. Assessing Irregular Warfare. RAND Corporation. с. 7–18. ISBN 9780833043221. JSTOR 10.7249/mg668a.10.
- ↑ Sookermany A. (ed) (2020) Handbook of Military Sciences. Springer, Cham DOI:10.1007/978-3-030-02866-4
- ↑ Kitzen M. (2020) Operations in Irregular Warfare. In: Sookermany A. (eds) Handbook of Military Sciences. p. 1-21. Springer, Cham DOI:10.1007/978-3-030-02866-4_81-1
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ "Irregular Warfare Special Study," United States Joint Forces Command Joint Warfighting Center, 4 August 2006
- ↑ "Quadrennial Defense Review Report", United States Department of Defense, 6 February 2006
- ↑ Benest, David, "British Leaders and Irregular Warfare," 29 August 2007 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2012. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Marston, Daniel (2002). The American Revolution 1774-1783. Osprey Publishing. ISBN 978-1-84176-343-9.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в г Maritime Stability Operations - PDF. docplayer.net. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 7 вересня 2017.
- Military Art and Science Major - Irregular Warfare Specialty Track [1] [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Pincus, Walter, "Irregular Warfare, Both Future and Present," The Washington Post, 7 April 2008 [2] [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Phillips, Joan T., Fairchild, Muir S.,"Irregular Warfare", Maxwell Air Force Base, March 2007 [3] [Архівовано 1 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Gustafson, Michael, "Modern Irregular Warfare & Counterinsurgency", Swedish National Defence College, 2009 [4] [Архівовано 23 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Coons, Kenneth C. Jr., Harned, Glenn M., "Irregular Warfare is Warfare", Joint Force Quarterly, National Defense University, 2009 [5] [Архівовано 9 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Naval Postgraduate School (NPS) Center on Terrorism and Irregular Warfare (CTIW) [6] [Архівовано 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- United States Joint Forces Command (USJFCOM) Joint Irregular Warfare Center (JIWC) [7] [Архівовано 25 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Armed Groups and Irregular Warfare; Adapting Professional Military Education, Richard H. Shultz, Jr., Roy Godson, and Querine Hanlon (Washington, DC: National Strategy Information Center, 2009). [8]
- Tomkins, Paul, Irregular Warfare: Annotated Bibliography. Fort Bragg, NC: United States Army Special Operations Command, 2011.