Березоточа
| село Березоточа | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Лубенський |
| Тер. громада | Лубенська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53040030040079554 |
| Облікова картка | Березоточа |
| Основні дані | |
| Населення | 1430 |
| Поштовий індекс | 37535 |
| Телефонний код | +380 5361 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°03′45″ пн. ш. 33°08′12″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
94 м |
| Водойми | р. Сула |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37535, с. Березоточа |
| Карта | |
  Березоточа | |
 Березоточа | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Березото́ча — село в Україні, у Лубенській міській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 1430 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Березотіцька сільська рада.
Село Березоточа знаходиться на лівому березі річки Сула, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Вовчик, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Піски, на протилежному березі — село Луки. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера.
Станом на 1885 рік у колишньому державному й власницькому селі Вовчківська волості Лубенського повіту Полтавської губернії мешкало 1905 осіб, налічувалось 367 дворових господарств, існували православна церква, школа, 4 постоялих будинки, винокурний завод, 28 вітряних млинів, відбувались 3 ярмарки на рік[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2375 осіб (1146 чоловічої статі та 1229 — жіночої), з яких 2312 — православної віри[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Лубенської міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Лубенського району(1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[4].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1716 осіб, з яких 735 чоловіків та 981 жінка.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1511 осіб.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,74 % |
| російська | 3,47 % |
| білоруська | 0,33 % |
| вірменська | 0,07 % |
| інші | 0,39 % |
- Дослідна станція лікарських рослин УААН, ДП.
- Спецгосп «Дружба».
- Школа.
- Свято-Покровська церква 1886 року
- Неподалік від села розташований гідрологічний заказник «Байрак»
- Лікарський сад (дендропарк)
- Коломієць Микола Пилипович — український мовознавець.
- Новобранець Іван Якович (1939) — український народний художник.
- Швидкий Павло Миколайович (1948) — радянський та український лікар і фізіотерапевт, Заслужений працівник фізичної культури і спорту України.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-170. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Погода в селі Березоточа [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
| Повітовий центр |  | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Великоселецька • Вільшанська • Вовчківська • Денисівська • Засульська • Лазірківська • Лубенська • Матяшівська • Нижньобулатецька • Оржицька • Снітинська • Тарандинцівська • Тишківська • Черевківська • Юсківська • Яблунівська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Березоточа • Велика Селецька • Вищий Булатець • Вовчик • В'язівок • Губське • Денисівка • Духове • Єнківці • Єрківці • Золотухи • Круподеринці • Литвяки • Мацківці • Овсюки • Онучики (Онішки) • Перервинці • Тарандинці • Шершнівка • Юсківці (Ісківці) | |