Автономна Радянська Соціалістична Республіка Німців Поволжя
| Автономна Радянська Соціалістична Республіка Німців Поволжя Autonome Sozialistische Sowjetrepublik der Wolgadeutschen Автономная Советская Социалистическая Республика Немцев Поволжья | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Енгельс | ||||||||||
| Мови | німецька, російська | ||||||||||
| Форма правління | Радянська республіка у складі РРФСР | ||||||||||
| Голова (Центральний виконавчий комітет) | |||||||||||
| - жовтень 1918 - березень 1919 | Ернст Рейтер | ||||||||||
| Історія | |||||||||||
| - Засновано | 19 жовтня 1918 | ||||||||||
| - Ліквідовано | 28 серпня 1941 | ||||||||||
| Площа | |||||||||||
| - 1939 | 28 200 км2 | ||||||||||
| Населення | |||||||||||
| - 1939 | 606 532 осіб | ||||||||||
| Густота | 21,5 осіб/км² | ||||||||||
| Валюта | карбованець | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Автономна Радянська Соціалістична Республіка Німців Поволжя (нім. Autonome Sozialistische Sowjetrepublik der Wolgadeutschen; рос. Автономная Советская Социалистическая Республика Немцев Поволжья) ― автономна республіка поволзьких німців у складі РРФСР.
У 1762—1763 роках імператриця Катерина II своїми маніфестами запросила жителів європейських країн переїхати до Росії і оселитися на берегах річки Волги. На запрошення відгукнулися тисячі жителів з німецьких держав (Гессена, Бадена, Саксонії, Гольштейну, Майнцу та інших), володінь Габсбургів, Швейцарії, Нідерландів, Франції, Данії, Швеції та інших країн Європи.
З 1764 до 1768 ріку в Поволжі на територіях сучасних Саратовської і Волгоградської областей було утворено 106 німецьких колоній, у яких оселилися 25 600 осіб. До початку XX століття в Поволжі було 190 колоній з населенням 407,5 тисяч осіб переважно німецької національності, яких з кінця XIX століття офіційно називали «німці Поволжя» або «поволзькі німці» (die Wolgadeutschen)
19 жовтня 1918, декретом РНК РРФСР була утворена перша в РРФСР автономна область — Автономна область німців Поволжя (використовувалося також назва Трудова комуна німців Поволжя) у складі РРФСР з адміністративним центром у м. Саратов (з 19 жовтня 1918 по травень 1919). Потім адміністративним центром стало місто Баронськ (назв. Катеріненштадт з травня до 4 червня 1919 і назв. Марксштадт з 4 червня 1919, був адміністративним центром до 24 липня 1922). 24 липня 1922 адміністративний центр області перенесено в приєднаний до автономії 22 червня місто Покровськ (в 1931 перейменований в м. Енгельс).
АО німців Поволжя включила 3 повіти (Голокарамишський — с. Голий Карамишев, Катериненштадтський — м. Катериненштадт та Рівненський — с. Рівне, а 22 червня 1922 до складу області включено Покровський повіт).
19 грудня 1923 АО німців Поволжя перетворена в Автономну РСР німців Поволжя з площею 28 200 км ² і 576 тис. мешканців (1933). З 1928 по 1934 роки АРСР НП входила до складу Нижньо-Волзького краю РРФСР, з 1934 по 1936 роки — до складу Саратовського краю РРФСР. У 1939 близько двох третин населення були німцями. Столицею республіки було місто Енгельс.
АРСР німців Поволжя включала 22 кантони: Бальцерський, Гмелінський, Гнаденфлюрський, Добринський, Зельманський, Золотовський, Іловатський, Каменський, Красноярський, Краснокутський, Куккусський, Лізандергейський, Маріентальський, Марксштадтський, Палласовський, Старо-Полтавський, Тернівський, Унтервальденський, Федоровський, Франкський, Екгеймський , Ерленбахський кантони та м. Енгельс.
Після початку війни з Німеччиною німців Поволжя Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 серпня 1941 року було огульно звинувачено у співпраці з німецькою владою і виселено до Казахської РСР, Алтаю й Сибіру. Територія АРСР німців Поволжя була розділена між Саратовською (15 кантонів) і Сталінградською (Волгоградською) (7 кантонів) областями.
У 1990-х роках організації російських німців висловлювали пропозиції з відновлення Республіки німців Поволжя[1].
12 червня 1924 року німецьку мову впроваджено як другу державну і як мову навчання в школах. У той період швидкими темпами почалося будівництво народної освіти і створення німецького державного видавництва. Прийнятою в 1937 році Конституцією (Основним Законом) АРСР німців Поволжя державними мовами республіки встановлено російську та німецьку.
