Аравак (мова)
| Аравак | |
|---|---|
| Локоно | |
 Аравацькі мови у Південній Америці та на Карибах | |
| Поширена в | Французька Гвіана, Гаяна, Суринам, Венесуела, Ямайка, Барбадос |
| Регіон | Гвіана |
| Етнічність | Локоно (Араваки) |
| Носії | 2 500 |
| Писемність | Латинське письмо |
| Класифікація | Аравацькі мови |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | arw |
| ISO 639-3 | arw |
Аравак (Arowak, Aruák) або Локоно (Lokono Dian, буквально «народна мова») — мова народу локоно, що належить до аравацьких мов. Нею розмовляють у Венесуелі, Гаяні, Суринамі та Французькій Гвіані[1].
Мова локоно є активною мовою[en].
Локоно є критично загроженою мовою[2]. Кількість живих носіїв мови, що активно нею користуються та вільно нею володіють, оцінюється у 5 % від населення її етносу[3]. Існують малі спільноти людей із різним рівнем володінням мови, що підтримують її життєдіяльність[4]. За оцінками, кількість мовців (із вільним та частковим володінням мови) — 2500 осіб[5]. Спад використання мови локоно викликаний тим, що старші покоління не передають її своїм нащадкам. Діти змалку не говорять цією мовою, бо при їх навчанні натомість віддається перевага офіційним мовам держав, у котрих вони живуть[2].
Мова локоно — частина сім'ї аравацьких мов, якими говорять тубільці Південної та Центральної Америки, та Карибських островів[6]. Мови цієї сім'ї представлені у чотирьох країнах Центральної Америки: Белізі, Гондурасі, Гватемалі та Нікарагуа; та восьми країнах Південної Америки — Болівії, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Венесуелі, Колумбії, Перу, Бразилії (у минулому також в Аргентині та Парагваї). З урахуванням 40 досі живих мов, ця мовна сім'я є найбільшою у Латинській Америці[7].
Аравак — індіанська назва головного сільськогосподарського продукту у регіоні, маніока. Маніок — основний харчовий продукт для мільйонів мешканців Південної Америки, Азії, Африки.[8] Це деревистий кущ, що росте у тропіках та субтропіках. Носії мови аравак також називають себе «Lokono», що перекладається, як «люди». Свою мову вони звуть «Lokono Dian», «народна мова»[9].
Також можна зустріти такі назви, що стосуються саме цієї мови: Arawák, Arahuaco, Aruak, Arowak, Arawac, Araguaco, Aruaqui, Arwuak, Arrowukas, Arahuacos, Locono, та Luccumi[10].
Вільям Пет зазначає, що у запозиченнях трапляється фонема /p/[12].
| Символ | Аналоги | МФА |
|---|---|---|
| b | b | |
| č | ch, tj | t͡ʃ |
| d | d ~ d͡ʒ | |
| f | ɸ | |
| h | x | h |
| j | y | j |
| k | c, qu | k |
| kh | k, c, qu | kʰ |
| l | l | |
| lh | ř | ɽ |
| m | m | |
| n | n | |
| p | p | |
| r | ɾ | |
| s | z, c | s |
| t | t ~ t͡ʃ | |
| th | t | tʰ ~ t͡ʃʰ |
| hu | w | w |
| ' | ʔ |
| Передні | Середні | Задні | |
|---|---|---|---|
| Високі | i | ɨ | |
| Середні | e | o | |
| Низькі | a |
Пет зауважує, що вимова фонеми /o/ варіюється між [o] та [u][12].
| Символ | Аналоги | МФА |
|---|---|---|
| a | a | |
| aa | a· | aː |
| e | e | |
| ee | e·, e: | eː |
| i | i | |
| ii | i·, i: | iː |
| o | o ~ u | |
| oo | o·, o: | oː |
| y | u, |
ɨ |
| yy | y:, uu, |
ɨː |
Нижче наведено перелік особових займенників. Існує по дві форми: вільні займенники, що вживаються самі по собі (зліва) та у вигляді префіксів, що прикріплюються до дієслів, іменників та післяйменників[13].
| Однина | Множина | |
|---|---|---|
| 1 особа | de, da- | we, wa- |
| 2 особа | bi, by- | hi, hy- |
| 3 особа | li, ly- (he)
tho, thy- (she) |
ne, na- |
Узгодження афіксів
[ред. | ред. код]Усі дієслова поділяються на перехідні, активні перехідні та стативні неперехідні[11].
| префікси | суфікси | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| однина | множина | однина | множина | ||
| 1 особа | nu- або ta- | wa- | -na, -te | -wa | |
| 2 особа | (p)i- | (h)i- | -pi | -hi | |
| 3 особа | розмовні | ri-, i | na- | ri, -i | -na |
| формальні | thu-, ru- | na- | -thu,-ru, -u | -na | |
| безособові | pa- | - | - | - | |
A = Sa = префікс узгодження
O = So = суфікс узгодження
У мові локоно є явний поділ на чоловічий та жіночий рід. Він простежується в афіксах узгодження, у демонстративах, при субстантивації та в особових займенниках. Наприклад, типовий розподіл на роди у займенниках — жіночий та не-жіночий. На прикладі маркерів узгодження третьої особи однини: жіночий рід: «-(r)u», чоловічий: «-(r)i»[10].
У аравацьких мовах розрізняється однина і множина, проте множина необов'язкова для вжитку, окрім випадків, коли мова йде про особу. Вживаються такі маркери: *-na/-ni (про живих/особу, множина) and *-pe (про неживе/живих не-людей, множина)[10].
Іменники в локоно поділяються на такі, що можуть бути відчужно та невідчужно належними[en]. До іменників невідчужної належності входять назви частин тіла, родичі, та більш поширені слова, по типу їжі. Субстантивовані дієслова теж належать до цієї категорії. Обидві форми належності позначаються префіксами A/Sa). Невідчужно належні іменники приймають так звану «неналежну» форму, також відому, як «абсолютну», та позначаються суфіксом *-tfi або *-hV. Відчужно належні іменники використовують один із наступних суфіксів: *-ne/ni, *-te, *-re, *i/e, або *-na[14].
Аравацькі мови мають заперечувальний префікс ma- та атрибутивний префікс ka-. Наприклад: ka-witi-w (дослівно «жінка з гарними очима») та ma-witti-w («жінка з поганими очима», тобто сліпа).
| Українська | Східна локоно (Французька Гвіана) | Західна локоно (Венесуела, Гаяна, Суринам) |
|---|---|---|
| Один | Ábą | Aba |
| Два | Bian | Biama |
| Три | Kabun | Kabyn |
| Чотири | Biti | Bithi |
| Чоловік | Wadili | Wadili |
| Жінка | Hiaro | Hiaro |
| Пес | Péero | Péero |
| Сонце | Hadali | Hadali |
| Місяць | Kati | Kathi |
| Вода | Uini | Vuniabu |
- ↑ Aikhenvald, Alexandra Y. (2006). 7. Areal Diffusion, Genetic Inheritance and Problems of Subgrouping: A north Arawak Case Study. У Aikhenvald, Alexandra Y.; Dixon, R. M. W. (ред.). Areal Diffusion and Genetic Inheritance: Problems in Comparative Linguistics. Oxford University Press. ISBN 9780199283088.
- ↑ а б Lokono. Endangered Languages Project.
- ↑ Edwards, W.; Gibson, K. (1979). An Ethnohistory of Amerindians in Guyana. Ethnohistory. 26 (2): 161. doi:10.2307/481091. JSTOR 481091.
- ↑ Harbert, Wayne; Pet, Willem (1988). Movement and Adjunct Morphology in Arawak and Other Languages. International Journal of American Linguistics (англ.). 54 (4): 416—435. doi:10.1086/466095. S2CID 144291701.
- ↑ Aikhenvald, Alexandra (2013). Arawak Languages. Linguistics. Oxford University Press. doi:10.1093/OBO/9780199772810-0119. ISBN 9780199772810 — через Oxford Bibliographies.
{{cite book}}: Проігноровано|journal=(довідка) - ↑ De Carvalho, Fernando O. (2016). The diachrony of person-number marking in the Lokono-Wayuunaiki subgroup of the Arawak family: reconstruction, sound change and analogy. Language Sciences (англ.). 55: 1—15. doi:10.1016/j.langsci.2016.02.001.
- ↑ Arawak languages. Research@JCU (брит.). Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 10 липня 2018.
- ↑ Aikhenvald, Alexandra Y. (1995). Person marking and discourse in North Arawak languages. Studia Linguistica (англ.). 49 (2): 152—195. doi:10.1111/j.1467-9582.1995.tb00469.x.
- ↑ A Brief Introduction to Some Aspects of the Culture and Language of the Guyana Arawak (Lokono) Tribe. Amerindian Languages Project, University of Guyana. 1980.
- ↑ а б в Hill, Johnathon (1 жовтня 2010). Comparative Arawakan Histories : Rethinking Language Family and Culture Area in Amazonia. University of Illinois Press. ISBN 9780252091506.
- ↑ а б Pet, 2011
- ↑ а б Pet, William (1988). Lokono dian: the Arawak language of Surinam: a sketch of its grammatical structure and lexicon (Дипломна робота). Cornell University.
- ↑ Pet, 2011, с. 12
- ↑ Rybka, Konrad (2015). State-of-the-Art in the Development of the Lokono Language. Language Documentation & Conservation. 9: 110—133. hdl:10125/24635.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Trevino, David (2016). Arawak. Salem Press Encyclopedia — через ebescohost.