Поряд з цим АРСР німців Поволжя була однією з перших республік суцільної грамотності: у АРСР НП нараховувалося 171 національна середня школа, 11 технікумів, 3 робітфаки, 5 вузів. Крім того, було 172 колгоспні клуби, будинки культури, Німецький національний театр і дитячий театр. Видавалась 21 газета німецькою мовою[2].
| Національність | Чисельність (1926) | % (1926) | Чисельність (1939) | % (1939) |
|---|---|---|---|---|
| Німці | 379 630 | 66,42 % | 366 685 | 60,46 % |
| Росіяни | 116 561 | 20,39 % | 156 027 | 25,72 % |
| Українці | 68 561 | 11,99 % | 58 248 | 9,6 % |
| Казахи | 1353 | 0,24 % | 8988 | 1,48 % |
| Татари | 2109 | 0,37 % | 4074 | 0,67 % |
| Мордва | 1429 | 0,25 % | 3048 | 0,5 % |
| Білоруси | 159 | 0,03 % | 1636 | 0,27 % |
| Китайці | 5 | 0 % | 1284 | 0,21 % |
| Євреї | 152 | 0,026 % | 1216 | 0,20 % |
| Інші | 1619 | 0,28 % | 5326 | 0,88 % |
| Всього | 571 578 | (100,00 %) | 606 532 | (100,00 %) |
.gif)
Головним органом державної влади АРСР НП був Центральний виконавчий комітет Ради АРСР німців Поволжя (з 1937 року — Верховна Рада АРСР німців Поволжя), який був законодавчим (представницьким) органом, що формується з 1937 року на основі загальних виборів. На постійній основі працювали Президія ЦВК АРСР НП (з 1937 року — Президія Верховної Ради АРСР НП), решта членів ЦВК (з 1937 — депутати Верховної Ради) збиралися на сесії 10-12 разів на рік.
Виконавчу владу очолювала Рада народних комісарів (РНК) АРСР НК у складі десяти народних комісаріатів: внутрішніх справ, юстиції, охорони здоров'я, фінансів, сільського господарства, праці, соціального забезпечення, а також робітничо-селянська інспекція і рада народного господарства. Монополія зовнішньої політики і зовнішньої торгівлі належала РНК СРСР. Було дозволено утворення відповідного апарату зовнішньої торгівлі в республіці. З питань оборони декрет передбачав утворення військового комісаріату. Він підпорядковувався військовому комісаріату Нижньо-Волзького краю. Безпосередньо при Раднаркомі АРСР НП було утворено управління Об'єднаного державного політичного управління СРСР (потім — управління ОГПУ-НКВД СРСР)
Для збереження фінансового та економічного пріоритету центральної влади РРФСР наркомати фінансів, праці, робітничо-селянська інспекція на території АРСР НП підпорядковувалися відповідним центральним органам РРФСР. За виконання планових завдань повну відповідальність ніс Раднарком АРСР НП[4].
- Етнічні німці
- Депортація радянських німців під час другої світової війни
- Генеральна округа німців Поволжя
- ↑ Offene Tribüne/Открытая трибуна — Журналистские рас-следования / BNS-Ermittlungen — D.Kurier/Russlanddeutsche Allgemeine. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 28 вересня 2015.
- ↑ История российских немцев. АССР НП [Архівовано 12 червня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Автономные республики в составе РСФСР [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ История российских немцев. Правительство АССР НП [Архівовано 12 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Історія російських німців
- Неофициальный сайт поволжских немцев Неофіційний сайт поволзьких німців [Архівовано 15 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- М. В. Ревнивців, Історія прапорів АРСР Німців Поволжя [Архівовано 11 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Л. Н. Шумилова, Доля політичної еліти Республіки німців Поволжя в роки Великої Вітчизняної війни
- Сайт советских немцев «Genosse» Сайт радянських німців «Genosse» [Архівовано 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Абхазька АРСР (1930—1992) • Аджарська АРСР (1921—1990) • Башкирська АРСР (1919—1990) • Бурятська АРСР (1923—1990; Бурят-Монгольська АРСР до 1958) • Горно-Алтайська АРСР (1990—1991) • Горська АРСР (1920—1924) • Дагестанська АРСР (1921—1991) • Кабардинська АРСР (1944—1957) • Кабардино-Балкарська АРСР (1936—1944; 1957—1991) • Калмицька АРСР (1935—1943; 1958—1990) • Карачаєво-Черкеська АРСР (1990—1991) • Каракалпацька АРСР (1932—1992) • Карельська АРСР (1923—1940; 1956—1991) • Казакська АРСР (1920—1936) • Киргизька АРСР (1926—1936) • Комі АРСР (1936—1990) • Кримська АСРР (1921—1945; 1991—1992) • Марійська АРСР (1936—1990) • Молдавська АРСР (1924—1940) • Мордовська АРСР (1934—1990) • Нахічеванська АРСР (1924—1990) • Німців Поволжжя АРСР (1918—1941) • Північно-Осетинська АРСР (1936—1990) • Таджицька АРСР (1924—1929) • Татарська АРСР (1920—1990) • Туркестанська АРСР (1918—1924) • Тувинська АРСР (1961—1990) • Удмуртська АРСР (1934—1991) • Чечено-Інгушська АРСР (1936—1944; 1957—1990) • Чуваська АРСР (1925—1990) • Якутська АРСР (1922—1990) |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |